Головна » Статті » Ковельський історичний музей
ІСТОРИЧНИЙ МУЗЕЙ ПРИ НВК «ЗОШ І-ІІІ СТ. – ГІМНАЗІЯ» ІМ. С. Є. ТКАЧА СМТ. ГОЛОБИ – ЧІЛЬНИЙ ОСЕРЕДОК КРАЄЗНАВЧОГО ПОШУКУ КОВЕЛЬЩИНИ
Альона ГАРБАРУК
 
ІСТОРИЧНИЙ МУЗЕЙ
ПРИ НВК «ЗОШ І-ІІІ СТ. –
ГІМНАЗІЯ»
ІМ. С. Є. ТКАЧА
СМТ. ГОЛОБИ – ЧІЛЬНИЙ
ОСЕРЕДОК
КРАЄЗНАВЧОГО ПОШУКУ
КОВЕЛЬЩИНИ
 
Пізнай свій край …
себе, свій рід, свій нарід,
свою землю – і ти побачиш
свій шлях у життя…
Григорій Сковорода
 
Погодьмося, подібні слова, народжені життєвим досвідом великого мислителя, можуть слугувати дієвою та мотивуючою основою для діяльності людей, котрі прагнуть до всебічного пізнання своєї малої і, зрештою, великої Батьківщини. У сьогоденні спостерігаємо зростання частки осіб, зацікавлених у вивченні минувшини свого краю, що сприяє активізації та поступу краєзнавства. На справді краєзнавці виконують велику і корисну роботу, збагачуючи знання про не завжди добре пізнані точки на карті. У даному контексті важливо пам’ятати, що масштабні наукові дослідження є сукупністю фрагментарних розвідок, які доповнюють загальну картину того чи іншого явища або процесу. У руслі краєзнавчих пошуків безперечно значимою є роль музейництва. Дослідження та збереження пам’яток історії та культури за посередництвом діяльності музеїв, а також популяризація їх надбань, донесення до широкого загалу є запорукою гідного ставлення до спадщини поколінь, до пам’яті про наших предків і, врешті-решт, до тих небайдужих, котрі ці цінності оберігають – до краєзнавців.
Славиться своїми багатолітніми традиціями й волинське краєзнавство, підтримуване ентузіастами у різних куточках Лесиного краю. Не лишається осторонь проблеми опіки над історичною пам’яттю й Ковельщина. Поки що маловідомим, однак активним осередком вивчення історії малої батьківщини є селище міського типу Голоби, зокрема місцевий історичний музей при НВК «ЗОШ I-III ст. - гімназія» ім. С. Є. Ткача.
Вперше про створення музею у Голобах стало відомо у 1959 році, що уможливилося завдяки зусиллям учителя географії Степана Сергійовича Хріна. Спочатку для нього виділили 3 тісних кімнатки у школі, а після зведення нового та просторішого навчального закладу – музей перемістився туди [3]. За словами колишнього вчителя трудового навчання Степана Петровича Добровольського, були там і етнографічні експонати, зброя часів Другої світової, матеріали про бронепоїзд, який курсував між Голобами і Ковелем, а у 1960-х роках навідалися навіть фронтовики, які на ньому їздили [1].
Після багаторічної перерви, пов’язаної із деякою втратою ініціативи педагогічним колективом, приділенням не завжди належної уваги питанню збереження історичної пам’яті, музей відродив свою діяльність лише у 2008 році. Відкриття подібного історико-краєзнавчого осередку – справа не з легких, потребує великого ентузіазму, наполегливості і, що найважливіше, непереборного бажання піднести історичну пам’ять до переліку знакових цінностей для кожної свідомої людини. Саме ці риси поєдналися в особі вчителя історії НВК «ЗОШ I-III ст. - гімназія» ім. С. Є. Ткача смт Голоби – Олени Миколаївни Оришкевич. Мотивуючись глибокою переконаністю у необхідності збереження спадщини поколінь, а також усвідомлюючи власну роль, як історика, у поступі цього процесу, у 2008 році Олена Миколаївна запросила місцеву громадськість до оновленого музею [6].
Його відкриття ознаменувалося ще однією вагомою для голобчан подією – приїздом доньки Чічіко Бенделіані – Героя Радянського Союзу, яка забрала прах батька, перепохованого після війни у Голобах [3]. Гостя була напрочуд вражена пошануванням пам’яті про її батька, якому у музеї присвячена велика частка світлин [4].
