Головна » Статті » Кортеліський історичний музей
З ІСТОРІЇ КОРТЕЛІСЬКОГО ІСТОРИЧНОГО МУЗЕЮ.
Олександр ВЕРНИДУБОВ,
Лариса КРИШТАПЮК
(Луцьк)
З ІСТОРІЇ КОРТЕЛІСЬКОГО
ІСТОРИЧНОГО МУЗЕЮ
Багато їх на нашій землі, пам’ятників і пам’яток, що увічнюють великий подвиг народу у Великій Вітчизняній війні.
Є багато могил на Українському Поліссі. В оточенні плакучих берізок і сумних сосен зеленіють пагорби скорботи. Є цілі села, що були перетворені злою волею фашистського ката на велетенські кладовища. Така доля спіткала 107 сіл Волині.
На півночі Волині, на кордоні з Білоруссю, широко і привільно серед лісів і полів розкинулось село Кортеліси. Село відоме світові своєю трагічною історією.
Вже на шостий день війни, 28 червня 1941 року німецькі війська окупували село та встановили свій «новий порядок». Та не скорилися жителі села. Це у них влітку і восени 1941 року знайшли притулок майже півтори сотні оточенців – солдатів і командирів Червоної Армії, серед яких було немало захисників Брестської фортеці. Всіх цих людей – росіян, українців, білорусів, узбеків, татар – село годувало, переховувало, лікувало. Згодом тут сформувався партизанський загін ім. К. Ворошилова, який очолив один із захисників Брестської фортеці Борис Михайловський, комісаром став сільський комуніст Яків Карпук.
Народні месники, жителі навколишніх сіл і хуторів ні вдень, ні вночі не давали спокою окупантам. У ніч з 25 на 26 травня 1942 року в Кортелісах було розгромлено фашистський гарнізон, після чого німецьке командування задумало каральну операцію.
Безсилі у боротьбі з партизанами фашисти виливали свою злобу на мирне населення. План операції, яку назвали «Трикутник», передбачав повне знищення білоруських сіл Борки, Заболоття й українського села Кортеліси.
«Чорною середою» назвуть згодом люди страшний день 23 вересня 1942 року. Кілька каральних загонів були стягнені під приводом проведення сходу. До восьмої години ранку 23 вересня 1942 року вже були переповнені людьми церква, школа, прилеглі до них будинки. Карателі виводили по п’ять чоловік, вели до заздалегідь викопаних ям і розстрілювали. Щоб заглушити крики людей, плач дітей, на повну потужність включали двигуни автомобілів.
2875 жителів села, серед яких 1620 дітей, вбили гітлерівські нелюди за один день. Спалили 715 дворів залишивши на місці Кортеліс величезне згарище. Німим свідком тієї трагедії лишився тільки старий дуб, що тривалий час височів у центрі Кортеліс.
Нацисти сподівалися своїми репресіями ослабити рух опору, але вони прорахувались.
На початку 1943 року в Кортеліських лісах активізує свою діяльність місцевий партизанський загін ім. Щорса. У травні 1943 року щорсівці вливаються в Чернігівсько-Волинське з’єднання партизанських загонів О. Федорова.
Командиром загону був призначений І. Радько, комісаром залишився Я. Карпук. На 12 липня в ньому нараховувалось 65 бійців.
За кілька місяців партизани підірвали п’ять ешелонів ворога на залізниці Брест – Ковель, вели бої з німцями.
Коли воїни 160-ї стрілецької дивізії 18 липня 1944 року визволили село Кортеліси, там не було жодного будинку. Тільки після закінчення війни потяглися люди до віками насиджених місць. Першими побудувались на кортеліській землі фронтовики, партизани. Через рік уже було більше двадцяти осель, а через п’ять – вже двісті.
За постановою Ради Міністрів Української РСР від 10 червня 1967 року було розроблено генеральний план реконструкції Кортеліс.
