| Головна » Статті » Волинський краєзнавчий музей |
ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ ЮНИЦЬКОГО А.І., АКТОРА ВОЛИНСЬКОГО ОБЛАСНОГО МУЗИЧНО-ДРАМАТИЧНОГО ТЕАТРУ ІМ. Т. Г.ШЕВЧЕНКА.
|
Марина РАК (Луцьк)
ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ ЮНИЦЬКОГО А.І., АКТОРА ВОЛИНСЬКОГО ОБЛАСНОГО МУЗИЧНО-ДРАМАТИЧНОГО ТЕАТРУ ІМ. Т. Г.ШЕВЧЕНКА
(за матеріалами Волинського краєзнавчого музею)
Юницький Анатолій Іванович народився 31 березня 1912 р. у м. Ніжині на Чернігівщині. Батько хлопця був священиком у селі Червоний партизан Ніжинського району Чернігівської області. Мати як дружина священика була домогосподаркою. Коли хлопцеві виповнилося 12 років, помер батько, і весь сімейний тягар ліг на плечі матері. Після смерті матері в 1929 р. на своє утримання взяла його старша сестра.
Перші кроки у навчанні Анатолій Юницький зробив у Ніжинській семирічній трудовій школі у 1920 р. Закінчив її в 1927 р.
Восени того ж року вступив до Ніжинського агро-технікуму і був зарахований на механічний відділ. Провчившись 3 курси, закінчив його у 1930 р. Восени цього ж року почав працювати формовщиком-ливарником на механічному заводі ім. Братів Краснових в м. Сальськ Ростовської обл. Брав активну участь у художній самодіяльності.
Майбутній актор згадує: «Ще до вступу у Ніжинський агротехнікум, я мав величезне бажання поступить вчитись в один з театральних учбових закладів, але моя мати, маючи відсталі погляди на дореволюційний театр, категорично заборонила мені навіть мріяти про театр»[1] .
Доля, напевно, була прихильною до Анатолія Івановича. Під час роботи на заводі в м. Сальськ приїхав на гастролі український музично-драматичний театр «Червоний Жовтень» Ростовського тресту театрів. Юницький подав заяву дирекції про бажання працювати в театрі і був зарахований учнем студії Червоного Жовтня. З цього часу почалася його вперта робота по підвищенню акторської майстерності.
З 1934 р. Червоний Жовтень з’єднали з Краєвим театром ім. Г.І.Петровського.
На кінець 1935 р. його було розформовано, і актору запропонували роботу у Харківському робітничо-селянському театрі з базою у м.Лубни. Пізніше його перейменували в робітниче-колгоспний театр ім.Саксаганського з базою в м.Полтаві. У цьому театрі Анатолій Іванович працював до серпня 1941 р.
З початком війни, а саме з 17 серпня 1941 р., актор з театром Полтавської області був евакуйований на роботу у Саратовську область в м. Балаково.
У травні 1944 р. за постановою Уряду театр був відізваний в Україну у м.Миргород.
За культурно-шефську роботу над збройними Силами СРСР одержав грамоту, а також значок відмінника за доблесний труд у Великій Вітчизняній війні 6 серпня 1941-45рр. нагороджений медаллю.
З березня 1945 р. Центральний Комітет партії і уряд республіки прийняли постанову про переведення до міста Луцька Миргородського пересувного театру і об’єднання його з Волинським обласним драматичним театром.
У складі театру тепер вже було 42 актори, з них 16 - вищої та першої категорії. У числі провідних акторів був Юницький А.І. [2].
28 березня 1957 р. за високі творчі досягнення актору Юницькому А.І. було присвоєно почесне звання заслуженого артиста Української РСР.
12 березня 1965 р. виборцями Підгайцівського виборчого округу № 32 було обрано депутатом Волинської обласної Ради депутатів трудящих.
У березні 1967 р. Луцьким виборчим округом № 86 був обраний депутатом Волинської обласної Ради депутатів трудящих.
27 жовтня 1967 р. Юницького А.І. нагородили орденом «Знак пошани».
