Головна » Статті » Волинський краєзнавчий музей
СПЕЦІАЛЬНА ФОНДОВА ДОКУМЕНТАЦІЯ – ДЖЕРЕЛО ДО ВИВЧЕННЯ ФОНДУ САКРАЛЬНОГО МИСТЕЦТВА ВОЛИНСЬКОГО КРАЄЗНАВЧОГО МУЗЕЮ.
Євгенія КОВАЛЬЧУК
(Луцьк)
СПЕЦІАЛЬНА ФОНДОВА
ДОКУМЕНТАЦІЯ – ДЖЕРЕЛО ДО
ВИВЧЕННЯ ФОНДУ
САКРАЛЬНОГО МИСТЕЦТВА
ВОЛИНСЬКОГО
КРАЄЗНАВЧОГО МУЗЕЮ
Вивчення фонду сакрального мистецтва Волинського краєзнавчого музею зумовило залучення цілого комплексу джерел, чимала кількість з яких вводиться до наукового вжитку вперше. Згідно існуючої класифікації джерел у нашому дослідженні ми звернемось до писемних джерел. Попередньо розглянемо деякі поняття, зокрема: фонд сакрального мистецтва. Варто відмітити, що музейні фонди як складна система збереження пам’яток поряд з загальними має ряд притаманних лише їй властивостей. На нашу думку до них належать відкритість, динамічність, стійкість, керованість, множинність, концентрація, інформативність, упорядкованість тощо. Наприклад, однією з важливих ознак музейного фонду як складної системи є його цілісність. З одного боку, фонди окремого музею відносно незалежні, мають певний характер і специфіку, а з іншого – це лише частина більш складної системи музейного фонду регіону, країни. Цілісність музейного фонду забезпечується певною структурою, тобто сукупністю стійких зв’язків музейної системи і збереження її основних властивостей, незважаючи на можливі зовнішні і внутрішні зміни. Сукупність пам’яток матеріальної і духовної культури лише тоді можна назвати фондами, коли вони впорядковані на основі спеціально розробленої класифікації [1, 4–5]. Таким і є фонд сакрального мистецтва Волинського краєзнавчого музею. Він сформований всередині основного фонду музею, складається з предметів мистецтва різного виду, згрупованих за спільною ознакою – сакральним змістом і розділений на музейні колекції за видовою ознакою.
Отже, виходячи зі сказаного вище, сформулюємо визначення поняття «фонд сакрального мистецтва». Це – сукупність рухомих пам’яток матеріальної і духовної культури культового походження, які мають наукову, історичну, мистецьку та іншу культурну цінність, належать до образотворчого типу джерел; складається з музейних предметів різного виду (живопис, скульптура, металопластика), часу створення, шкіл, жанрів, авторської приналежності.
У середині фонду за видом музейних предметів виділяються окремі музейні колекції. Теоретичні засади вивчення фонду сакрального мистецтва, в тому числі й у ВКМ, включають у себе й термін «колекція». Під ним розуміється сукупність музейних предметів у складі фондів, зв’язаних спільністю однієї чи кількох ознак й таких, що представляють науковий, художній чи пізнавальний інтерес як єдине ціле [2, 369]. Групування предметів у колекції відбувається за типами джерел, походженням, змістом і т. ін. (наприклад, колекція меморіальна, персональна, систематична, тематична, навчальна, приватна тощо).
Колекції сформовані усередині фонду сакрального мистецтва ВКМ належать до категорії систематичних. Систематична колекція – це музейна колекція, що є сукупністю музейних предметів одного типу, згрупованих за певною класифікаційною ознакою: матеріалом, галуззю знань і практичною діяльністю [3, 66]. У нашому випадку ознакою класифікації є матеріал і техніка створення (твір образотворчого мистецтва чи декоративно-прикладного мистецтва) і зміст (релігійний характер) пам’ятки. Тому у фонді сакрального мистецтва ВКМ вирізняємо колекції іконопису, українського декоративного дерев’яного різьблення (сницарства), скульптури, металопластики культового характеру. Важливо відзначити, що пам’ятки сакрального мистецтва входять до основного фонду музею і належать до музейних предметів, на базі яких здійснюється наукова діяльність музею.
