| Головна » Статті » Музей освіти Волині при Волинському інституті післядипломної педагогічної освіти |
РОЗВИТОК МУЗЕЙНОЇ СПРАВИ У ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
|
Любов
Грабинська, методист Центру туризму, спорту та екскурсій управління освіти і науки Волинської облдержадміністрації, м.Луцьк Лариса
Хмелярська, методист Центру туризму, спорту та екскурсій управління освіти і науки Волинської облдержадміністрації, м.Луцьк РОЗВИТОК
МУЗЕЙНОЇ СПРАВИ У ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ Український
народ може пишатися тим багатющим надбанням, яке подвижницькою працею музейних
працівників вдалося зберегти для прийдешніх поколінь, для світової культурної
спільноти. Вагома роль у
цій благородній самовідданій справі належить невтомним дослідникам-педагогам та
активу музеїв при навчальних закладах. Саме шкільні
музеї стали дієвими осередками освіти і виховання молоді, формування у неї національної
свідомості, любові до рідної землі, свого народу. Саме вони забезпечують
духовну єдність поколінь, є скарбницею народної пам’яті, а отже – народного
духу. Музеї при
навчальних закладах – це освітянський феномен. Місце і роль їх
у вихованні молодого покоління, набутті знань учнями і студентами ще до кінця
не осмислена. Тому ця важлива ланка навчально-виховного процесу має значні
перспективи для розвитку. Перші результативні спроби зібрань предметів
музейного значення на Волині припадають на кінець 50-х років ХХ століття. Перший на Волині
музей на громадських засадах було створено у 1957 році в редакції Торчинської районної
газети світлої пам’яті Григорієм Олександровичем Гуртовим. 17 вересня 1960 року
відбулося офіційне відкриття музею в окремому приміщенні [ 2, 24 ]. У 1963 році
у зв’язку з ліквідацією району Г.О. Гуртовий переходить працювати у Торчинську
середню школу. Для Гуртового-педагога музей став другим навчальним класом. Його
експонати служать наочністю на уроках. Бере дитина в руки якусь давню річ –
свідка історії, і це допомагає їй за книжним рядком побачити реальність, ніби
відчути подих далекої епохи. Саме Григорію Олександровичу належать такі слова:
«Особлива для мене радість – це те, що ось такі уроки в музеї чи класі з
музейними експонатами допомогли заронити в серця багатьох вихованців зерна
любові до краєзнавства» [3, 12]. Цього
Вчителя-Краєзнавця з великої літери з пошаною називають «одержимим». Як
журналіст, педагог, музейник Г.О.Гуртовий виконував свою високу духовну місію і
на теренах освіти, і на теренах культури. У 1958 році у
Мокрецькій восьмирічній школі було відкрито кімнату Дружби народів, яка згодом переросла
у музей бойової слави (ініціатор створення та незмінний керівник музею – Львов
Іван Григорович). У 1960 році
створено історичний музей в Уховецькій середній школі Ковельського району
завдяки плідній пошуковій роботі місцевого краєзнавця Анатолія Миколайовича
Григоровського. Поштовхом для
пробудження інтересу до пошуково-збиральницької роботи на початку 60-х років стала
підготовка до видання тому « Волинська область» «Історії міст і сіл УРСР». Були
створені редакційні комісії, розроблені рекомендації, як писати історію
населених пунктів. До цієї роботи підключили працівників влади, освіти,
культури, краєзнавців. Почали вивчатись архіви, записувались спогади, збирались
статистичні дані. В процесі роботи над книгою, яка тривала майже 10 років, у
школах, у краєзнавців і авторів майбутньої книги почав накопичуватись, крім
текстового, і речовий матеріал. У школах почали створювати історичні куточки. У 60 - 70–х роках
ми спостерігаємо хвилю піднесення музейного будівництва у навчальних закладах. Саме
у цей період було створено музеї у школах с. Любитів Ковельського району
(1962), смт. Луків Турійського району (1964), смт. Любешів (1967), с. Новосілки
Турійського району (1967), смт. Ратне, ЗОШ № 1 (1973), с. Прилісне Маневицького
району (1975), смт. Цумань Ківерцівського району(1975), у Рожищенській ЗОШ № 1
(1978), Луцькій гімназії № 14 (1978), Ківерцівській ЗОШ № 4 (1979). Зі звітів
