Головна » Статті » Художній музей
З ІСТОРІЇ СТАНОВЛЕННЯ ХУДОЖНЬОГО МУЗЕЮ У ЛУЦЬКУ.
Дмитро ЗІНЬКО (Луцьк)
З ІСТОРІЇ СТАНОВЛЕННЯ ХУДОЖНЬОГО МУЗЕЮ
У ЛУЦЬКУ
Художній музей у Луцьку від часу створення 6 листопада 1973 року зайняв провідне місце в культурно-мистецькому житті краю. В його експозиційних залах демонструється блискуча колекція західноєвропейського та вітчизняного малярства XVII–XX століть. Це твори провідних митців Європи: Хусепе де Рібери, Алессандро Маньяско, Ніколя Пуссена, Франса Снейдерса, Аррі Шеффера, Елізабет Віже-Лебрен, Йозефа Грассі, Франца Вінтерхальтера, Йозефа Нейгебауера та інш. Польське малярство представлене полотнами – Януарія Суходольського, Юзефа Брандта, Леопольда Леффлера, Влодзімежа Тетмаєра-Пшерви, Войцеха Коссака, Юліана Фалата. Розділ українського та російського мистецтва ХІХ – початку ХХ століття демонструє малярство художників – Володимира Орловського, Руфіна Судковського, Івана Айвазовського, Лук’яна Попова, Кирила Лемоха, Андроника Лазарчука. Доповнює всю цю красу – портретна галерея магнатського роду Радзивілл, які впродовж багатьох століть були власниками Олицького замку на Волині.
Діяльність Художнього музею спрямована на дослідження, збереження, популяризацію творів із власних та приватних колекцій, зібрань інших музеїв України. У 2009–2010 році до цих пріоритетних напрямків роботи музей долучив нові завдання – активну культурно-мистецьку діяльність. Впродовж останніх двох років приміщенням Художнього музею ставало залою для камерних концертів, лекційною аудиторією, місцем проведення творчих зустрічей із художниками та поетами, мистецьких акцій та арт-проектів – кожна подія, концептуально пов’язана із іншою, мала свій неповторний колорит. Найбільш значимими заходами з 2009 року були:
– Мистецька акція «Українське лицарство у творчості польського художника Юзефа Брандта (1842–1915)», в межах якої відбулась презентація творів графіки на козацьку
тематику польського художника Ю. Брандт із приватної колекції;
– «Ніч музею» (17–18 травня 2009 р.). Вперше Художній музей у Луцьку, один із не багатьох в Україні, долучився до традиційної загальноєвропейської програми з нагоди Міжнародного дня музеїв, підготувавши власний проект. Символом цього свята став образ Василя-Костянтина Острозького (1524/1525–1608), портрет якого знаходиться у колекції музею. В межах дійства відбулась презентація опери «Ноктюрн» М. Лисенка та концерт гурту старовинної музики «Akapella Leopolis» (м. Львів) із програмою української музики бароко;
– 20 серпня 2009 року відбулась вечірка «Рицар смілостю упоєнний. Думи та пісні старого лицарства Руси-України ХІІ-ХVІІІ століть у виконанні гурту «Хорея Козацька». Цією акцією Художній музей у Луцьку започаткував традицію святкових бенкетів на честь Дня Незалежності України;
– 26 серпня 2009 року – презентація книги «Синергетична концепція культури» професора А. В. Свідзинського і зустріч із автором;
– 20 жовтня 2009 року за участю шведського ансамблю «Laude novella», російського колективу «Insula Megica», українського гурту «Хорея Козацька» відбулась мистецька акція «Відлуння Полтави» ;
– 26 листопада 2009 року за ініціативою колективу Художнього музею було проведено день пам’яті українського поета, борця за волю України, Данила Братковського, котрий був страчений у Луцьку в 1702 році. В межах заходу відбулась поминальна служба у братській церкві Чесного Хреста, в крипті якої знаходяться останки поета, в музеї – лекція про життя і творчість Д. Братковського, аналіз поезії із книги «Світ, оглянений по частинах», жалобний обід в його пам’ять;
– 18 грудня 2009 року – мистецька акція «Музичні дарунки від св. Миколая». Цим заходом музей повернув давню традицію вшанування патрона свого міста – Св. Миколая Мерлікійського, який за переказами 19 грудня врятував лучан від нападу військ Бурундая. В межах вечірки відбулась презентація волинської ікони «Св. Миколай Мерлікійський» із колекції Волинського краєзнавчого музею та концерт класичної музики XVIII–XX століть.