Працюючи у Волинському обласному муздрамтеатрі, у 1968р. актор став Народним Артистом УРСР. Звання присвоєно йому за видатні заслуги в розвитку радянського мистецтва. «Незабаром я відзначатиму 25-річний ювілей роботи у Волинському обласному муздрамтеатрі ім. Т.Г.Шевченка. Майже вся історія театру проходила на моїх очах. Зіграв понад 200 ролей. Виступав у селах і містах Волині, Білорусі, Росії, Польщі».
Будучи провідним актором, Анатолій Іванович здобув любов і прихильність глядачів, повагу і дружнє ставлення колег. Серед ролей, зіграних Юницьким — Шельменко («Шельменко-денщик» Г.Квітки-Основ’яненка), Микола («Наталка-Полтавка» І.Котляревського), Фігаро («Весілля Фігаро» П.Бомарше), Жора («Останній сигнал» Крутілкіна), Хлестаков («Ревізор» М.Гоголя), Вітрового («Калиновий гай» Корнійчука) та багато інших.
Помер актор на 64 році життя у Луцьку.
У Волинському краєзнавчому музеї зберігаються матеріали актора, які вводяться у науковий обіг вперше.
І. Документи
1. Телеграма. Вітання з отриманням звання заслуженого артиста України УРСР Юницькому А.І. від Українського театрального товариства. ВКМ. Інв. № КДФ-4204.
2. Документ. Вітання з 50-річчя з дня народження та 30-річчям сценічної діяльності Юницькому А.І. від секретаря Львівського обкому КП України. 21.03.1962 р. ВКМ. Інв. № КДФ-3849.
3. Справка. Видана Юницькому А. в тому, що він дійсно працював в Полтавському театрі ім. Т.Г.Шевченка. 5.03.1942 р. ВКМ. Інв. № КДФ-4209.
4. Збірник «Песни Великой Отечественной войны». Військове видавництво Збройних Сил СРСР. 1940 р. На обкладинці зверху в лівому куті автограф — А. І. Юницький. ВКМ. Інв. № КДФ-4203.
5. Посвідчення видане Педагогічною Радою Ніжинської Досвідної Трудової Школи. Ч.1. Юницькому А.І. про закінчення її 1927 р. опанувавши знаннями й умінням з програми НКО.
6. Документ. Привітання Директора Центрального будинку народної творчості УРСР І. Суханюка Юницького А.І. та учасників драматичного колективу з присвоєнням почесного найменування «Самодіяльний народний». 26. 12. 1967 р. ВКМ. Інв. № ДМ-6305.
7. Брошура. Бувальщина або на чужий коровай очей не поривай. Друкарня наукового товариства імені Шевченка. Львів. 1928. ВКМ. Інв. № КДФ-4202.
8. Зошит. Книга Наказів Полтавського Укр. театру ім. Т.Шевченка за 1944 р. ВКМ. Інв. № КДФ-4201.
II. Фото
9. Фото ч/б Юницького А.І. Народний артист УРСР. 1975 р. ВКМ. Інв. № КДФ-3859.
10.Фото ч/б. На фотографії зображено колектив обласного муздрамтеатру ім.Т.Г.Шевченка, в 1944 р.
11.Фото ч/б Юницький А.І. серед виконуваних ролей: Жора з «Останнього сигналу» Крутілкіна; Хлестаков з «Ревізора», Фігаро з «Безумного дня» та солдат Катушка з «Фортеці» 1970 р. ВКМ. Інв. № КДФ-3858.
12.Фото ч/б Юницький А.І. під час виконання ролі Добриденя з постановки «Ключі до щастя» Корнієнка 1972 р. ВКМ. Інв.№ ДМ – 5436.
13.Фото ч/б Юницький А.І. під час виконання ролі Беберлі з постановки «Кавказька полонянка» 1971 р. ВКМ. Інв. № ДМ—54 37.
14.Фото ч/б. Юницький А.І. під час виконання ролі Вітрового постанови Корнійчука «Калиновий гай». 1974 р. ВКМ. інв. № ДМ-5438.
15.Фото ч/б Юницький А.І. під час виконання ролі Робінзона з п’єси Островського «Бесприданниця». 1974 р. ВКМ. Інв. № ДМ-5439.
ІІІ. Грамоти
16.Почесна грамота адміністрації Волинського облдрамтеатру Юницькому А.І., якою він нагороджений за самовіддану працю і активну участь в громадській роботі в 1971 р. ВКМ. Інв. № КДФ-3845.
