Головна » Статті » Волинський краєзнавчий музей
РУКОПИСНІ КНИГИ ХVІ – XVIII ст. У ВОЛИНСЬКОМУ КРАЄЗНАВЧОМУ МУЗЕЇ ТА ЇХ МИСТЕЦЬКЕ ОФОРМЛЕННЯ.
Ілона Несторук,
старший науковий співробітник відділу
фондів Волинського краєзнавчого музею, м. Луцьк
РУКОПИСНІ КНИГИ ХVІ – XVIII ст. У ВОЛИНСЬКОМУ КРАЄЗНАВЧОМУ МУЗЕЇ ТА ЇХ МИСТЕЦЬКЕ ОФОРМЛЕННЯ
На зберіганні у фондах ВКМ знаходиться невелика колекція рукописних книг, яка є частиною документального фонду (КДФ) і фонду історії релігії та атеїзму (РА) Волинського краєзнавчого, музею. Колекція, хронологічні рамки якої – ХVІ-ХVІІІ ст., нараховує понад 20 одиниць збереження. Книги написані старослов’янською, латинською та російською мовами. За змістом їх можна розділити на такі тематичні групи: Святе Письмо «(Євангеліє – інв. №№ КДФ - 2, 5, 6, 8; Четвероєвангеліє – інв. №№ КДФ - 19, 26; Апостол – інв. №№ КДФ - 4, 11, 41); богослужбова література (Мінея – інв. № КДФ - 27; Ірмологіон – інв. №№ КДФ - 21, 30, 43; інв. № № РА - 1837, 1606; Тріодь – інв. № КДФ - 12; Святці – інв. № КДФ - 17638); церковно-правова література (Tипiкoн – інв. № КДФ - 17, Богословський трактат — інв. № КДФ - 16), є кілька документальних рукописних книг (інв. №№ КДФ - 15, 34, 556, 558, 4894, 15594).
Вся збірка є оригінальною і унікальною, як і кожна річ, створена руками людини: вона не повторює і не дублює іншої інформації, бо виконана в єдиному примірнику.
Рукописна книга є найдавнішою пам’яткою мови, писемності, літератури, а також надзвичайно цінним матеріалом для вивчення образотворчого і декоративного мистецтва минулого.
У мистецькому оформленні рукописних книг використовувалось дуже багато художніх елементів – гравюри, мініатюри, заставки, кінцівки, ініціальні літери. Елементи оздоблення тісно взаємодіють з почерком, яким писались книги, рисунок не є самостійним, він підпорядкований тексту, продовжує, доповнює, пояснює його, звертає увагу на дію, яка відбувається.
Початкові сторінки рукописної книги і її розділи прикрашалися заставками, які є основним елементом оформлення та розрізняються за формою і характером орнаменту (рослинні, геометричні, тератологічні). Найчастіше зустрічаються заставки прямокутної форми, рідко з півкруглим вирізом у нижній частині прямокутника і у вигляді присадкуватої літери "П”. Під заставкою заголовок та ініціальні літери, прописані декоративним письмом в’яззю та прикрашені орнаментом. Поля рукописів інколи декоруються орнаментальним чи сюжетним малюнком.
Не всі книги зі збірки мають художнє оформлення, в більшості рукописів лише виділені кіновар’ю заголовки та початкові літери. Декілька рукописних книг мають заголовні заставки, орнаментовані поля, ініціали, штрихові малюнки та ілюстрації, кольорові малюнки.
Ось деякі з них:
І. Четвероєвангеліє, XVI ст.; рукопис (напівустав) з бібліотеки братства ім. князів Острозьких; переписувач невідомий; інв. № КДФ-19.
Титульна сторінка має велику заставку плетінчастої орнаментики, складеної з концентричних кіл, стрічок і дуг, переплетених між собою, кінцівки, заставки прикрашені стилізованими бутонами і листочками. Заставка має вохристий фон, промальована кіновар’ю, а деякі елементи зафарбовані сажею. По тексту зустрічаються ініціальні літери, оформлені рослинно- геометричним орнаментом.
Заголовки та ініціали прописані кіновар’ю.
ІІ. Четвероєвангеліє, XVI ст.; рукопис (напівустав), с. Черниці, Острозького повіту, Свято-Михайлівська церква; переписувач невідомий; інв. № КДФ-26.
Титульна сторінка прикрашена плетінчастою заставкою. Для збагачення орнаменту-стрічки плетінки промальовані гострокутними виступами. Кінцівки прикрашені гілочками зі стилізованими листочками. Заставка виконана тонким штрихом, двоколірна: чорна туш і кіновар.
Деякі розділи мають кінцівку – схематично промальована рука, в якій роздвоєна гілка зі стилізованими листочками. В середину гілки вписані останні слова тексту. Інший варіант кінцівки – рука, вказівний палець якої вказує на роздвоєну гілку зі стилізованим листям, що нагадують крила ангела.
По тексту зустрічаються ще дві заставки плетінчастої орнаментики зі стилізованими листочками. Деякі елементи заштриховані.
Після заголовку (ст.185) рукопис прикрашений ініціальною плетінчастою літерою «П».
Цікава ініціальна літера «В» (ст. 289), виконана плетінчастим рослинно-геометричним орнаментом, в якому виступають риси тератології (ніс, вуха, очі).
Заголовні літери, тексти, заставки, ініціали, колонтитули виконані кіновар’ю, деякі з вкрапленням чорної туші.
ІІІ. Євангеліє (навчальне), 1600 р., рукопис (напівустав), с. Оконськ Луцького повіту , переписувач невідомий; інв. № КДФ-5.