Із низки цих акцій, найбільш потужною по силі впливу на глядача і вагомою у контексті української культури, був проект «Відлуння Полтави». Символом події стала робота польського художника XIX століття Юзефа Брандта «Козацький похід». Так, у колишньому Шляхетському будинку на території Замку Любарта, в якому нині знаходиться Художній музей, зібрався гурт людей, яким не байдужа доля України, які шанують пам’ять своїх героїв, що у різні історичні епохи відстоювали права і вольності українського народу. Перед глядачем в одній із залів музею розгорнулося незвичайне дійство – висвітлення науковцями Полтавської битви, її трагічних наслідків і ролі в історії України, концерт придворної та народної музики часів Карла XII, царя Петра I і гетьмана Івана Мазепи у виконанні ансамблів старовинної музики «Laude Novella» (м. Огус, Швеція), «Insula Megica» (м. Новосибірськ, Росія) та гурту «Хорея Козацька» (м. Київ» ). Провідною ідеєю акції було прагнення її організаторів засобами мистецтва спонукати учасників не тільки згадати минувшину, осмислити трагічні сторінки історії України, а й емоційно пережити їх, зробивши свої власні висновки і, хоч на мить, духовно з’єднатися із своїми далекими предками.
Під час концерту, коли на глядачів еманувала експресією графіка Ю. Брандта, росіяни співали пісні перемоги, шведи звеличували Карла ХІІ, українці поминали свого великого гетьмана Івана Мазепу та його лицарство. Більшість учасників не стримувала сліз.
Акція «Відлуння Полтави» стала знаковою подією 2009 року в житті Художнього музею у Луцьку і, водночас, своєрідним прологом до наступної діяльності. Під час заключного слова міський голова Богдан Шиба сказав, що Україна знала не тільки поразки, а й грандіозні перемоги. Одну із них – Конотопську битву виграло українське козацтво на чолі з Іваном Виговським. Так, «Відлуння Полтави» спонукало проведення 8 квітня 2010 року у Художньому музеї Волинського соймика шляхетського із присвятою гетьману Івану Виговському (? – 1664), українського лицаря «чи не наймудрішого гетьмана України опісля Богдана Хмельницького», переможця Конотопської битви, який розпочав свою діяльність в 30-х роках ХVII століття у Луцьку. Акція називалась «Во врем’я рати – потреба дбати», відбулась за участі Тараса Компаніченка та гурту старовинної музики «Хорея Козацька». У програмі акції декламувались вірші на похвалу гетьману Богдану Хмельницькому та писарю війська Запорозького Івану Виговському, лунали пісні та поезії доби Хмельницького і Виговського та було продекламовано Гадяцькі трактати – маніфест до королівств, республік, маєстатів.