У 1972 році в сільському будинку культури було відкрито музей історії села Кортеліси на громадських засадах. Організатором його був вчитель історії місцевої школи Микола Гаврилюк, який став і першим директором музею. В експозиції були представлені етнографічні речі, висвітлена історія села з найдавніших часів та розділ, присвячений Великій Вітчизняній війні. Створенню музею передували чисельні експедиції учнів Кортеліської школи під керівництвом М. Гаврилюка.
У 1978 році була створена нова експозиція Кортеліського музею з акцентом на місцеві події Великої Вітчизняної війни. Розпочалась робота по збору матеріалів, що стосувались саме цих подій, адже живими лишались свідки Кортеліської трагедії. Цю роботу здійснювали завідувач методичним відділом Волинського краєзнавчого музею Олександра Нагорна, старший науковий співробітник цього ж відділу Олександр Вернидубов та старший науковий співробітник відділу історії радянського суспільства Леонід Потапчук. В результаті в двох кімнатах будинку культури була побудована змістовна експозиція. Художнє оформлення експозиції музею було найкращим в області на той час. Художники Леонід Яртись та Богдан Гнатів при формуванні використали нові матеріали: червону замшу та штучну шкіру.
Згідно доручення Ради Міністрів УРСР за № 17346/56 від 17.12.79 р. та наказу Міністерства культури УРСР за №1228 від 28.12.79 р. продовжувалась робота по створенню музею в окремому приміщенні. Під час роботи були зібрані фронтові речі ветеранів, фото, документи, нагороди, листи з фронту. Серед оригінальних експонатів – фляга і щоденник командира партизанського загону імені Щорса І. Радька (передав його син), китель командира 160-ї стрілецької дивізії генерал-майора М. Тимофеєва (передали краєзнавці К. Кульбачинська та Л. Хуторна – організатори музею бойової Слави при Ратнівській середній школі.
Будівництво меморіального комплексу здійснювали за проектом скульпторів – народного художника УРСР, професора О. Олійника, М. Олійника, архітектора – А. Корнєєва. 5 трав­ня 1980 року, напередодні 35-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні відбулося урочисте відкриття меморіалу та музею, який мав такі розділи: «Кортеліси в давнину», «Велика Вітчизняна війна», «Діяльність партизанських загонів», «Кортеліська трагедія», «Визволення», «Вшанування пам’яті». Авторами нової експозиції були О. Нагорна, О. Вернидубов, Л. Плтапчук, проектанти І. Бобровник та І. Гаврилюк, художники В. Калашніков, В. Требіков, Л. Яртись, Б. Гнатів. Особливу увагу відвідувачів привертала діарама «Спалене село». Діараму перевезли з Чернігівщини і удосконалили волинські художники.
Для участі у мітингу, присвяченому відкриттю, прибули перший секретар ЦК Компартії УРСР В. Щербицький, голова Комітету Державної безпеки УРСР В. Федорчук, колишній секретар Волинського підпільного обкому партії, командир Чернігівсько-Волинського партизанського з’єднання, двічі Герой Радянського Союзу О. Федоров, перші секретарі обкомів партії: Брестського – О. Соколов, Волинського – Л. Палажченко, Житомирського – В. Кавун, Рівненського – Т. Панасенко.
З того часу музей став центром патріотичного виховання молоді та історико-краєзнавчої роботи. Тут проходили прийоми школярів у жовтенята, піонери, комсомол, проводили уроки Мужності, Пам’яті, приймали присягу воїни.
Лише за чотири роки (1980-1984) музей відвідало майже 150 тисяч чоловік, 20 делегацій з одинадцяти країн світу.
У свій час директорами Кортеліського історичного музею були Галина Омелянчук, Василь Корнелюк, Марія Ярошук, Марія Палівода.
Сьогодні село гордиться своїми людьми. У Кортелісах народився у 1956 році Василь Корнелюк. Багато років він працював у школі, завідував музеєм (1980-1983), був головою сільської ради. На початку 90-х років він був призначений представником Президента України в Ратнівському районі. У 1994 році жителі трьох районів Волині (Ратнівського, Старовижівського, Шацького) обрали Василя Корнелюка депутатом Верховної Ради України. Його життя трагічно обірвалось у жовтні 1995 року.