17.Почесна грамота Міністерства культури УРСР та Українського Республіканського комітету профспілки працівників культури, якою нагороджений Юницький А.І., за виконання ролі Дона Педро у виставі «З коханням не жартують», ВКМ. Інв. № КДФ-3846.
18.Грамота, про присвоєння звання Народного Артиста УРСР Юницькому А.І. — за видатні заслуги в розвитку радянського мистецтва 1968 р. № 212. ВКМ. Інв. № КДФ-3851.
IV. Посвідчення
19.Депутатський квиток № 86 Юницького А.І. — Народного артиста УРСР, працівника Волинського обласного драмтеатру ім. Т.Г.Шевченка. 1967 р.
ВКМ. Інв. № КДФ-3847.
20.Посвідчення, видане Волинським обласним драматичним театром ім. Т.Г.Шевченка Юницькому А.І. 1971 р. ВКМ. Інв. № КДФ-3848.
21. Посвідчення, видане Президією Верховної Ради СРСР Юницькому А.І. «За відважну працю у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.» ВКМ. Інв. № КДФ-5878.
22. Орденська книжка Юницького А.І. 1967 р. ВКМ. Інв. № КДФ-5876.
23.Посвідчення до ювілейної медалі «За відважну працю на відзначення 100-ліття від дня народження В. І. Леніна Юницькому А.І. 1970 р. ВКМ. Інв. № КДФ-5874.
24.Посвідчення до ювілейної медалі «Тридцять років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.» Юницькому А.І. 1975 р. ВКМ. Інв. № КДФ-4208.
25.Посвідчення до медалі «Ветеран праці» Юницькому А.І. 26.11.1975 р. ВКМ. Інв. № КДФ-4207.
V. Театральні програми
26. Програмки вистав Волинського обласного українського драматичного театру ім Т.Г.Шевченка з дарчими надписами Юницькому А.І. ВКМ. Інв. №№ КДФ - 4211 - 4213, ДМ-5734/1-43 .
VI. Особисті речі
27. Сорочка народного артиста УРСР Юницького А.І., в якій під час Великої Вітчизняної війни він виступав на передовій смузі фронту. ВКМ. Інв. № Р2-652.
28.Люлька для куріння Юницького А.І. ВКМ. Інв. № Р3-825.
29.Окуляри в роговій оправі в футлярі сірого кольору Юницького А.І.
ВКМ. Інв. № Р3-828/1-2 .
30.Портфель-папка Юницького А.І. ВКМ. Інв. № Р2-709.
VI. Нагороди
31. Медаль «XXX лет Победы в Великой Отечественной войне. 1941-1945 гг.» Юницького А.І. ВКМ. Інв. № Н-2913.
32.Орден «Знак пошани» № 57131. Юницького А.І.ВКМ. Інв. № Н-2914.
33.Медаль «За доблестный труд в Великой Отечественной войне 1941-1945 гг.» Юницького А.І. ВКМ. Інв. № Н-2915.
34.Медаль «Ветеран труда» Юницького А.І. ВКМ. Інв. № Н-2916.
35.Нагрудний знак «Народний артист УРСР» Юницького А.І. ВКМ. Інв. № Н-2917.
36.Медаль ювілейна «За доблестный труд в ознаменование 100-летия со дня рождения В.И.Ленина» Юницького А.І. ВКМ. Інв. № Н-2918.
____________________
1. ВОДА. Ф. № 32, о. № 3, спр. № 378.
2. Волинський обласний український драматичний театр імені Т.Г.Шевченка, 1940-1965. Львів, 1965 р. 40 с.
Список скорочень:
ВКМ —Волинський краєзнавчий музей.
Інв. — інвентарний номер.
ч/б — чорно-біле фото.
КДФ – група збереження «Книги, документи, фото»
ДМ –група збереження «Допоміжні матеріали»
Н – группа збереження «Нумізматика»
Р2 – группа збереження, речовий фонд «Тканини»
Р3 – группа збереження, речовий фонд «Дерево, порцеляна»
_____________________________
Волинський музей: історія і сучасність: Науковий збірник: Вип. 4. – Луцьк, 2009. – С. 114-116.
|
|
|
|
|
| Переглядів: 1124 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всього коментарів: 0 | |
