| Головна » Статті » Музей освіти Волині при Волинському інституті післядипломної педагогічної освіти |
РОЗВИТОК МУЗЕЙНОЇ СПРАВИ У ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
|
Любов Грабинська,
методист Центру туризму, спорту та екскурсій управління
освіти і науки Волинської облдержадміністрації, м.Луцьк
Лариса Хмелярська,
методист Центру туризму, спорту та екскурсій управління
освіти і науки Волинської облдержадміністрації, м.Луцьк
РОЗВИТОК МУЗЕЙНОЇ СПРАВИ У ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Український народ може пишатися тим багатющим надбанням, яке подвижницькою працею музейних працівників вдалося зберегти для прийдешніх поколінь, для світової культурної спільноти.
Вагома роль у цій благородній самовідданій справі належить невтомним дослідникам-педагогам та активу музеїв при навчальних закладах.
Саме шкільні музеї стали дієвими осередками освіти і виховання молоді, формування у неї національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу. Саме вони забезпечують духовну єдність поколінь, є скарбницею народної пам’яті, а отже – народного духу.
Музеї при навчальних закладах – це освітянський феномен.
Місце і роль їх у вихованні молодого покоління, набутті знань учнями і студентами ще до кінця не осмислена. Тому ця важлива ланка навчально-виховного процесу має значні перспективи для розвитку. Перші результативні спроби зібрань предметів музейного значення на Волині припадають на кінець 50-х років ХХ століття.
Перший на Волині музей на громадських засадах було створено у 1957 році в редакції Торчинської районної газети світлої пам’яті Григорієм Олександровичем Гуртовим. 17 вересня 1960 року відбулося офіційне відкриття музею в окремому приміщенні [ 2, 24 ]. У 1963 році у зв’язку з ліквідацією району Г.О. Гуртовий переходить працювати у Торчинську середню школу. Для Гуртового-педагога музей став другим навчальним класом. Його експонати служать наочністю на уроках. Бере дитина в руки якусь давню річ – свідка історії, і це допомагає їй за книжним рядком побачити реальність, ніби відчути подих далекої епохи. Саме Григорію Олександровичу належать такі слова: «Особлива для мене радість – це те, що ось такі уроки в музеї чи класі з музейними експонатами допомогли заронити в серця багатьох вихованців зерна любові до краєзнавства» [3, 12].
Цього Вчителя-Краєзнавця з великої літери з пошаною називають «одержимим». Як журналіст, педагог, музейник Г.О.Гуртовий виконував свою високу духовну місію і на теренах освіти, і на теренах культури.
У 1958 році у Мокрецькій восьмирічній школі було відкрито кімнату Дружби народів, яка згодом переросла у музей бойової слави (ініціатор створення та незмінний керівник музею – Львов Іван Григорович).
У 1960 році створено історичний музей в Уховецькій середній школі Ковельського району завдяки плідній пошуковій роботі місцевого краєзнавця Анатолія Миколайовича Григоровського.
Поштовхом для пробудження інтересу до пошуково-збиральницької роботи на початку 60-х років стала підготовка до видання тому « Волинська область» «Історії міст і сіл УРСР». Були створені редакційні комісії, розроблені рекомендації, як писати історію населених пунктів. До цієї роботи підключили працівників влади, освіти, культури, краєзнавців. Почали вивчатись архіви, записувались спогади, збирались статистичні дані. В процесі роботи над книгою, яка тривала майже 10 років, у школах, у краєзнавців і авторів майбутньої книги почав накопичуватись, крім текстового, і речовий матеріал. У школах почали створювати історичні куточки.
У 60 - 70–х роках ми спостерігаємо хвилю піднесення музейного будівництва у навчальних закладах. Саме у цей період було створено музеї у школах с. Любитів Ковельського району (1962), смт. Луків Турійського району (1964), смт. Любешів (1967), с. Новосілки Турійського району (1967), смт. Ратне, ЗОШ № 1 (1973), с. Прилісне Маневицького району (1975), смт. Цумань Ківерцівського району(1975), у Рожищенській ЗОШ № 1 (1978), Луцькій гімназії № 14 (1978), Ківерцівській ЗОШ № 4 (1979).
