Головна » Статті » Музей освіти Волині при Волинському інституті післядипломної педагогічної освіти
МУЗЕЙНА ПЕДАГОГІКА В ПОЗАШКІЛЛІ. ПРАКТИКА. З ДОСВІДУ ГУРТКОВОЇ ТА КРАЄЗНАВЧО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Лілія Поліщук,
керівник гуртків Центру туризму, спорту та екскурсій, м.Луцьк
 
МУЗЕЙНА ПЕДАГОГІКА В ПОЗАШКІЛЛІ. ПРАКТИКА.
З ДОСВІДУ ГУРТКОВОЇ ТА КРАЄЗНАВЧО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
 
"… з ціллю пробуджувати національну
свідомість наших людей, переконуючи їх, що Волинь
давня українська земля і ми її автохтони.”
Митрополит Анатолій (Дублянський) [4]
 
Термін Музейна педагогіка, введений в науковий обіг німецьким вченим К. Фризеном ще у 1934 році, в умовах сьогодення визначає галузь навчально-виховної діяльності на перетині педагогіки, психології, мистецтвознавства і краєзнавства. Позашкілля – це той осередок освітньо-виховного процесу, де музейна педагогіка має чи не найбільше можливостей і перспективу для розвитку усіх форм і методів впливу на дитячу аудиторію, зокрема, через учнівські об’єднання краєзнавчого спрямування, де поєднання гурткової і краєзнавчо-дослідницької діяльності потребує постійного тісного контакту учнів та педагога в умовах музейного середовища. Потенціал такого роду діяльності закладено у програмі роботи краєзнавчого гуртка, де перевага надається практичним заняттям і дослідженням, а керівник гуртка має можливість адаптувати її до місцевих особливостей, з урахуванням актуальності тематики, творчої активності та потреб гуртківців, що успішно реалізується в умовах дієвого об’єднання «гурток-музей». Головне завдання музейної педагогіки як напряму освітньо-виховної діяльності, у тому числі і позашкільної на рівні співпраці музей – позашкільний навчальний заклад, полягає у формуванні світогляду, забезпеченні духовного та інтелектуального розвитку особистості. [3]
Сучасні етнологи вважають міцну національну самосвідомість обов’язковою передумовою і запорукою існування будь-якого сучасного етносу. А стрижнем національної свідомості є національна історія, біографія народу [2]. В час, який переживає Україна сьогодні, дуже важливо, щоб «біографія» цього народу була своєю власною, правдивою. Музей стає тим простором, в умовах якого кожен має можливість виписати цю біографію на основі першоджерел. Тільки в музеї, через особистісне, емоційно-чуттєве сприйняття тих чи інших історичних фактів, формується уявлення дитини про свій край, як просторово-часову систему взаємопов’язаних і взаємодіючих природних, історичних, культурних процесів і цінностей, спонукаючи до подальшого пізнання. Музей здатний збагатити дитину новими враженнями, передати енергетичний посил предків через автентичні речі і предмети, пробудити відчуття приналежності до свого роду, рідної землі, своєї нації і держави, долучитись до культури і традицій краю. Нарешті, музей руйнує відчуття замкненості, відірваності від соціально-культурного життя, розширює «середовище існування» дитини, сприяє формуванню та самореалізації творчої особистості.
Практичне втілення досягнень музейної педагогіки розглянемо на прикладі творчої співпраці Волинського обласного краєзнавчого музею та природничо-географічних гуртків обласного Центру туризму спорту та екскурсій. У широкому спектрі можливостей виділимо найбільш затребувані та результативні форми діяльності:
реалізація програмних вимог
просвітницьке краєзнавство
краєзнавчо-дослідницька та експедиційна робота.
Методів реалізації перерахованих форм роботи досить багато. Вони можуть взаємозамінюватись і використовуватись одночасно для забезпечення діяльності кожного з напрямків, розвиватись, переростаючи в нові форми роботи:
оглядові та тематичні екскурсії
виставки, лекторії
віртуальний музей
практичні заняття на базі постійно діючої та змінних експозицій
мистецько-краєзнавчі заходи
творчі зустрічі з видатними людьми краю, народними майстрами
творчі об’єднання, школи, майстер-класи
мотивація пізнання
співпраця з науковими працівниками музею
дослідницька діяльність у фондах музею
поповнення музейних експонатів
створення спільних творчих проектів
Проілюструємо використання зазначених форм та методів діяльності у роботі гуртків «Моя маленька Батьківщина» (1-5 кл., початковий рівень) та «Географи-краєзнавці» (6-9 кл., основний рівень, 10-11 кл., вищий рівень.
Гурток «Моя маленька Батьківщина» працює за авторською програмою для молодших школярів, створеною на основі багаторічного практичного досвіду з використанням місцевого краєзнавчого матеріалу.
Тематичним планом першого року навчання «Світ природи рідного краю» заплановано проведення оглядових та тематичних екскурсій, практичних занять, відвідання профільних виставок з метою ознайомлення з рослинним та тваринним світом Волині, фенологічними етапами природи, природоохоронним фондом краю, дослідниками природи Волині, тощо.