Важливим джерелом для вивчення фонду (збірки) сакрального мистецтва є документальні матеріали, що зберігаються у фондах музею і класифікуються як спеціальна фондова документація. У Волинському краєзнавчому музеї вона охоплює період 1939–2012 років. До неї належать протоколи рішень фондово-закупівельної комісії музею про віднесення предмету до основного чи науково-допоміжного фонду (юридична підстава для внесення предмету в склад музейної збірки і перетворення його в музейний предмет); акти прийому речових надходжень на тимчасове чи постійне зберігання; договори дарування, які оформляються при прийомі колекції або експонату в дар, акти закупівлі та інше.
Окремою групою спеціальної фондової документації у дослідженні виступає облікова фондова документація (акти прийому і видачі, фондові книги – книги вступу (книги надходжень), книги наукової інвентаризації по фондових групах, інвентарні картки, наукові паспорти і т. інше). Вона заповнюється за певним зразком у процесі обліку музейних предметів. У ній містяться дані про окремі предмети і групи предметів, порядок їх надходження в музей і включення у різні фондові підрозділи. Облік фондів – це безперервний процес, контроль за рухом предметів і за їх станом. Більшість писемних матеріалів фондової документації мають юридичну силу, підлягають реєстрації і вічному зберіганню.
Джерелом для вивчення теми слугують акти прийому та видачі предмета музейного значення. Перші є нормативними документами, що підтверджують факт передачі представникові музею предмета музейного значення від його власників для зарахування до фондів музею на постійне або тимчасове зберігання. Другі – це такі ж нормативні документи, що підтверджують факт видачі з фондів музейних предметів або матеріалів особі чи установі для постійного чи тимчасового користування. У дослідженні використані акти прийому і акти видачі з 1950 по 2012 роки. (Акти прийому за 1939–1941 роки, періодів німецької окупації (1941–1944 рр.) і післявоєнного – з 1944 по 1950 роки – в музеї не збереглися).
Акти прийому дають можливість простежити процес надходження і переміщення пам’яток фонду сакрального мистецтва. Так, наприклад, в акті видачі від 4 січня 1994 року йдеться про передачу головним хранителем ВКМ Н. Пушкар хранителю групи «Ікони» С. Василевській на постійне зберігання і повну матеріальну відповідальність – згідно з наказом по ВКМ від 15 листопада 1993 р. за № 43 – творів живопису (ікон). Відповідно із змістом даного акту було передано 385 ікон, з них: 279 одиниць збереження фондової групи «Ікони», 62 – «Релігія і атеїзм», 44 –«Живопис»[4].
Державний облік музейних фондів передбачає первісну реєстрацію музейних предметів, які надійшли до музею. Вони проходять її у книзі вступу (КВ). Другий етап обліку – інвентаризація, тобто наукова фіксацію (опис) музейних предметів у книгах наукової інвентаризації по фондових групах. Ці книги, що становлять складову частину спеціальної фондової документації, також увійшли до джерельної бази дисертації. Згідно журналу реєстрації фондових книг Волинського краєзнавчого музею (розпочатий 15 січня 1962 р.) фонди музею обліковані у 59 томах книги вступу і 172 томах книги наукової інвентаризації. З 59 книг вступу Волинського краєзнавчого музею ви­користані: т. 1. – КВ-1–1283 (з 15 січня 1962 по 18 березня 1964 р.) 5[184]; т. 2. – КВ-1284–6048 (з 18 лютого 1964 по 22 серпня 1966 р.) [6]; т. 3. – КВ-6049–7080 (з 27 вересня 1966 по 19 листопада 1968 р.) [7]. Сюди занесені переінвентаризовані фонди довоєнної збірки, а також надходження культо­вих пам’яток з закритих у 1960-х роках храмів. Використані також т. 26–39 – КВ-28342–50233 (з 6 квітня 1981 по 11 березня 1985 р.), в які ввійшли назви творів сакрального мистецтва, зібрані під час експедицій Волинського краєзнавчого музею 1981 –1984 рр. [8], а також т. 51–58 – КВ-64904–92599 (з 10 жовтня 1991 по 20 липня 2009 р.), в яких записані надходження до музею останніх років [9].