Зі звітів Волинської обласної дитячої екскурсійно-туристської станції дізнаємось: у 1965 році в області започатковано проведення огляду-конкурсу шкільних музеїв [ 5, 56 ].
З середини 80-х років пожвавилась краєзнавча робота.
Завдяки вчителям і допитливим учням зібрано багато. Особливо плідну пошукову роботу вели гуртки юних краєзнавців «слідопити». Саме вони досить часто знаходили імена тих, хто загинув у різних війнах, знаходили їх рідних, близьких, турбувались про встановлення пам’ятників і пам’ятних знаків. Їх наставники – відомі краєзнавці Бойко Марія Андріївна, Рижанівська Ірина Петрівна, Євницький Зіновій Маркович, Гламазда Данило Данилович, Андрійчук Петро Васильович та ін.
У зв’язку із завданням радянської влади щодо створення музеїв у кожній школі кількість їх невпинно зростала. Якщо у 1980 році в школах області нараховувалось 46 музеїв, 34 музейні кімнати, 12 залів [4, 23], то у 1987 році спільний показник зріс до 412 одиниць [ 5, 59 ].
У 1984 році Волинська область звітувала на виставці досягнень народного господарства УРСР у Києві. 20 кращих музеїв навчальних закладів демонстрували свої досягнення на основній виставці України.
В 90-ті роки ХХ століття в музейній справі на Волині стались значні зміни, які активізували творчий пошук музейників в науковому і культурному житті регіону, в розбудові незалежної держави, поглибили історико-краєзнавчі дослідження.
Якісно змінилась і удосконалилась мережа музейних закладів. Припинилась негативна політика створення музеїв в кожній школі, що за відсутності музейних кадрів та матеріально-технічної бази на місцях вела до розпорошення, знищення і безконтрольного розкрадання музейних цінностей. Багато із них не пройшли витримки часом і ліквідувались. З 415 музеїв, кімнат, задів ,що перебували на обліку у 1990 р., залишилось у 1998 році 32 музеї.
За роки Незалежності в нашій області нагромаджено позитивний досвід роботи музеїв, стабільною є динаміка розширення їх мережі: у 1998 році на обліку перебувало 32 музеї, у 2001 – 47, у 2004 – 102, у 2007 – 137, у 2010 – 171.
Організаційно-методичним центром з обліку та оглядів музеїв навчальних закладів є Центр туризму, спорту та екскурсій управління освіти і науки обласної державної адміністрації, який у питаннях розвитку музейної справи співпрацює з Волинським краєзнавчим музеєм, Волинською обласною організацією Національної спілки краєзнавців України.
З метою збереження та розширення мережі музеїв різних профілів, удосконалення їх роботи, підвищення їх ролі як важливих осередків освіти і виховання учнівської та студентської молоді наказом управління освіти і науки облдержадміністрації від 15.08. 2008 р. № 516 затверджено Заходи з розвитку музейної справи у навчальних закладах Волинської області на 2008 - 2012 роки.
На виконання Заходів з розвитку музейної справи у навчальних закладах Волинської області відповідно до існуючої нормативно-правової бази у 2011 році підготовлено методичні рекомендації «На допомогу організаторам роботи музеїв навчальних закладів», у яких подано поради щодо дослідження та збереження музейних цінностей.
Центром туризму спорту та екскурсій відвідано і надано методичну допомогу 97 % усіх зареєстрованих музеїв навчальних закладів, у яких досліджено і проаналізовано стан обліку і збереження музейних предметів.
30 листопада 2011 року Центром туризму спорту та екскурсій управління освіти і науки спільно з Волинським краєзнавчим музеєм, Волинською обласною організацією Національної спілки краєзнавців України проведено обласну конференцію активістів музеїв навчальних закладів « З Україною в серці», присвячену 20-й річниці Незалежності України.
Учасники заходу (40 школярів, 20 педагогів ) на секціях розповіли про здобутки у пошуково-збиральницькій, експозиційній, просвітницькій діяльності, поділились досвідом роботи щодо ведення обліку музейних предметів, збереження музейних цінностей .
Велике значення для розвитку музеїв має видання Волинським краєзнавчим музеєм та кафедрою документознавства і музейної справи Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки «Волинського музейного вісника», до якого увійшли законодавчі та нормативно-правові документи в галузі охорони культурної спадщини і культурних цінностей.
