Головна » Статті » Музей освіти Волині при Волинському інституті післядипломної педагогічної освіти
МУЗЕЙ “ЗОШ І-ІІІ СТУПЕНЯ” С. ЗАБРОДИ РАТНІВСЬКОГО РАЙОНУ – ЦЕНТР ВИХОВАННЯ МОЛОДІ

Тетяна ДУДА, Артем МАРКОВ (с. Заброди Ратнівського району)

МУЗЕЙ “ЗОШ І-ІІІ СТУПЕНЯ” С. ЗАБРОДИ РАТНІВСЬКОГО РАЙОНУ – ЦЕНТР ВИХОВАННЯ МОЛОДІ

Пригадаймо слова генія нашої культури О. Довженка: «Я – син свого часу і весь належу сучасникам своїм. Та я вважаю, що ми не маємо права не шанувати минуле, інакше ми навчимо своїх дітей і внуків зневажати наш сьогоднішній день, адже для них він теж стане колись минулим» [11].

Щоб сформувати нове покоління громадян України, яке б дійсно себе усвідомлювало представниками цієї держави, треба дати цьому поколінню необхідний запас знань з історії, культури, природи, етики, моралі, систему законів і правил, вироблених народом у процесі його розвитку. Тих законів і правил, які активно діють у звичаях, відображаються в обрядах, традиціях, реалізуються у праці й поведінці нації [8; 9].

Музейна кімната у нашій школі була створена з метою залучення учнівської молоді до вивчення і збереження історико-культурної спадщини українського народу, формування освіченої розвиненої особистості та сприяння вихованню в неї патріотизму, любові до України, поваги до народних звичаїв, традицій, національних цінностей.

Музейна діяльність учнівської молоді посідає особливе місце серед інших форм виховної роботи. У процесі пошукової роботи учні, з одного боку, пізнають історію рідного краю, місцеві традиції, з іншого – беруть участь безпосередньо у державній справі охорони пам’яток історії та культури свого народу, відродження національної та духовної спадщини [4].

Музей взагалі, і музейна кімната зокрема, є однією з форм додаткової освіти, що розвиває творчість, активність, самостійність учнів у процесі збору, дослідження, обробки, оформлення й пропаганди музейних матеріалів. Музей покликаний сприяти формуванню громадянськості та патріотизму в учнів, розширення світогляду й вихованню пізнавальних інтересів і здібностей у пошуковій, дослідницькій діяльності, оволодінню практичними навичками [10, 3].

НВК с. Заброди ідея створення музейної кімнати прийшла у процесі багаторічної краєзнавчої роботи. Зібрані краєзнавцями матеріали примусили замислитись про їх подальше використання, а існуюча система краєзнавчої роботи дає впевненість, що створення музею при нашій школі – реальне завдання, яке забезпечене краєзнавчими матеріалами, матеріальними можливостями, ентузіастами з числа учнів та педагогів (фото 1).

Термін діяльності шкільної світлиці - 17 років. Ініціаторами створення музейної кімнати були вчителі- історики Забродівської ЗОШ Поліщук Михайло Микитович, Дуда Тетяна Адамівна та учні школи.

Суспільство на сучасному етапі потребує єдиної ідеологічної концепції, що спирається на ідею збереження історії. Головна мета – це залучення дітей та молоді до діалогу зі старшим поколінням, кожне з яких залишало свій слід в історії України. Тому дуже важливо вести діалог з попередніми поколіннями, інколи віртуальне спілкування з ними [4].

Особливу роль в організації цього спілкування належить музеям при навчальних закладах.

У НВК с. Заброди створена музейна кімната історії села [3].

А історія починається з людей та житла. Хата, зведена майстрами-чоловіками, трималась на майстринях-жінках. Чисто вибілена, розмальована кольоровою глиною, оздоблена рушниками, уквітчана пахучими травами.

В музейній кімнаті знаходяться речі домашнього ужитку. Вона облаштована як колишня світлиця (фото 3).

