Головна » Статті » Кортеліський історичний музей
ТРАГІЧНИЙ СЛІД НАЦИСТСЬКИХ ЗЛОЧИНЦІВ НА РАТНІВЩИНІ.
Віктор МИХАЛЕВИЧ
(смт. Ратне)
ТРАГІЧНИЙ СЛІД
НАЦИСТСЬКИХ ЗЛОЧИНЦІВ
НА РАТНІВЩИНІ
Радість перемоги і гіркота непоправних втрат – почуття, які нероздільно живуть у серцях людей. Від учасників, від усіх очевидців Великої Вітчизняної війни ці почуття свято передаються і свято переймаються новими поколіннями. І цій естафеті незгасної народної пам’яті ніколи не буде кінця.
Чи ж можна полічити могили радянських людей, замучених гітлерівцями на нашій землі? Сотні сіл і хуторів перетворили нацисти на суцільні кладовища. Одним із них стало волинське село Кортеліси. Не почувши себе господарями на українській землі гітлерівські загарбники свою вовчу злість зганяли на мирному населенні. У ніч з 25 на 26 травня 1942 року партизани знищили в Кортелісах нацистський гарнізон. Розроблений гітлерівцями план операції під назвою «Трикутник» передбачав повне знищення білоруських сіл Борки і Заболоття, а також українського села Кортеліси.
«Чорною середою» згодом назвуть люди страшний день 23 вересня 1942 року. Нацисти зібрали жителів у центрі села і загнали у церкву, школу, сусідні помешкання. Почалась кривава розправа. 2875 жителів села, серед них 1620 дітей живими кидали в ями гітлерівські нелюди. Вони спалили 715 хат, залишивши на місці Кортелісів величезне згарище. [1]
Та відгриміла війна і ми повинні повернутися лицем до священної клятви нашого народу – «Ніхто не забутий, ніщо не забуте!»
Збереження пам’яті про Велику вітчизняну війну і її уроки для молодого покоління допомагає нам зберегти Музей Бойової слави у нашій школі.
Музей Бойової Слави у загальноосвітній школі смт. Ратне було відкрито у 1973 році. Відкриттю музею передувала велика і багаторічна праця по збиранню експонатів, документів, спогадів про історичні події нашого краю. До цієї праці долучалися учні, батьки, жителі селища.
Під керівництвом директора Подлевського С. І., за сприяння вчителів Ребрової О. І., Хуторної Л. І., Кульбачинської К. М. та активної участі піонерів вдалося відкрити у приміщенні школи Музей Бойової Слави .
Значну допомогу при створенні експозиційної частини музею надав ветеран Великої Вітчизняної війни – Чернявський Володимир Миколайович.
Відповідно до нормативно-правової бази у музеї здійснюється облік матеріалів у фонді музею ( «Про музей при навчальному закладі» ). У музеї знаходиться – 20 подарунків ветеранів Великої Вітчизняної війни, 540 експонатів, зібраних червоними слідопитами, 71 фотокопія, ілюстрації та фотоколажі – 98 шт. Матеріали зібрані у 1967-1986 рр.
З 1986 року Музей Бойової Слави у загальноосвітній школі І-ІІІ ступеня №1 смт Ратне було перенесено у новий корпус школи. Відкриттю музею передувала багаторічна праця педагогічного колективу під керівництвом директора Голубця О.О. До цієї роботи долуча­лися учні, батьки, громадськість селища. Слід відзначити особливий вклад в організацію роботи музею вчителя ДПЮ – Пінкевича Г.П.
За період з 2002 по 2009 н.р. в музеї велику увагу приділяли новим напрямкам досліджень. Зокрема, у 2005 році учасники пошукової експедиції провели значну роботу по збору матеріалів, що підтвердили існування діяльності УПА на території Ратнівського району. Вдалося синтезувати всі відомі дослідження по питанню діяльності УПА . Після проведеної роботи вдалося синтезувати цей матеріал, внаслідок чого з’явилась праця члена гуртка Тарарай Олесі: «У ті буремні роки». За результатами досліджень було встановлено факти діяльності УПА на території таких сіл: Щедрогір, Оріхове, Велимче, Гірники, Замшани. Під час збору документів в селі Оріхове підтвердився факт існування «диких груп» УПА, які не підкорялися вищому керівництву.
При дослідженні знайдених матеріалів учні толерантно ставилися до різних думок, виявляли професійну компетентність у підході до першоджерел, надавали повну, відкриту і правдиву інформацію про нашу історичну дійсність. Результатом таких досліджень стала робота члена гуртка Цепуха Сергія «УПА на Ратнівщині: героїчні і трагічні сторінки».
Під керівництвом вчителя історії Михалевича Віктора Андрійовича учням вдалося дослідити діяльність польської АК на теренах нашого краю. На основі досліджень член гуртка Штик Володимир написав роботу «Армія Крайова на Ратнівщині».
Щоб всі матеріали музею слугували просвітницькій та виховній роботі серед учнівської молоді та жителів селища, великих зусиль докладали вчителі – екскурсоводи. Слід відзначити працю ветерана музейної справи, вчительки – пенсіонерки Лукаш Лідії Іларіонівни. Саме її життєвий шлях був досліджений і описаний у роботі Мащакевича Олександра, учня 11 кл., «Світове українство: родина Лукашів».