Книга вступу дає первісну інформацію про музейний предмет, який зареєстрований під певними номером, подає його короткий опис зроблений на основі результатів атрибуції. Реєстрація музейних предметів у книзі вступу здійснюється з врахуванням даних, зафіксованих в актах прийому і польовій документації. Тут фіксуються також дані про час, джерело, спосіб надходження предмету, стан його збереженості, вартість, супровідні документи. Тут же проставляється номер акту, дата запису.
Вагомим джерелом відомостей про мистецьку збірку ВКМ є книги наукової інвентаризації (інвентарні книги). Вони велися за певними групами пам’яток. Збереглися інвентарні книги довоєнного часу. В них серед інших зафіксовані й пам’ятки релігійного мистецтва. Вони записані у двох інвентарних книгах – томі ІV і томі V, що не мають дат. У книгах зроблені записи про предмети нумізматики, кераміки й образотворчого мистецтва (релігійного і світського). Мова ведення книг – польська, збереженість добра. Однак, записи велися некваліфіковано. Вони обмежуються лише назвою предмета, часто не датовані або датовані в межах історичної епохи. Його розміри, збереження, інші параметри в ряді випадків не вказані. Є групові записи різноманітних матеріалів, не вказано, оригінал це чи копія. У графі «Примітка» в окремих випадках олівцем зафіксовано інвентарні номери, присвоєні предметам під час наступних переписувань інвентарних книг (1940–1948 рр.); вартість предметів не зафіксована. Так, за інвентарною книгою «Том ІV» значиться 1572 предмети під 999 номерами. Від номеру 291 по 313 і з 331 по 342 включно зроблено записи про надходження пам’яток релігійного змісту, тобто всього 35 пам’яток [10].
При дослідженні надходження творів сакрального мистецтва широкий матеріал дають книги вступу та інвентарні книги й за період з 1950 по 2012 роки. Уже підкреслювалося, що науково обґрунтована, докладна та остаточна фіксація музейного предмета у фондовій документації здійснюється через інвентаризацію. Це стадія обліку музейних фондів, на якій описуються результати вивчення музейних предметів для правового закріплення їх за конкретною колекцією чи розділом фондів, а також охорони наукової інформації про предмет. Під час інвентаризації кожному музейному предметові надають інвентарний номер.
У книгах наукової інвентаризації, що відносяться до повоєнного часу, а також до межі ХХ–ХХІ ст.ст., облік (запис) ведеться відповідно до прийнятої у ВКМ класифікації музейних предметів по групах. Пам’ятки фонду сакрального мистецтва входять до різних фондових груп зберігання: ікони – до груп «Живопис» («Ж»), «Історія релігії і атеїзму» («РА»), «Ікона» («І»), «Образотворче мистецтво» («ОМ»), «Декоративно-прикладне мистецтво» («Д»); предмети дерев’яного різьблення – до груп «Скульптура» («С») та «Декоративно-прикладне мистецтво» («Д»); вироби металопластики – до груп «Декоративно-прикладне мистецтво» («Д») та «Ікона» («І»); церковне шитво – до груп «Декоративно-прикладне мистецтво» («Д») і «Релігія і атеїзм» («РА»).
Вищеописана класифікація є основною формою вивчення, опису і наукового визначення предметів основного фонду. Кожний фондовий підрозділ має кілька наукових інвентарів, які є джерельною базою. Це – книги наукової інвентаризації по фондових групах «Живопис» (том 1–3 (Ж-1–882) з 1976 по 2003 р.) [11], «Історія релігії і атеїзму» (том 1–15 (РА-1–6827) з 1973 по 2001 р.) [12], «Ікона» (том з 1973 по 2009 р. [13], «Скульптура» (том 1 (С-1–99) з 1977 по 2009 р.) [14], «Декоративно-прикладне мистецтво» (том 1–6 (Д-1–1830) з 1977 по 2005 р.) [15], «Образотворче мистецтво» (том 1–2 (ОМ-1–716) з 1976 по 1977 р. [16].