Гість, який заходить у світлицю, зразу ж кидає погляд на покуть. Саме тут міститься божниця. Поряд стоїть скриня (кухор), в яку ховали одяг, рушники.

Діяльність музею побудована на основі матеріалів зібраних учнями під час пошукової роботи.

В забродівській музейній кімнаті зберігаються знаряддя праці, зразки промислової продукції, предмети побуту, одяг, фотодокументи. При визначенні музейної цінності предмета враховується його автентичність, наукове та суспільне значення факту, про який є інформація, її доказовість, естетичні особливості, стан збереження [2].

В шкільній музейній кімнаті зберігається колишній чоловічий одяг та жіночий одяг: сорочки, спідниці, жилетки, фартухи, сермяги, кілька видів рушників. Оригінальних експонатів у музейній кімнаті є близько 20, серед унікальних – вишитий на рушнику «Заповіт» Т.Г.Шевченка приблизно в 1898 року жителькою с. Заброди, старовинний іконостас початку XIX ст. (фото 4).

Є в музейній кімнаті нашої школи також науково-допоміжні матеріали – предмети, що не мають властивостей музейних предметів, але допомагають їх вивченню та експонуванню. До них належать макети церкви та млина, жорна, «чайки» козацької доби та інші, зроблені руками учнів під час вивчення музейних предметів та під час вивчення тої чи іншої теми про свій край.

Музейна кімната НВК с. Заброди стала конкретною практичною справою колишніх та нинішніх членів гуртка «Пошук», діяльність яких спрямована на те, щоб музей не став просто камерою схову для зібраних речей. Діти із задоволенням упорядковують експонати, оформляють експозиції, проводять екскурсії.

Фото 1. Музейна світлиця.

Фото 2. Ескурсія в музеї.

Фото 3. Музейні експонати.

Фото 4. «Заповіт» Т.Г.Шевченка на вишитому рушнику, 1898 р.

Члени історичного гуртка «Пошук» проводять активну пошуково-дослідницьку роботу. Здійснили походи на всі колишні хутори, що знаходилися на території Забродівської сільської ради, проводять зустрічі зі старожилами. За останні п’ять років членами гуртка було написано ряд науково-дослідницьких робіт: «Голодомор в Україні», де були використані спогади жителів зі східної України, які нині проживають у Забродах; «Боротьба членів ОУН-УПА на території Ратнівщини», «Коротка історія Забродівської школи».

У музейній кімнаті проводяться виховні заходи. Всі ці заходи справляють на дітей незабутні враження, формують у них почуття глибокої поваги до свого минулого. А з любові до малої батьківщини виростає любов до всієї країни, формується відчуття кровної приналежності до своєї нації.

Форми і методи використання матеріалів музейної кімнати в навчально-виховному процесі надзвичайно різноманітні. Спільна риса всіх форм освітньої роботи музеїв – їхній зв’язок із пропагандою пам’яток історії, природи і суспільства. Ця робота розрізняється за ступенем та характером використання музейних предметів, співвідношення наочного та опосередкованого матеріалу, чуттєвого та раціонального моментів пізнання. Це добре простежується на прикладах музейної екскурсії, уроку-екскурсії, лекції, консультації в експозиції музею [7, 76].

Так для учнів 1-4 класів екскурсоводами були проведені ознайомлювальні екскурсії по 10-15 хвилин (фото 2). Вивчаючи в 5 класі тему «Речові історичні джерела» вчитель історії проводить урок-екскурсію в музейній кімнаті. Старовинний одяг, предмети побуту також використовують в постановках літературно- музичних композицій, що пов’язані з рідним краєм, звичаями та обрядами.

Музейна кімната має навчально-педагогічне значення. Тут все призначено для учнів і переважно створено їхніми руками під керівництвом учителя. Експонати музею є наочними посібниками для уроків, занять гуртка. Жителі сіл Заброди та Лучичі, особливо ветерани педагогічної праці, із задоволенням відвідують музейну кімнату, також учні проводять екскурсії для жителів села, коли проходять різноманітні зустрічі та свята.