Волинської обласної дитячої екскурсійно-туристської станції дізнаємось: у 1965
році в області започатковано проведення огляду-конкурсу шкільних музеїв [ 5, 56
]. З середини 80-х
років пожвавилась краєзнавча робота. Завдяки
вчителям і допитливим учням зібрано багато. Особливо плідну пошукову роботу
вели гуртки юних краєзнавців «слідопити». Саме вони досить часто знаходили
імена тих, хто загинув у різних війнах, знаходили їх рідних, близьких,
турбувались про встановлення пам’ятників і пам’ятних знаків. Їх наставники –
відомі краєзнавці Бойко Марія Андріївна, Рижанівська Ірина Петрівна, Євницький
Зіновій Маркович, Гламазда Данило Данилович, Андрійчук Петро Васильович та ін. У зв’язку із
завданням радянської влади щодо створення музеїв у кожній школі кількість їх
невпинно зростала. Якщо у 1980 році в школах області нараховувалось 46 музеїв,
34 музейні кімнати, 12 залів [4, 23], то у 1987 році спільний показник зріс до
412 одиниць [ 5, 59 ]. У 1984 році
Волинська область звітувала на виставці досягнень народного господарства УРСР у
Києві. 20 кращих музеїв навчальних закладів демонстрували свої досягнення на
основній виставці України. В 90-ті роки ХХ
століття в музейній справі на Волині стались значні зміни, які активізували
творчий пошук музейників в науковому і культурному житті регіону, в розбудові
незалежної держави, поглибили історико-краєзнавчі дослідження. Якісно
змінилась і удосконалилась мережа музейних закладів. Припинилась негативна
політика створення музеїв в кожній школі, що за відсутності музейних кадрів та
матеріально-технічної бази на місцях вела до розпорошення, знищення і
безконтрольного розкрадання музейних цінностей. Багато із них не пройшли
витримки часом і ліквідувались. З 415 музеїв, кімнат, задів ,що перебували на
обліку у 1990 р., залишилось у 1998 році 32 музеї. За роки Незалежності
в нашій області нагромаджено позитивний досвід роботи музеїв, стабільною є
динаміка розширення їх мережі: у 1998 році на обліку перебувало 32 музеї, у
2001 – 47, у 2004 – 102, у 2007 – 137, у 2010 – 171. Організаційно-методичним
центром з обліку та оглядів музеїв навчальних закладів є Центр туризму, спорту
та екскурсій управління освіти і науки обласної державної адміністрації, який у
питаннях розвитку музейної справи співпрацює з Волинським краєзнавчим музеєм,
Волинською обласною організацією Національної спілки краєзнавців України. З метою
збереження та розширення мережі музеїв різних профілів, удосконалення їх
роботи, підвищення їх ролі як важливих осередків освіти і виховання учнівської
та студентської молоді наказом управління освіти і науки облдержадміністрації
від 15.08. 2008 р. № 516 затверджено Заходи з розвитку музейної справи у
навчальних закладах Волинської області на 2008 - 2012 роки. На виконання
Заходів з розвитку музейної справи у навчальних закладах Волинської області відповідно
до існуючої нормативно-правової бази у 2011 році підготовлено методичні
рекомендації «На допомогу організаторам роботи музеїв навчальних закладів», у
яких подано поради щодо дослідження та збереження музейних цінностей. Центром туризму
спорту та екскурсій відвідано і надано методичну допомогу 97 % усіх зареєстрованих
музеїв навчальних закладів, у яких досліджено і проаналізовано стан обліку і
збереження музейних предметів. 30 листопада
2011 року Центром туризму спорту та екскурсій управління освіти і науки спільно
з Волинським краєзнавчим музеєм, Волинською обласною організацією Національної
спілки краєзнавців України проведено обласну конференцію активістів музеїв
навчальних закладів « З Україною в серці», присвячену 20-й річниці Незалежності
України. Учасники заходу
(40 школярів, 20 педагогів ) на секціях розповіли про здобутки у
пошуково-збиральницькій, експозиційній, просвітницькій діяльності, поділились
досвідом роботи щодо ведення обліку музейних предметів, збереження музейних
цінностей . Велике значення
для розвитку музеїв має видання Волинським краєзнавчим музеєм та кафедрою документознавства
і музейної справи Східноєвропейського національного університету імені Лесі