Запис у книгу наукового інвентарю здійснюється за спеціально визначеною формою, яку відтворює картка наукового опису (інвентарна картка, науковий паспорт) – істотне джерело дослідження. Вона виконує інформаційні функції і служить для наукової каталогізації фондів. Особливу цінність при дослідженні теми складає інвентарна картотека – сукупність карток наукового опису. Починаючи з 1990 р., інвентарні картки були замінені науковими паспортами. Вони містять більш повну наукову інформацію, яка доповнюється подальшим вивченням музейного предмета. У науковому паспорті подано назву й автора музейного предмета; час та місце його створення і побутування; джерело, спосіб і документи надходження; класифікацію, типологію, кількість, розміри, матеріал, техніку, вміст дорогоцінних металів; легенду (опис події чи особи, пов’язаної з предметом), зв’язок з іншими пам’ятками. Науковий паспорт містить деякі додаткові відомості про пам’ятку, фіксує стан збереження, заходи щодо її реставрації та рекомендації щодо реставрації, експонування, подає бібліографію, архівні матеріали, дані про особу, яка склала паспорт, дату його складання [17].
Важливе значення для життєдіяльності музейного фонду має його переінвентаризація (звірка музейних предметів). Так, зокрема, цінним джерелом до вивчення фонду сакрального мистецтва є «Інвентарні списки колишнього церковного майна, що зберігається у фондах Волинського краєзнавчого музею на 1 квітня 1998 р.» [18]. У документі вказано інвентарний номер, назву, стан збереження пам’ятки, акт прийому, особу, яка її передала до музею. У списках зафіксовано 1312 музейних предметів, серед них: твори сакрального мистецтва (ікони, скульптура, підсвічники, виносні хрести, розп’яття, царські врата, дияконські двері, фрагменти іконостасу, вироби художнього шитва, ін.), богослужбові книги, періодичні церковні видання, документи, рушники. Однак перелік є неповним, адже подано лише надходження за 1981–1997 рр. У списках відсутні предмети, які надійшли з церков у кінці 1950–1970-х рр. З переліку випадає велика група пам’яток переданих у фонди на початку 1960-х рр. під час масового закриття церков у Волинській області. Для дослідження важливе значення мають також складені працівниками фондів рукописні списки культових предметів, переданих до музею у 1999–2002 рр.[19–22].
Облікова документація, що входить до складу фондової документації, крім облікових, включає й інші фондові документи, які утворилися в процесі фізичної охорони фондів, а також при їх класифікації – класифікаційні схеми, каталоги, вказівники і т. ін. Вони також є складовою частиною джерел. Таким чином, система фондової документації містить дані як про самі фонди, так і про ті явища і процеси, які документують музейні предмети. Отже, вона представляє собою інформаційну систему, яка є вагомим джерелом при вивченні питання фонду сакрального мистецтва Волинського краєзнавчого музею. Її створення – це складний і безперервний процес. В останнє десятиліття в Україні почалась її активна модифікація за допомогою комп’ютерних технологій. Однак, у ВКМ вона ще не переведена на електронні носії.
Окремим важливим блоком писемних джерел є документація науково-збиральницьких експедицій. Це так звана польова документація: польовий опис, польовий щоденник, що доповнюється реєстром світлин (порядковий номер негативу, місця, часу і сюжету світлин). У Волинському краєзнавчому музеї вона зберігається не в фондах музею, а в його науковому архіві і в нашому випадку не є темою даного дослідження.
Проведений аналіз основних напрямів наукового вивчення обраної теми дозволяє зробити висновок про те, що дослідження музеєзнавчої теми має джерельні ресурси в середині самого музею. Так, одним з важливих джерел до вивчення фонду сакрального мистецтва є писемні джерела, зокрема спеціальна фондова документація.
______________
1. Смоляницький В. М. Системний підхід в аналізі музейних фондів / В. М. Смоляницький // Проблеми збереження та відновлення історичної пам’яті : тези доповідей наук. конф. з питань музеєзнавства та історичного краєзнавства, (Харків, 24–25 трав. 1994 р.). – Х. : ХДІК, 1994. – С. 4–5.2. Вайдахер Ф. Загальна музеологія: Посіб. / Ф. Вайдахер. Пер. з нім. мови В. Лозинський, О. Лянг, Х. Назаркевич; Наук. ред. З. Мазкрик : Літ. ред. А.-М. Волосвицька. – Львів: Літопис, 2005. – 630 с.
3. Музейные термины // Терминологические проблемы музееведения: Сб. науч. тр. / ЦМР СССР. – М. : Б. в., 1986. – 134 с.