Пошукова робота у створенні музею – процес складний і довготривалий, а тому вимагає залучення деякого кола осіб. За словами завідувачки, до збору матеріалів приєднався колектив учителів, колишні випускники, старожили. Особливо цінну лепту внесли місцевий краєзнавець Віктор Никифорович Максимчук, знаний у селищі майстер пензля Анатолій Омелянович Тетерук, громадський діяч Степан Петрович Добровольський. Активну участь в оформленні експозицій музею брав Аркадій Чабанчук – колишній учень школи [3].
Головними завданнями в роботі музею є:
- сприяння удосконаленню навчально-виховного процесу у школі;
- розширення і поглиблення загальноосвітньої та профільної підготовки учнівської молоді засобами позакласної та позашкільної роботи;
- формування у підростаючого покоління розуміння нерозривного взаємозв’язку минулого, сучасного і майбутнього України;
- допомога педагогічному колективу школи у впровадженні нових нетрадиційних форм роботи за інтересами;
- вивчення, охорона і пропаганда пам’яток історії, культури і природи рідного краю;
- проведення культурно-освітньої роботи серед учнівської молоді [3].
Згідно з інвентарною книгою, заведеною у музеї, усі наявні предмети поділені на 6 розділів. У першому – «Знаряддя праці та побутові речі» - значаться: ліхтарі, довбанки, ключі, гребінки, серпи, щітки, засіб для сукання ниток, засіб для сукання цівок, рало, тріпачка, крутілка, човник, лопати, рогачі, ціпи, діжка маслобійна, набіраки, глечики, чигуни, праски, ночви, постоли, рушники, сорочки, передники, дитяча спідниця, ди тяча камізелька, штани чоловічі, годинник [2, 1-8].
Окремо виділені предмети Великої Вітчизняної війни, серед яких – шолом, шапка, програвач, фляжки, термос, гільзи, авіаційна бомба, котелок, багнети, миска [2, 9-10].
Значну долю зібраних матеріалів становлять фотографії (копії), що відзначаються високою змістовою наповненістю. На стареньких світлинах маємо змогу побачити палац Ярузельських-Вільгів, в’їзні ворота палацу, фігуру Яна Непомука, фігуру Богоматері, церкву Св. Георгія, садибний будинок, підрив німецькими військами костелу, вивезення людей до Сибіру, Просвіту в Голобах, переправу людей до Німеччини, остарбайтерів з Голоб, зустріч О. Ф. Федорова з С. А. Ковпаком, партизанів на нараді, Ч. К. Бенделіані, К. К. Рокосовського, Ковель після визволення у 1944 році, Братську могилу в Голобах, місцевих ветеранів Великої Вітчизняної війни, колишніх партизан, адміністративний будинок, районну лікарню № 2, музичну школу, комбінат хлібопродуктів, пекарню, Голобську ремонтно-механічну майстерню (РММ), колонку для заправки автомашин, плодоконсервний цех, яслі-садок № 1, яслі-садок № 2, стадіон колгоспу «Дружба», кінотеатр ім. Ч. Бенделіані, універмаг, приміщення довоєнної школи, С. Є. Ткача, будівництво нової школи, дітей на будівництві, відкриття нової школи, вручення ключа, першокласників за партами, учнівський гуртожиток, сучасну школу, вчителів-ветеранів – Л. В. Гарлінську, С. А. Федорук, І. М. Стрихалюка, Н. А. Відринську, В. П. Коренгу, П. С. Добровольського, В. М. Артинюк, Л. М. Зіменкову, Г. М. Шалапай, Ф. А. Шпака, О. П. Климук, заслуженого вчителя України – Л. О. Бай [2, 11-28].