Роботу нашої музейної кімнати неодноразово висвітлювала на своїх сторінках районна газета «Ратнівщина».

Музей при навчальному закладі – це не тільки скарбниця документальних матеріалів і пам’яток історії, реліквій минулого і цінностей нашого часу, а й осередок науково-педагогічної обробки зібраного матеріалу і створення на його основі дидактичних посібників з історії. В нашому випадку – вихід історичного нарису «Історія сіл Забродівської сільської ради».

До рук юних дослідників часто потрапляють різноманітні пам’ятки: речові, документальні, образотворчі тощо. У таких випадках наші юні дослідники намагаються встановити не тільки те, які ознаки об’єднують ці пам’ятки, а й історію кожного окремого предмета, його призначення та місце в події, яка вивчається. Краєзнавці пам’ятають про відповідальність за збереження знайдених та зібраних пам’яток історії та культури, адже важливо зберегти не тільки саму пам’ятку, а й зібрану про неї інформацію [5, 3].

Музейна кімната при НВК с. Заброди є інтегрованою у навчально-виховний процес: через свої колекції та форми діяльності вона пов’язана з викладанням певних навчальних дисциплін і з додатковою освітою учнів.

Таким чином, музейна кімната є однією з форм додаткової освіти, що розвиває співтворчість, активність, самостійність учнів у процесі збору, дослідження, обробки, оформлення й пропаганди музейних матеріалів.

_____

  1. Денисюк В. T., Денисюк І. О. Ратнівщина: історико-краєзнавчий нарис / В. Т. Денисюк, І. О. Денисюк. – Луцьк : Надстир ‘я, 1998. – 352 с.
  2. Децик Р.А. Музей – історичний скарб народу. Методичний посібник. / Р. А. Децик. - Ужгород: Гражда, 2007. – 68 с.
  3. Дуда Т. А. Коротка історія сіл Забродівської сільської ради. / Т. А. Дуда. – Луцьк, 2010.
  4. Зміст і форми роботи краєзнавчих музеїв навчальних закладів в сучасних умовах (методичні рекомендації). – Київ: Український державний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді Міністерства освіти України. Науково–дослідний інститут педагогіки України, 1992.
  5. Коломієць Р.Ф. Опис речових, писемних та образотворчих пам’яток. / Р. Ф. Коломієць. – Миколаїв: ОЦТКЕУМ, 2002. – 28 с.
  6. Левыкин К. Г. Музееведение. / К. Г.Левыкин. – Москва: Высшая школа, 1988.
  7. Лутай Л. Екскурсія до шкільного музею. / Л. Лугай. // Відкритий урок. - 2009.- № 4.–  с. 76.
  8. Методические рекомендации в помощь научным сотрудникам исторических и краеведческих музеев в организации работы над музейной экспозицией / Упорядник А.Д. Шифман. – К., 1988. – 28 с.
  9. Музеї та музейна справа при навчальних та позашкільних закладах // Туризм і краєзнавство. Довідник. – Донецьк, 2007. - №28. – 28 с.
  10. Роль і місце навчального закладу у підвищенні ефективності навчально-виховного процесу. Матеріали семінару-практикуму методистів відповідальних за музейну роботу. – Кіровоград, 2007. – 80 с.
  11. Український музей при навчальному закладі: історія і сучасність. Матеріали обласної науково-методичної конференції. – Кіровоград: Видавництво КОІППО імені Василя Сухомлинського, 2008. – 148 с.

_____________________________

Волинський музей. Історія і сучасність. Науковий збірник. Випуск 5. Матеріали V Всеукраїнської наукової історико-краєзнавчої конференції, присвяченої 23-й річниці Незалежності України та 85-й річниці створення Волинського краєзнавчого музею, м. Луцьк, 16 травня 2014 року. Упоряд. А. Силюк. – Луцьк, 2014. – С. 45-48.

 

Категорія: Музей освіти Волині при Волинському інституті післядипломної педагогічної освіти | Додав: volyn-museum (03.06.2014)
Переглядів: 726 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]