4. Фонди Волинського краєзнавчого музею
Облікова фондова документація.
Акт видачі на постійне зберігання від 4 січ. 1994 р.
5. Фонди Волинського краєзнавчого музею
Облікова фондова документація.
Книга вступу. – Т. 1. – КВ-1–1283. 15 січ. 1962 – 18 берез. 1964 рр.
6. Фонди Волинського краєзнавчого музею
Облікова фондова документація.
Книга вступу. – Т. 2.– КВ-1284–6048. 18 лют. 1964 – 22 серп. 1966 рр.
7. Фонди Волинського краєзнавчого музею
Облікова фондова документація.
Книга вступу. – Т. 3. – КВ-6049–7080. 27 верес. 1966 – 19 листоп. 1968 рр.
8. Фонди Волинського краєзнавчого музею
Облікова фондова документація.
Книга вступу. – Т. 26–39. – КВ-28342–50233. 6 квіт. 1981 – 11 берез. 1985 рр.
9. Фонди Волинського краєзнавчого музею
Облікова фондова документація.
Книга вступу. – Т. 51–58. – КВ-64904–92599. 10 жовт. 1991 – 20 лип. 2009 рр.
10. 189. Фонди Волинського краєзнавчого музею
Облікова фондова документація.
Інвентарна книга. – Т. ІV. – Б. н.
11. Фонди Волинського краєзнавчого музею
Облікова фондова документація.
Книга наукової інвентаризації. Група зберігання «Живопис». – Т. 1–3. – 1976–2003 рр.
12. Фонди Волинського краєзнавчого музею
Облікова фондова документація.
Книга наукової інвентаризації. Група зберігання «Історія релігії і атеїзму». – Т. 1–15. – 1973–2001 рр.
13. Фонди Волинського краєзнавчого музею
Облікова фондова документація.
Книга наукової інвентаризації. Група зберігання «Ікона». –1973–2009 рр.
14. Фонди Волинського краєзнавчого музею
Облікова фондова документація.
Книга наукової інвентаризації. Група зберігання «Скульптура» – Т. 1. – 1977–2009 рр.
15. Фонди Волинського краєзнавчого музею
Облікова фондова документація.
Книга наукової інвентаризації. Група зберігання «Декоративно-прикладне мистецтво». – Т. 1–6. – 1977–2009 рр.
16. Фонди Волинського краєзнавчого музею
Облікова фондова документація.
Книга наукової інвентаризації. Група зберігання «Образотворче мистецтво». – Т. 1–2. – 1976–1977 рр.
17. Фонди Волинського краєзнавчого музею
Облікова фондова документація.
Інвентарна картотека. Науковий уніфікований паспорт. Ікона. Йов Кондзелевич. Спас Вседержитель. 2003 р.
18. Науковий архів Волинського краєзнавчого музею
Інвентарні списки колишнього церковного майна, що зберігається у фондах Волинського краєзнавчого музею на 1 квіт. 1998 р., 127 арк.
19. Науковий архів Волинського краєзнавчого музею
Список. Загальна кількість вилучених пам’яток (комплектування по відділах музею). Експедиції 1981 року під керівництвом П. М. Жолтовського, 11 арк.
20. Науковий архів Волинського краєзнавчого музею
Список. Кількість вилучених пам’яток по населених пунктах і районах Волинської області. Експедиції 1981–1982 років за участю П. М. Жолтовського з обстеження культових споруд Волинської області, 18 арк.
21. Науковий архів Волинського краєзнавчого музею
Список. Культові предмети передані до Волинського краєзнавчого музею у результаті наукових експедицій під керівництвом П. М. Жолтовського. 1982 р., 13 арк.
22. Науковий архів Волинського краєзнавчого музею
Список. Загальна кількість вилучених та взятих на облік експонатів у культових спорудах Волині. Експедиції 1981 р. під керівництвом П.М.Жолтовського, 43 арк.
____________________________________________
Волинська ікона: дослідження та реставрація. Науковий збірник. Випуск 19. Матеріали ХІХ міжнародної наукової конференції, м.Луцьк, 24 – 25 жовтня 2012 року. – Луцьк, 2012. – С.181-184.
Категорія: Волинський краєзнавчий музей | Додав: volyn-museum (26.06.2013)
Переглядів: 623 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]