Головна » Статті » Музей академіка Михайла Кравчука (с.Човниця Ківерцівського району)
РОЛЬ МУЗЕЮ У ФОРМУВАННІ СВІДОМОСТІ МОЛОДОГО ПОКОЛІННЯ
Євгенія Лукашук,
завідувач музею академіка М.П.Кравчука,
с.Човниця Ківерцівського району
 
РОЛЬ МУЗЕЮ У ФОРМУВАННІ СВІДОМОСТІ МОЛОДОГО ПОКОЛІННЯ
 
13 червня 1987 року в селі Човниця відбулося велике свято. Саме цього дня повертався із далекої Колими на малу батьківщину М. П. Кравчук – всесвітньовідомий вчений-математик, педагог і громадський діяч, який довів своїм життям, що для нього любов – це Україна і математика.
Багато зробила радянська тоталітарна система для того, щоб Україна і навіть родина нічого не знала про геніального вченого. Було видано жорстокий наказ знищити всі наукові праці цього талановитого вченого. Було зроблено все, щоб це ім’я навіть не згадували. Мета була досягнута, бо навіть у рідному селі Михайла Пилиповича далека родина нічого не знала про долю Кравчуків, які ще в 1901 році виїхали із Човниці.
Світові вчені використовували наукові праці академіка М.П.Кравчука, а ми, українці, не чули про його заслуги перед наукою.
А тому-то на першому етапі роботи кімнати-музею, було завдання зібрати всі до краплинки відомості, щоб повернути його із забуття, щоб світ знав його не тільки як вченого широкого масштабу, а й як великого українця. Наша мета була розповісти, хто такий М. Кравчук, його заслуги перед Україною і світовою наукою, то зараз, коли наш музей пройшов 25 річний шлях і має дуже багато унікальних експонатів, документів, то нам, працівникам музею, є можливість допомогти відвідувачам відчути себе громадянами, які знають, люблять свою країну (село, місто, край) і саме цього навчає музей. Ось так ми розуміємо музейну педагогіку. Слухаючи екскурсовода, відвідувач повинен активно мислити, робити висновки, узагальнення, а не бути пасивним слухачем.
Наприклад, знайомлячи слухачів із історичною довідкою про Човницю, де сказано, що «в 1328 році литовський князь Любарт Гедемінович подарував наше село Луцькій церкві Івана Богослова». Тут так і напрошується питання: «А чому-то литовський князь Човницю дарував?». І навіть наймолодші слухачі дають відповідь:
– Бо не було такої самостійної держави як Україна.
Ось так ми вже включили мислення наших відвідувачів. А ще ж похвала тому, хто перший дав відповідь перед колективом, серед якого ти є, теж робить свою справу.
Ознайомлюючи слухачів із родоводом М. Кравчука, наголошуємо, що мати Михайла Кравчука була за національністю німкеня. Для чого це робимо? А для того, щоб відвідувачі зрозуміли, якою вона була мудрою вчителькою своїх дітей. Вона, навчаючи дітей чужоземним мовам, в першу чергу прививала любов до української мови, до мови того народу, серед якого вони жили ,і тут доречним є нагадати спогад човничанки, що три роки жила в сім’ї Кравчуків, яка згадувала,що в сім’ї Кравчуків розмовляли тільки українською мовою, хоч мати навчила німецької, польської, французької та ін.
Або якщо розповідаємо про навчання в Луцькій чоловічій гімназії, то просимо подивитися в табель успішності М Кравчука і звернути увагу на те, які мови вивчали тоді у гімназії і якої не вивчали, а треба було б.
І тут теж завжди слухачі самі роблять правильний висновок – нема рідної мови, нема української, а на першому місці в табелі стоїть російська. Чому? Неважко здогадатися і зробити висновок.
Ось таким чином ми дали слухачам можливість зрозуміти, з яким багажем знань М. Кравчук їде в Київський університет Святого Володимира. Він має блискучі знання, дякуючи наполегливій праці, атестат і золоту медаль і переконання, що він живе не в українській Україні. І човничани можуть гордитися, що геніальний вчений світового рівня почув перше українське слово саме в Човниці з уст своєї першої вчительки – мами Адельфіни Фрідріхівни.
В університеті своєю наполегливою працею, при допомозі всесвітньовідомих професорів Д. О. Граве, Б. О. Букреєва та ін. Кравчук здобуває ґрунтовні наукові знання, не забуваючи, що він українець. А тому й не дивно,що більшість наукових праць пише саме українською мовою.
Упродовж свого короткого життя М. Кравчук працював для розвитку математичної науки в Україні: засновник математичної кафедри в кількох Київських інститутах, читає лекції українською мовою, перекладає «Геометрію» Кисельова на українську мову. Показуємо підручники Кравчука з математики, написані українською мовою, програми для школи.