Невід’ємною складовою музейного фонду є статті з газет, які, з огляду на дотичність друкованих нарисів до історії Голоб та Волинського краю, несуть собою неабияку пізнавальну та виховну цінність. З-поміж найцікавіших публікацій слід назвати: «Віктор Божедарник: «Збулася мрія мого життя» («Волинь», 17 квітня 2008 р.), «Не впізнати наші Голоби» («Вісті Ковельщини», 23 вересня 2004 р.), «Свято останнього дзвоника» («Вісті Ковельщини», 3 червня 2004 р.), «Війни з пам’яті не викреслити» («Вісті Ковельщини», 8 травня 2008 р.), «Остання дорога героя з Голоб у Грузію» («Волинь», 6 травня 2008 р.), «Сучасні вечорниці за старими звичаями» («Вісті Ковельщини», 25 грудня 2008 р.), «У полоні музики» («Вісті Ковельщини», 8 грудня 2008 р.) тощо [2, 29-34].
Писемні джерела представлені у музеї порівняно незначною кількістю, проте це не применшує їхньої вартісності в очах оглядача. Це похвальний лист, свідоцтва про освіту, зошит для письма, зошит з історії, зошит з каліграфії, свідоцтво про народження С. Є. Ткача [2, 35-36].
В останньому розділі інвентарної книги зазначаються грошові знаки, наявні у музеї – картка споживача на 50 карбованців 1991 р., купон на 25 карбованців, паперові гроші СРСР – 1 рубль, 5 рублів, 25 рублів, 50 рублів [2, 37].
Експозиція музею тематично рубрикована, її основу складають розділи «З глибин історії», «Ця рана не загоїться ніколи», «Опір незламного народу», «Пам’ять про них не померкне», «Наше селище», «З історії школи», «Учителем школа стоїть», «Народні ремесла рідного краю», «Голоби колись», «Голоби зараз», «Літопис шкільної родини», «Наші випускники». На почесному місці у музеї знаходяться герб та гімн селища. На видноті розміщений і особливий для музею експонат – картина з бурштину, подарована колишнім випускником школи, а нині ректором Луцького національного технічного університету – Віктором Володимировичем Божедарником.
Ми живемо в часи, коли вже виросло нове покоління, яке знає про війну тільки з кінофільмів та шкільних підручників. Учасникам же війни й дотепер сняться вогненні роки, крижані переправи, кровоточать їхні тілесні й душевні рани. Величезний досвід накопичили вони за своє тривале й нелегке життя, їхня пам’ять містить неймовірну кількість найціннішої інформації про бачене і пережите. Ці відомості не можуть бути втрачені і тому у роботі музею на збереженні пам’яті про Велику Вітчизняну війну зроблено особливий акцент. Ветерани проводять у школі уроки мужності та патріотизму, виступаючи перед учнями з лекціями «Друга світова війна 1939-1945 рр.», «Партизанський рух під час Великої Вітчизняної війни», «День збройних сил України: козацькому роду – нема переводу», «День захисту Вітчизни: це треба не мертвим, це потрібно живим», «День Перемоги: вклонімося і мертвим, і живим», «Визволення України від німецько-фашистських загарбників: ніхто не забутий, ніщо не забуте», «15 лютого – День виведення військ з Афганістану» [3].
Особливою цінністю у шкільному музеї є експозиції, присвячені вчителям – ветеранам праці, які віддали багато років навчанню й вихованню молодого покоління. Гарним способом висловити їм свою глибоку шану є щорічні привітання із Днем працівника освіти та запрошення на святковий концерт.
НВК «ЗОШ I-III ст. - гімназія» ім. С. Є. Ткача смт Голоби має славні спортивні традиції, започатковані учителем фізичної культури Сергієм Володимировичем Гарбаруком. У стінах навчального закладу представлена окрема вітрина із низкою нагород, здобутих учнями у різних спортивних заходах. Це кубки, медалі, дипломи, грамоти, похвальні листи.
Уже стало доброю традицією школи те, що випускники кожного класу на згадку про себе лишають вишиваний рушник, який роками зберігається у музеї. Минають роки, вчорашні учні стають дорослими та свідомими людьми, а рідна школа їх пам’ятає й радо зустрічає тими ж рушниками. Влаштовуються тут й пересувні виставки виробів народних ремесел, промислів, вишиванок, виготовлених руками вихованців школи [3].
Зібраний матеріал стає в нагоді вчителям у проведенні уроків історії та музики. З учнями 5-х класів у музеї проводяться уроки історії з теми «Історичне минуле нашого краю», а зі старшокласниками вивчається тематика «Наш край у роки Великої Вітчизняної війни». Хоча за правилами експонати не можна брати у руки, однак завідувачка дозволяє дітям це робити, бо їм цікаво відчути їх на дотик, пройнятися духом минувшини [1].