Тематичним планом другого року навчання «Моя маленька Батьківщина в житті і долі України» передбачено оглядові та тематичні екскурсії і практичні заняття з метою ознайомлення з віхами історії Волині, національною символікою краю. Тематикою розділу «Народно-християнські святкування на Україні», заплановано відвідання традиційних виставок Великодньої та Різдвяної атрибутики, розділу «Ой, роде наш, красний» – ознайомлення з хатнім інтер’єром та родинними оберегами. Відвідання виставки «Родина Косачів» стало чудовим доповненням теми «Видатні родини краю». Розділ програми «Єднання творчості і праці» передбачає знайомство з трудовими традиціями та ремеслами Волині, творчим надбанням народних умільців, які широко представлені етнографічними виставковими експозиціями, зокрема: «Ярмарки Волині», «Рибальство на Волині», «Збиральництво», «Дай Боже хліба, солі і всього доволі», «Волинська іграшка», «Щоб не зупинився гончарний круг» – творчість майстра гончарної справи Володимира Ковальчука, «Писанки княжого роду» – роботи Володимир-Волинських майстринь Лесі Домбровської і Оксани Білик, «Килимарство» – роботи майстра народної творчості з ткацтва Зінаїди Дейни.
Програма гуртка «Географічне краєзнавство» передбачає проведення оглядових екскурсій постійно діючої експозиції музею, тематичні екскурсії «Природні умови та ресурси Волині», «Природоохоронні об’єкти Волині. Червона книга», «Різноманітність тваринного світу Волині», тощо; практичні заняття «Геологічна будова та корисні копалини краю», «Ґрунти Волині», «Природна зональність Волині», «Видатні дослідники природи Волині. П.А. Тутковський», тощо.
Надзвичайно цікавою і пізнавальною, як для гуртківців, так і для керівників гуртків є краєзнавчо-просвітницька співпраця з музеєм. Доброю традицією стало спільне проведення літературно-мистецьких та народознавчих вечорів за участі науковців, фольклористів, поетів, митців та творчих колективів краю. Серед розмаїття таких заходів назвемо ті, до створення сценарію яких були причетні вище названі гуртки: «Подорож у Волинську казку» – зустріч з видатними фольклористом Волині Олексою Ошуркевичем за збіркою казок «Чарівне кресало», «Я в серці маю те, що не вмирає» – за творчістю Лесі Українки, «Берегиня роду» – зустріч з дослідницею поліського фольклору Олександрою Кондратович, «Ой весно, ой красна» – народні традиції та обряди закликання весни.
Великий резонанс серед дитячої аудиторії викликало проведення в музеї майстер-класів народних умільців, де кожна дитина могла власноруч виготовити глиняного свищика (майстер-кераміст Жанна Миляшкевич), ляльку-мотанку (художниця Ірина Сардак), побавитись дерев’яними іграшками та головоломками (майстер народної творчості Андрій Бондарук). Важливість такого напрямку просвітницької діяльності не лише у популяризації народних ремесел. Безпосередня причетність до народної творчості, спілкування з талановитими людьми формує світогляд дитини, змушуючи порівнювати стиль життя наших предків з сучасним, що не завжди на користь останнього, спонукає до подальшого пізнання традицій свого народу.
Окремо серед методів просвітницької діяльності варто виділити роботу започаткованої в музеї школи писанкарства, що гостинно відкриває двері у передвеликодні дні. Якщо раніше «Виготовлення Великодньої Писанки у краєзнавчому музеї» було практичним заняттям гуртка згідно тематичного плану, то з кожним наступним роком кількість бажаючих долучитися до створення одного з найшановніших оберегів нашого народу збільшується незалежно від віку дітей і напрямку діяльності гуртка.
Щодо просвітницької співпраці з музеєм, то вона не залишається по завершенні того чи іншого проекту «німим експонатом» на поличці зроблених справ, а знаходить своє продовження і розвиток у експедиціях гуртківців, подальшому творчому спілкуванні зі знаковими постатями краю, мотивуючи пізнавальний інтерес і прагнення подорожувати.
Серед цікавих подорожей, проведених за останній час в рамках краєзнавчих експедицій:
«Лесиними стежками» – відвідання музею-садиби Косачів у селі Колодяжне, музею «Лісової пісні» в урочищі Нечимне, Миколаївської церкви в селі Волошки.
«Луцьк - Торчин - Затурці» – зустріч з видатним краєзнавцем Волині Г. О. Гуртовим, відвідання Торчинського народного історичного музею, новоствореного музею-садиби В’ячеслава Липинського в Затурцях. У нашому архіві зберігаються спогади про зустріч з видатним шевченкознавцем Миколою Куделею у його хатині в селі Буяни, де на той час, в одній з маленьких кімнаток «жив» унікальний музей Кобзаря.
«Луцьк - Човниця» – відвідання музею академіка М. П. Кравчука.