1935 р. – перша математична олімпіада, організована М. Кравчуком. З якою метою? Навіщо? І знову дають правильну відповідь слухачі.
А як дбав Кравчук про обдарованих дітей? Приклад життя Генерального конструктора авіаційних двигунів А. Люльки.
Саме головне для тих, хто працює з людьми, щоб не було байдужих слухачів, хочеться, щоб відвідувачам було цікаво. Треба пробудити їх думку, і кожен хотів спілкуватися. Нас радує, що цього вдається досягти. Під час екскурсії одна із слухачок сказала:
– А знаєте, мого батька заарештували в той час, що і М. Кравчука.
Ось що вона записала в Книгу відгуків «Мій батько, Зорін Олександр Дмитрович, був заарештований 21 лютого 1938 року в райцентрі Ярмолинці Кам’янець-Подільської області. В цю ніч арештували 11 чоловік пошти. Це були всі «вороги народу». Зоріна Г. О.».
Під час розповіді про вшанування пам’яті М. Кравчука ми теж ставимо питання
– А як же шануємо ми, українці, видатного земляка?
І просимо уважно подивитися на експонати, що є в музеї. Допомагає зробити екскурсію більш цікавою пісня «Колима, Колима», присвячена М.Кравчуку, а також вірші, подаровані музеєві авторами, які виконують учні-екскурсоводи.
Практикували ми перед екскурсією проводити невеличку композицію «Молися, сину, за Вкраїну його замучили колись..»
Нас дуже радує, коли після екскурсії відвідувачі не поспішають залишати музей, а продовжується розмова, виникає цілий ряд запитань, побажань.
Щороку в музеї академіка М. Кравчука одержують нагороди учасники математичної олімпіади, проходять зустрічі з цікавими людьми.
У музеї проводимо уроки, виховні години, конкурс на виразне читання віршів, присвячених Кравчуку, які увійшли до збірочки «Живий у пам’яті нащадків» , із задоволенням виконують діти інсценівку за повістю М. О. Сороки «Михайло Кравчук».
Працівники музею є активними учасниками конференцій, присвячених М. П. Кравчуку.
У Х Міжнародній конференції пам’яті М. Кравчука брали участь учні-екскурсоводи нашого музею.
Музей надає посильну допомогу школам і бібліотекам матеріалами для оформлення куточків та виставок, присвячених М. Кравчуку. Матеріали широко використовують педагоги для проведення навчально-виховної роботи , студенти – для підготовки рефератів, курсових, дипломних робіт, учні – для підготовки до уроків.
За останній ювілейний рік наш музей поповнився новими дуже цікавими експонатами. Зросла кількість відвідувачів. Одержуємо листи, в яких люди просять поділитися матеріалами про академіка М. П. Кравчука.
І в міру своїх можливостей ми стараємося підтримувати зв’язки з тими, хто до нас звертається. Нас радує те,що все більше людей стають шанувальниками таланту нашого геніального земляка.
Приємно читати такий лист:
«З радістю і вдячністю повідомляємо, що ми одержали Вашого листа і чудовий путівник. Щиро вдячні за запрошення відвідати музей великого математика.
Листа ми зачитали на загальношкільній лінійці перед учнями , вчителями, батьками.
Ознайомили учнів школи з путівником на тематичних годинах спілкування, присвячених Кравчуку.
Ці матеріали стали чудовим надбанням кабінету математики.
Наша школа працює як освітній і виховний центр С. Ф. Русової. В школі є світлиця великої українки, музей школи, учительська галерея.
То ми Вас запрошуємо в гості . Зараз готуємо матеріали про відзначення 120-річчя М. П. Кравчука, які надішлемо Вам.
З повагою керівник наукового товариства «Колумби математики» М.Д. Товстоліс
14.11.2012 р. с. Шаповалівка, Борзнянського району, Чернігівської обл.
Саме дякуючи одержимим людям – М. О. Сороці, Н. О. Вірченко, Ситій Г. М. – повертаються із забуття наші геніальні українці, щоб ствердити, що ми належимо до нації, якою слід гордитися. Пам’ятаймо про це.
Ось таку роботу і покликані виконувати скромні музейні працівники, незважаючи ні на що.
__________________________
Волинський музейний вісник : Наук. зб. : Вип. 5. : Музейна педагогіка. Теорія і практика. / упр-ня культури Волин. ОДА ; Волин. краєзн. музей ; каф. документознавства і музейн. справи СНУ ім. Лесі Українки ; Упоряд. А. Силюк. – Луцьк, 2013. – С. 62-63.
Категорія: Музей академіка Михайла Кравчука (с.Човниця Ківерцівського району) | Додав: volyn-museum (21.08.2013)
Переглядів: 461 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]