Українки «Волинського музейного вісника», до якого увійшли законодавчі та
нормативно-правові документи в галузі охорони культурної спадщини і культурних
цінностей. Діяльність
музеїв навчальних закладів популяризується у путівниках з досвіду роботи, у
збірниках наукових конференцій «Волинський музей: історія і сучасність»,
«Минуле і сучасне Волині та Полісся», «З Україною в серці», під час тематичних
екскурсій, на сайті «Музейний простір Волині», інших джерелах масової
інформації. Станом на 10
грудня 2012 року зареєстровано 176 музеїв у навчальних закладах, з них 159 – у загальноосвітніх
навчальних закладах. У даних музеях зберігаються понад 49 тисяч експонатів
основного фонду – пам’яток матеріальної і духовної культури, які є частиною
Музейного фонду України. За профілями
музеї розподілені таким чином: - історичні:
115, з них широкого історичного профілю 56, військово-історичні – 29, історії
освіти (навчального закладу) – 23, історії особи – 7, - археологічні
– 1, - краєзнавчі –
5, - природничі –
4, - літературні –
4, - етнографічні
– 45, - мистецькі –
2. Чимало шкільних
музеїв плідно здійснюють пошукову та збиральницьку роботу, мають високий виховний
потенціал. За значні
успіхи у підвищенні ефективності навчально-виховного процесу, у формуванні і
збереженні Музейного фонду України, пропаганді пам’яток історії, культури,
природи рідного краю високого звання «Зразковий музей» удостоєно 33 музеї при
навчальних закладах області, з них 28 – при загальноосвітніх навчальних
закладах. Звання
«Народний музей» за високий рівень дослідницької, культурно-виховної роботи,
наявність унікальних музейних предметів присвоєно Зразковому музею Лесі
Українки Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки
(керівник Данилюк-Терещук Тетяна Ярославівна),Зразковому етнографічному музею
Луцького навчально-виховного комплексу «Гімназія № 14» (керівник Свереда Богдан
Антонович). З метою
покращення роботи музеїв необхідно вжити заходів щодо: - оновлення
нормативної бази з обліку та збереження музейних цінностей, - удосконалення
нормативної бази з питань утримання музеїв, - активізації
контролю за станом збереження музейних цінностей, - охорони
приміщень музеїв, обладнання їх охоронно-пожежною сигналізацією, - покращення
матеріально-технічної бази музеїв, забезпечення їх сучасною оргтехнікою для
потреб обліку колекцій, - заохочення
керівників музеїв, які самовіддано досліджують і зберігають безцінні музейні
скарби. _____________________ 1. Бондаренко Г. Музейне будівництво у Волинській області від 1939 р:
історико-краєзнавчий аспект // Волинський музей: історія і сучасність. Науковий
збірник. Випуск 3. Матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції,
Луцьк-Колодяжне, 18-19 травня 2004. – Луцьк, 2004. – С. 14 -18. 2. Вернидубов О, Криштапюк Л. З історії становлення мережі музейних
закладів на громадських засадах Волині // Волинський музей: історія і
сучасність. Науковий збірник. Випуск 3. Матеріали ІІІ Всеукраїнської
науково-практичної конференції, Луцьк-Колодяжне, 18-19 травня 2004. – Луцьк,
2004. – С. 25 - 26. 3. Гуртовий Г. Вибрані краєзнавчі статті та бібліографія. – Луцьк, 1994. –
156 с. 4. Звіт про роботу Волинської обласної станції юних туристів у 1980 році.
// Архів ЦТСЕ. 5. Позашкільний туризм і краєзнавство в Україні історія та сьогодення. –
Івано-Франківськ: Тіповіт. – 2010. – 408 с. 6. Силюк А. Історико-краєзнавча діяльність музеїв Волині: стан та
тенденції. // Минуле і сучасне Волині: Олександр Цинкаловський і край.
Матеріали ІХ наукової історико-краєзнавчої міжнародної конференції 20-23 січня 1998 р. / Відп. редактор Г.В Бондаренко. – Луцьк: Надстир’я, 1998.
–297 с. __________________________ Волинський музейний вісник : Наук. зб. : Вип. 5. : Музейна педагогіка. Теорія і практика. / упр-ня
культури Волин. ОДА ; Волин. краєзн. музей ; каф. документознавства і музейн.
справи СНУ ім. Лесі Українки ; Упоряд. А. Силюк. – Луцьк, 2013. – С. 6-8.
| |
| Переглядів: 812 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всього коментарів: 0 | |