Марія Ярошук працює у Кортеліському історичному музеї з 1980 року спочатку науковим співробітником, з 1984 року – завідувачем, а з 2001 року – директор музею.
Народилась М. Ярошук у Кортелісах, тут пішла в школу. Вже під час навчання в школі обрала для себе майбутню професію – в громадському музеї проводила екскурсії, вивчала історію рідного краю, зустрічалась з ветеранами, очевидцями трагічних подій, що спіткали рідне село в роки Вітчизняної війни. Тому після закінчення школи вступила до Луцького педінституту, а закінчивши – прийшла працю­вати в Кортеліський історичний музей.
Чималий вклад при зборі експонатів зробила Марія Ярошук. Вдалось встановити імена 72-х односельчан, які загинули на фронтах Великої Вітчизняної війни та уточнити список ветеранів чотирьох дивізій (160 Брестська Червонопрапорна стрілецька дивізія, 38 Лозівська стрілецька дивізія, 76 Чернігівська стрілецька дивізія, 1 стрілецька дивізія), які визволяли Ратнівський район та с. Кортеліси в 1944 році від німецько-фашистських загарбників.
Марія відновила в музеї етнографічний відділ, доповнивши його унікальною колекцією домотканого одягу, яка допомагає наочно вивчити кропітку працю місцевих майстрів, а також розмістила в експозиції фрагмент дуба, що стояв в центрі села і був свідком трагедії.
В 2002 році було проведено ремонт приміщення і перебудову експозиції музею (фірма «Пам’ять», директор Олександр Яросевич, художники Олександр Сильвеструк, Георгій Воробей). Наукову концепцію нової експозиції розробила Марія Ярошук, методичне керівництво здійснили працівники Волинського краєзнавчого музею Олександр Вернидубов і Лариса Криштапюк.
Сьогодні Кортеліський історичний музей є ефективним засобом виховання учнівської молоді, жителів села та району.
Більше тридцяти років відкриває музей двері для своїх відвідувачів, які ідуть і їдуть сюди з усіх куточків нашої України, близького зарубіжжя та закордону.
Пауль Коль, журналіст з Німеччини, написав книгу про звірства фашистів на окупованій території СРСР, зокрема, написав і про Кортеліси. Книга називається «Я дивуюсь, що я ще живу». Побував у Кортелісах і працював у музеї німецький кінорежисер Хартмут Камінскі, який зняв фільм за цією книгою. Відвідали музей льотчик-космонавт П. Попович, племінник Лесі Українки Ю. Косач.
Кортеліський історичний музей спрямовує свою роботу на вивчення, дослідження та донесення до молодого покоління славної минувшини краю, є базою для проведення науково-освітньої роботи.
Основною формою роботи є проведення оглядових та тематичних екскурсій по експозиції, масових заходів до ювілейних та пам’ятних дат.
Вагома роль у системі патріотичного виховання належить і тематичним екскурсіям, які знайомлять з певними періодами і подіями Ратнівщини.
Щороку в День Перемоги і 23 вересня – в день пам’яті жертв трагедії – в Кортелісах відбуваються мітинги по вшануванню пам’яті загиблих односельчан.
Музей підтримує тісні зв’язки з краєзнавцями Волині, іншими музеями області. Він є незамінним центром з різноманітних питань з історії краю.
______________________________________
Минуле і сучасне Волині та Полісся. Ратнівщина в історії України та Волині. Науковий збірник. Випуск 42. Матеріали XLII Всеукраїнської наукової історико-краєзнавчої конференції, приуроченої 70-річчю Кортеліської трагедії 1942 року, смт. Ратне – с. Кортеліси, 20 вересня 2012 року. / Упоряд. А. Силюк, М. Михалевич. – Луцьк, 2012. – С. 224-226.
Категорія: Кортеліський історичний музей | Додав: volyn-museum (18.02.2013)
Переглядів: 897 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]