Відтак, активна просвітницька діяльність маленького колективу Художнього музею, не зупиняючись, плавно перейшла у 2010 рік. Музей сумлінно підготувався до 70-річчя утворення Волинської області, урочисто відкривши виставку «Пейзажне малярство волинських художників другої половини XX століття із приватних зібрань та колекції Волинського краєзнавчого музею», що тривала з 04.12.2009 по 03.02.2010. В експозиційних залах об’єднались твори митців старшого покоління – фундаторів художнього життя у Луцьку: Карабуліна Б. М., Байдукова О. В., Ніколаєнка А. Є., Сензюка П. К., Гевелюка М. П., Чорнокнижного М. П., Якубека К. М.;
– 4 лютого 2010 року Художній музей у Луцьку запросив друзів музею на літературно-мистецьку акцію, яку було присвячено презентації поетичної збірки Антоніни Євтодюк «На Стрітення». Символом події стала ікона «Стрітення» невідомого майстра VІІІ ст. із колекції Волинського краєзнавчого музею. На творчій зустрічі відбулось знайомство із поетичним доробком Антоніни Євтодюк, богословське трактування сюжету християнського свята Стрітення та його відображення в українському сакральному малярстві, прозвучала розповідь про українські народні звичаї та обряди, пов’язані із цим величним святом. Вечірку прикрасила українська класична музика у виконанні інструментального тріо «Експромт» (скрипка – Л. Фурсик, віолончель – О. Сень, фортепіано – О. Мельничук, гітарист – М. Порцева);
– Справжнім подарунком шанувальникам мистецтва стала виставка малярства «Дивосвіт творчості Марії Приймаченко (1909–1997)», яку було сформовано Дирекцією художніх виставок України Міністерства культури і туризму (м. Київ);
– 20 травня 2010 року – в Художньому музеї відбулась презентація книги «Школа Михайла Бойчука. Тридцять сім імен» та зустріч із автором – Ярославом Кравченком;
– 10 червня 2010 року – мистецький проект «Художник на тлі доби». До її програми увійшли: презентація виставки «Глущенко – станкове малярство» (Дирекція художніх виставок України, м. Київ) та літературно-мистецький вечір пам’яті В. Свідзинського (спогади про поета, декламування його поезій племінником – А. Свідзинським);
– 18 травня 2010 р. – Художній музей у Луцьку вже вдруге приєднався до акції «Ніч музею». Цьогоріч його працівники презентували новий мистецький проект, який був присвячений культурі ХVІІІ століття. Його традиційним символом, як і у минулому році, обрано Його Величність князя ВасиляКостянтина Острозького (бл. 1525/27–1608), українського шляхтича, мецената, патріота, взірцеву постать для наслідування нащадкам. Музей зустрічав гостей новою експозицією «Оповіді Святого Письма у західноєвропейському малярстві ХVІІІ століття» із колекції Волинського краєзнавчого музею. Шановному зібранню музею було запропоновано озирнутись у ХVІІІ століття та поміркувати над темою «Мистецтво, талант, творчість в контексті історії, особистих біографій митців». В контексті цього учасникам акції було презентовано концерт, який допоміг відчути духовні імпульси тієї доби. Антоніо Сальєрі – концерт С-Dur в трьох частинах у виконанні струнного квартету Волинської філармонії: Ольга Савчук(скрипка), Ірина Вівчарук (скрипка), Ольга Панащук (альт), Ніна Брєднєва (віолончель), а також солістів – Михайла Вівчарука (флейта), Мирослава Гоцка (гобой). Опера Ніколая Римського-Корсакова «Моцарт і Сальєрі». Драматичні сцени по О. Пушкіну виконували: Моцарт – Сергій Горбач, Сальєрі – Сергій Бень, партії фортепіано – Ольга Бень. «Маленьку нічну серенаду» Моцарта виконував струнний квартет Волинської обласної філармонії. Під час святкування ночі музею гостям Художнього музею припала до душі ще одна запропонована тема – «ХVІІІ століття в Україні: духовні здобутки, імена творців на тлі вітчизняної історії та європейської культури». Її розкрили давні церковні співи (грецькі з українських ірмологіонів) ХVІ – ХVІІ ст.ст.. Окрасою свята була також українська музика, створення якої припадає на період життя Моцарта і Сальєрі (М. Березовський, Д. Бортнянський, А. Ведель) у виконанні ансамблю «Калофоніа» Львівської музичної академії імені М. Лисенка під керівництвом о. диякона Тараса Грудового. Концерт відбувся у церкві Івана Богослова (ХІІ ст.), що знаходиться на території замку Любарта – поряд із приміщенням Художнього музею.
Відтак, Художній музей у Луцьку – це важливий осередок культурно-мистецького життя краю. Його діяльність останніх років, як і плани на майбутнє, це реальний і значний внесок у розбудову вітчизняної культури.
__________________________________
Минуле і сучасне Волині і Полісся: Луцьк в історії Волині та України. Науковий збірник. Випуск 35. Матеріали XXXV Міжнародної історико-краєзнавчої наукової конференції, м. Луцьк. – Луцьк, 2010. – С. 346-348.
Категорія: Художній музей | Додав: volyn-museum (07.11.2011)
Переглядів: 828 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]