Музей бере активну участь у залученні школярів до Всеукраїнської акції «Історія міст і сіл Волині». У цьому контексті створюється «Книга спогадів», а учні досліджують вклад своєї родини у перемогу над фашистськими загарбниками [3].
Від початку функціонування музею ним зацікавилися практично всі прошарки голобської громади – від учнів до старожилів. Відвідують його й знані вихідці зі школи, й люди, котрі опосередковано мають відношення або лише чули про Голоби. Прослідкувати хід популяризації музею у численних зустрічах, а також окреслити певні тенденції у його відвідуваності, маємо можливість завдяки веденню Книги обліку екскурсій [5]. Так, за період 2008-2012 рр. виявлено, що тематичні та оглядові екскурсії проводяться тут у середньому кілька разів на місяць. За цей час із експозицією музею ознайомились учнівський та педагогічний колективи, випускники різних років, народний хор «Червона калина», дочка Чічіко Бенделіані – Героя Радянського Союзу (жителька Грузії), Тарні Балдінжер – автор музики до гімну селища Голоби (громадянка США), делегація з Ізраїлю, Польщі, керівники туристичних гуртків Ковельського району, учасники районного семінару відповідальних за туристично-краєзнавчу роботу, колектив факультету здоров’я, фізичної культури та спорту Міжнародного економіко-гуманітарного університету ім. акад. С. Дем’янчука – колеги випускника школи 1963 р. – В. І. Завацького, старша група Дитячого навчального закладу смт Голоби, архімандрит Варнава (Гладун), Богдан Громадюк – житель м. Санкт-Петербург, настоятель місцевого Свято-Георгієвського храму отець Ніфонт (Омельчук).
Свої враження від побаченого і почутого в музеї записують у Книзі відгуків [4]. Відкриваючи її, дивуєшся розмаїттю почерків, стилів і форм побажань, подяк та підписів. Єднає їх одне – емоції, що переповнюють після подорожі у минуле - власне, односельчан та краян. Таким чином, історичний музей при НВК «ЗОШ I-III ст. - гімназія» ім. С. Є. Ткача смт Голоби цілком виконує своє первісне призначення – береже історичну пам’ять та популяризує її серед учнівської молоді. Окрім цього, вагоме значення музею закладене і у його вкладі у краєзнавчі дослідження Волинського краю та Ковельщини, зокрема.
________________
1. Бубало Т. Єдиний в області музей школи – у Голобах // Слово Волині. – 2012. – 16 серпня. – С. 15.
2. Інвентарна книга Історичного музею при НВК «ЗОШ I-III ст. - гімназія» ім. С. Є. Ткача смт Голоби / Затверджено: директор школи В. П. Бай. – 2008 р.
3. Інтерв’ю із Оленою Миколаївною Оришкевич – завідувачем Історичного музею при НВК «ЗОШ I-III ст. - гімназія» ім. С. Є. Ткача смт Голоби. 15 лютого 2013 р. // Архів А. С. Гарбарук
4. Книга відгуків Історичного музею при НВК «ЗОШ I-III ст. - гімназія» ім. С. Є. Ткача смт Голоби / Затверджено: директор школи В. П. Бай. – 2008 р.
5. Книга обліку екскурсій Історичного музею при НВК «ЗОШ I-III ст. - гімназія» ім. С. Є. Ткача смт Голоби / Затверджено: директор школи В. П. Бай. – 2008 р.
6. Свідоцтво про реєстрацію історичного музею при НВК «ЗОШ I-III ст. - гімназія» ім. С. Є. Ткача смт Голоби, код № 03-139. - 2008 р.
________________________________
Минуле і сучасне Волині та Полісся. Народна культура і музеї. Науковий збірник. Випуск 44. Матеріали Четвертої Всеукраїнської науково-етнографічної конференції, присвяченої 80-річчю від дня народження Олекси Ошуркевича, 16-17 квітня 2013 року, м. Луцьк. Упоряд. Є. І. Ковальчук, Л. А. Мірошниченко-Гусак. – Луцьк, 2013. – С. 73-76.
Категорія: Ковельський історичний музей | Додав: volyn-museum (31.07.2013)
Переглядів: 1041 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]