Крім цього, під час роботи учнів у музеї було використано інноваційні комунікативні. Учень школи Ткачук Андрій створив сайт у всесвітній мережі Інтернету, що став одним із перших у Волинській області.
Завдяки плідній роботі учнівського і педагогічного колективу школи під керівництвом директорів Голубця О.О., Кулика В.М., Чернухи В.М., Власюк К.П. кімната Бойової слави перетворилася в один із кращих шкільних музеїв Волинської області.
Сьогодні експозиція музею налічує такі стендові експозиції:
План „Барбаросса».
Брестська фортеця.
План битви під Москвою.
Кортеліська трагедія
План битви під Сталінградом.
Курська дуга.
38 стрілецька дивізія.
Інформація про В.П. Газіна.
Взяття Рейхстагу.
Книга побажань - спадщина для нащадків
Наше сьогодення
Однією з головних стендових експозицій є Кортеліська трагедія. В роки Великої Вітчизняної війни гітлерівськими окупаційними частинами та українськими колаборантами в селі було знищено 2875 жителів, в тому числі 1620 дітей [ 2 ]
В районі села діяв невеликий партизанський загін. В якості помсти за вбивство декількох поліцаїв та одного німецького солдата гітлерівцями був підготований таємний наказ про знищення села і наближених хуторів.
23 вересня 1942 року рота «Нюрнберг» 3-го батальйона 15 поліційного полку під командуванням обер-лейтенанта Глюкса, разом з допоміжними частинами української і білоруської поліції оточили село, а його жителів загнали в центр і розстріляли з кулеметів. Село було пограбовано і спалено 715 будинків [3].
Кількість жертв, під час трагедії, до сьогоднішнього дня залишається питанням дискусійним, оскільки дослідження сучасних українських істориків не підтверджують точку зору радянської історіографії, на що можна звернути увагу в праці Степана Макарчука [ 4]
В нашому Музеї, на стендовій експозиції «Кортеліська трагедія», можна побачити « Оперативный приказ об уничтожении деревень № 44 от 22 сентября 1942 г». В ньому наголошується, що:
1. 23 сентября 1942 года батальйон уничтожает расположенные в районе к северо-востоку от Мокран и отравленные бандитской заразой деревни – Борки, Заболотье и Борисовка. Рота «Нюрнберг» уничтожает Кортелизы.
2. Для этого выделяется – 9-я рота – без взвода Фрона – с подчинненым ею жандармським мотовзводом 16-го полка – в Борисовку. 10-я рота и один унтер-офицер и 7 солдат штабного конвоя, а также 3 шофера – в Борки. 11-я рота – со взводом фрона и 14 солдатами бронеавтомобильного подразделения 10-го полка – в Заболотье. ( наводимо інформацію оригіналом документу на російській мові)
Також до фондової експозиції нашого Музею належить Книга пам’яті, де можна побачити:
Список жителів села Кортеліси Ратнівського району, які загинули від рук німецько-фашистських загарбників – 2059 прізвищ.
Імена 938 загиблих – невідомі.
Список односельчан – солдатів, які загинули під час Великої Вітчизняної війни ( 1941-1945 рр.)
Список односельчан, які загинули від рук українських буржуазних націоналістів
Під час «Чорної середи» дивом уцілів тільки старий обгорілий дуб у центрі села, як німий свідок страшної трагедії. До експонатів музею відноситься картина створена в 1986 р. «Німий свідок трагедії».
Наш музей - це лише маленька часточка пам’яті та великої данини полеглим героям і ветеранам війни від нас. Щоб не загубилися могили наших дідів, прадідів, збереглися спогади про кожного солдата, який загинув у боротьбі з нацизмом, не затьмарилась пам’ять наша і наших дітей.
Своїми думками, звертаючись до суворого і героїчного минулого, ми все ясніше усвідомлюємо подвиг народу в роки війни, його самовідданості і героїзму саме на прикладі Кортеліської трагедії.
Тому:
Ми не маємо права забувати уроки війни. В очах молоді не повинно бути байдужості до сторінок минулого.
Ми в боргу перед солдатами грізного ХХ століття за себе і за них. Не забуваймо про це!
Дорожімо своїм мирним сьогоденням!
Література
1. Яворівський В. О. Вічні Кортеліси: Повість. — К.: Молодь, 1981. — 149 с.
2. Данилюк В. Вірити занадто боляче... Волинь: хроніка подій 1939 - 1944 років. - Луцьк: ІНІЦІАЛ, 1995. - 44 с.
3. Степан Макарчук. Трагедія села Кортеліси і спекуляція на ній. // Українська газета. - № 32 (укр.)
4. Кортеліси: Фотоальбом / Авт.- упоряд. А.М. Безуглий. – К.: Мистецтво, 1981. – 81 с.
______________________________________
Минуле і сучасне Волині та Полісся. Ратнівщина в історії України та Волині. Науковий збірник. Випуск 42. Матеріали XLII Всеукраїнської наукової історико-краєзнавчої конференції, приуроченої 70-річчю Кортеліської трагедії 1942 року, смт. Ратне – с. Кортеліси, 20 вересня 2012 року. / Упоряд. А. Силюк, М. Михалевич. – Луцьк, 2012. – С. 230-231.
Категорія: Кортеліський історичний музей | Додав: volyn-museum (13.03.2013)
Переглядів: 936 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]