Діяльність музеїв навчальних закладів популяризується у путівниках з досвіду роботи, у збірниках наукових конференцій «Волинський музей: історія і сучасність», «Минуле і сучасне Волині та Полісся», «З Україною в серці», під час тематичних екскурсій, на сайті «Музейний простір Волині», інших джерелах масової інформації.
Станом на 10 грудня 2012 року зареєстровано 176 музеїв у навчальних закладах, з них 159 – у загальноосвітніх навчальних закладах. У даних музеях зберігаються понад 49 тисяч експонатів основного фонду – пам’яток матеріальної і духовної культури, які є частиною Музейного фонду України.
За профілями музеї розподілені таким чином:
- історичні: 115, з них широкого історичного профілю 56, військово-історичні – 29, історії освіти (навчального закладу) – 23, історії особи – 7,
- археологічні – 1,
- краєзнавчі – 5,
- природничі – 4,
- літературні – 4,
- етнографічні – 45,
- мистецькі – 2.
Чимало шкільних музеїв плідно здійснюють пошукову та збиральницьку роботу, мають високий виховний потенціал.
За значні успіхи у підвищенні ефективності навчально-виховного процесу, у формуванні і збереженні Музейного фонду України, пропаганді пам’яток історії, культури, природи рідного краю високого звання «Зразковий музей» удостоєно 33 музеї при навчальних закладах області, з них 28 – при загальноосвітніх навчальних закладах.
Звання «Народний музей» за високий рівень дослідницької, культурно-виховної роботи, наявність унікальних музейних предметів присвоєно Зразковому музею Лесі Українки Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки (керівник Данилюк-Терещук Тетяна Ярославівна),Зразковому етнографічному музею Луцького навчально-виховного комплексу «Гімназія № 14» (керівник Свереда Богдан Антонович).
З метою покращення роботи музеїв необхідно вжити заходів щодо:
- оновлення нормативної бази з обліку та збереження музейних цінностей,
- удосконалення нормативної бази з питань утримання музеїв,
- активізації контролю за станом збереження музейних цінностей,
- охорони приміщень музеїв, обладнання їх охоронно-пожежною сигналізацією,
- покращення матеріально-технічної бази музеїв, забезпечення їх сучасною оргтехнікою для потреб
обліку колекцій,
- заохочення керівників музеїв, які самовіддано досліджують і зберігають безцінні музейні скарби.
_____________________
1. Бондаренко Г. Музейне будівництво у Волинській області від 1939 р: історико-краєзнавчий аспект // Волинський музей: історія і сучасність. Науковий збірник. Випуск 3. Матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції, Луцьк-Колодяжне, 18-19 травня 2004. – Луцьк, 2004. – С. 14 -18.
2. Вернидубов О, Криштапюк Л. З історії становлення мережі музейних закладів на громадських засадах Волині // Волинський музей: історія і сучасність. Науковий збірник. Випуск 3. Матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції, Луцьк-Колодяжне, 18-19 травня 2004. – Луцьк, 2004. – С. 25 - 26.
3. Гуртовий Г. Вибрані краєзнавчі статті та бібліографія. – Луцьк, 1994. – 156 с.
4. Звіт про роботу Волинської обласної станції юних туристів у 1980 році. // Архів ЦТСЕ.
5. Позашкільний туризм і краєзнавство в Україні історія та сьогодення. – Івано-Франківськ: Тіповіт. – 2010. – 408 с.
6. Силюк А. Історико-краєзнавча діяльність музеїв Волині: стан та тенденції. // Минуле і сучасне Волині: Олександр Цинкаловський і край. Матеріали ІХ наукової історико-краєзнавчої міжнародної конференції 20-23
січня 1998 р. / Відп. редактор Г.В Бондаренко. – Луцьк: Надстир’я, 1998. –297 с.
__________________________
Волинський музейний вісник : Наук. зб. : Вип. 5. : Музейна педагогіка. Теорія і практика. / упр-ня культури Волин. ОДА ; Волин. краєзн. музей ; каф. документознавства і музейн. справи СНУ ім. Лесі Українки ; Упоряд. А. Силюк. – Луцьк, 2013. – С. 6-8.
|
|
|
|
|
| Переглядів: 2013 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всього коментарів: 0 | |