Краєзнавчі дослідження гуртківців за темою «Волинь у Другій світовій війні» після ознайомлення з подіями та фактами цього періоду у краєзнавчому музеї продовжились в музеї Луцької міської організації ветеранів Другої світової війни, де ми зібрали ряд документів і спогадів учасників тих подій. Робота «Вони захищали Вітчизну», написана на основі проведеної пошукової діяльності стала переможницею міського конкурсу науково-практичних робіт «Моя батьківщина – Україна».
Перегляд виставки «Дай Боже хліба, солі та всього доволі» став поштовхом до започаткування нового напрямку пошукової діяльності – дослідження екології українського етносу, розпочатої краєзнавчою роботою за темою «Екологічні аспекти харчування на Поліссі».
Цікаві відомості про життя та творчу спадщину Павла Тутковського, Олександра Цинкаловського, Олени Полонської, Михайла Кравчука, Ігоря Стравінського та інших знакових постатей Волині, зібрані гуртківцями під час експедицій та досліджень краєзнавчих матеріалів із музейних експозицій та фондів за участі наукових працівників музею, прозвучали на сторінках усного журналу «Видатні люди Волині», проведеного юними краєзнавцями.
Знайомство з Володимиром Юхимовичем Ковальчуком, знаним майстром-гончарем волинського краю, на відкритті виставки «Щоб не зупинився гончарний круг» стало початком експедиційної діяльності гуртківців: подорож до «Краю гончарів», ознайомлення з історичними пам’ятками Жидичина, за екскурсійного супроводу відомої дослідниці Іраїди Майданець, знайомство з гончарним ремеслом у господі Ковальчука та гончарного підприємства в Луцьку, похід за «святою землею» та дослідження родовища гончарних глин у Ківерцівському районі. Пошукова робота у фондах краєзнавчого музею дала змогу зібрати відомості про геологічні дослідження П. А. Тутковського у Луцькому повіті. Результатом проведених історико-етнографічних та геологічних досліджень стала перемога в обласному конкурсі «Краса і біль Волині» (секція «Свята спадщина») роботи «Щоб не зупинився гончарний круг» і перемога у всеукраїнському конкурсі «Краса і біль України» (секція «Геологія») роботи «Таємниці святої землі».
Слід відмітити співпрацю з науковцями музею у підготовці збірної команди області з краєзнавства та професійну допомогу по проведенню науково-практичних конференцій ЦТСЕ.
Описані вище форми та методи роботи є надбанням багаторічного досвіду спільної творчої діяльності наукових працівників музею Т. М. Тищенко, Н. Г. Гатальської, Л. А. Гусак-Мірошниченко, Т. О. Хомової, Л. В. Гриб та методоб’єднання краєзнавців ЦТСЕ на чолі з Л. В. Хмелярською.
Подальший розвиток комунікативної моделі музею, яка передбачає обов’язковий зворотній зв’язок між основними її учасниками [1], розширює можливість запровадження інтерактивних форм і методів діяльності.
Проблеми подолання традиційного, консервативного відношення до музею, створення в рамках музею дитячих суспільних проектів , підготовки майбутнього відвідувача, обговорювались та дискутувались на засіданнях гуртків та батьківських зборах. Серед пропозицій із «перших вуст»:
популяризація сімейного відвідування музею через проведення Днів сім’ї, родинних виставок, створення дитячих творчих галерей;
запровадження постійної експозиції для маленьких відвідувачів, де діти зможуть отримати уроки «музейної грамоти» та «музейного етикету», ознайомитись на дотик з експонатами, у супроводі улюбленого казкового героя в ролі екскурсовода.
Продуктивна, творча співпраця позашкільних закладів освіти та музейних установ «з ціллю пробуджувати національну свідомість» підростаючого покоління в умовах нерозривності зв’язку між минулим, сучасним і майбутнім рідного краю, держави – один із вагомих і перспективних напрямків розвитку музейної педагогіки в контексті освітньо-виховного процесу.
______________________
1. Белофастова Т. Ю. Музей у системі сучасних комунікацій // Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Vdakk/2009_4/8.pdf.
2. Залізняк Л. Л. Передмова / Українці: витоки та історичні долі. – Київ: Темпера, 2011.
3. Класова О. А. Музейна педагогіка: проблеми і досягнення [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.artmuzeum.kr.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=115&Itemid=53.
4. Силюк А. Митрополит Анатолій Дублянський: життя покладене на вівтар служіння… // Роде наш красний. – Луцьк: Вежа, 1999. – Т. 3. - 693 с.
__________________________
Волинський музейний вісник : Наук. зб. : Вип. 5. : Музейна педагогіка. Теорія і практика. / упр-ня культури Волин. ОДА ; Волин. краєзн. музей ; каф. документознавства і музейн. справи СНУ ім. Лесі Українки ; Упоряд. А. Силюк. – Луцьк, 2013. – С. 109-112.
Категорія: Музей освіти Волині при Волинському інституті післядипломної педагогічної освіти | Додав: volyn-museum (22.08.2013)
Переглядів: 1336 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]