Титульний лист у книзі втрачений, отже, яким було оформлення цієї сторінки, невідомо. Один із розділів має прямокутну заставку, в яку вписаний заголовок. Над заголовком наступного розділу виконана цікава заставка плетінчастої орнаментики, кінцівки якої прикрашені стилізованими листочками і паростками. Заставка і заголовні літери прописані кіновар’ю, деякі елементи замальовані зеленою фарбою.
Розділ на ст. 223 має кінцівку у вигляді чаші з «деревцем життя». На полі ст. 296 є штриховий стилізований малюнок, що зображує Богоматір з немовлям (?), а на 3 і 289 сторінках на полях схематичне зображення людських голів.
ІV. Євангеліє, 1660 р., рукопис (напівустав), з бібліотеки братства ім. князів Острозьких, переписувач невідомий; інв. № КДФ-6.
Перший і два останніх заголовних тексти прикрашені плетінчастими заставками, які своєю будовою нагадують плетіння з лози, шкіри чи лика, виконані чорним чорнилом. Заставки в середині тексту у вигляді прямокутної рамки, зафарбовані синім кольором та містять симетричний рослинний орнамент. По тексту зустрічаються чотири ініціальні літери «К», «З», «П», «В», оформленні рослинним орнаментом, деякі елементи якого промальовані охрою. Заголовні літери та ініціали прописані кіновар’ю.
V. Тріодь цвітна, 1682 р., рукопис (напівустав), походження і переписувач невідомі; інв. № КДФ-12.
Титульний лист втрачений. Початок розділу в другій половині книги прикрашений великою заставкою, виконаною тонким штрихом чорним чорнилом і вкомпонованою в прямокутну рамку, оздоблену геометричним орнаментом. Сюжет заставки " «вазон».
У центрі художник помістив розписну народну вазу, з якої росте стилізований соняшник. Всередині квітки схематичний хрест і дві літери «І» та «S». По обидва боки від соняшника розходяться вигнуті гілки з квітами і стилізованими листочками – трилисниками і половинками дубових листочків. Такі мотиви розпису, характерні і для нашого часу, збереглися в багатьох видах народного мистецтва, зокрема в кераміці і писанкарстві.
По тексту другого розділу зустрічаються невеликі прямокутні заставки з рослинно-геометричними орнаментами. В деяких заставках центральним елементом є великі квіти з прописаними всередині ликами (ст. 213, 223, 279, 421).
Заголовні тексти і початкові літери написані чорним чорнилом.
VI. Апостол, XVII ст., рукопис (напівустав), с.Теремно, переписувач невідомий; інв. № КДФ - 4.
На титульному листі прямокутна заставка білого кольору, прикрашена рослинним орнаментом, який складається з завитків і квітів; фон заставки – чорний. Заголовні літери та ініціали виконані кіновар’ю. Ініціальні літери прикрашені рослинно-геометричним орнаментом, який своєю будовою нагадує крила ангелів. На 104 ст. розділ закінчується кінцівкою з зображенням вазона – тонкі гілочки з завитками, листочками, дрібними квітами, тонколистими ліліями і тюльпанами, які проростають з орнаментованого глечика. На вершині центральної гілки сидить птах. Кінцівка виконана чорним чорнилом, деякі елементи промальовані кіновар’ю.
VII. Метрика охрещених дітей в м. Рівному, 1712 р., скоропис; інв. № КДФ-558.
Заголовний текст декорований заставкою з рослинним орнаментом – «Вазон» та суцільними орнаментальними бордюрами з геометрично-рослинним візерунком, що прикрашають текст зліва і справа. Малюнки виконані чорним чорнилом, деякі елементи узору та заголовні літери промальовані кіновар’ю.
VIII. Святці з літописом, 1840-і рр., походження невідоме, переписувач – Андрій, інок; інв. № КДФ-17638.
У рукописі є сім кольорових мініатюр і сім штрихових малюнків.
На кольорових мініатюрах зображені древа життя, що символізують протистояння добра і зла, з підписами: «Молитва – уныние», «Любов – зависть», «Пост – чревообъедание», «Смирение – гордость», «Целомудрие – блуд», «Милостыня – сребролюбие», «Долготерпение " гнев». На верхівці кожного дерева зображений ангел, який громовицями вбиває чортенят і демона, вміщеного при корінні стовбура.
Штрихові малюнки схематично повторюють кольорові мініатюри.
Рукописна книга, мистецтво якої уже з другої чверті XVII ст. почало занепадати, у другій половині XVII і у XVIII ст. відіграє допоміжну роль. Від руки пишуться переважно Ірмологіони – нотні книги, які важко було друкувати, Метрики та Пом’яники.
Вважалося, що рукописна книга, будучи витіснена друкованою, втрачає будь – яке значення художнього твору і з точки зору декоративного мистецтва не заслуговує на увагу. Проте оздоблення рукописної книги XVII - XVIII ст. свідчить про те, що вона не втратила свого значення.
Плетінчаста, тератологічна і рослинна орнаментика досить часто зустрічається в рукописах другої половини XVII і у XVIII ст., найпоширенішою вона виявилася в Ірмологіонах, де найбільш повно представлена чудова народна орнаментика XVII - XVIII ст. та збереглися найдавніші і найтрадиційніші форми української рукописної орнаментики. Плетінчасті мотиви однаковою мірою виступають як у заставках, так і в ініціальних літерах, тератологічні – переважно в ініціалах.
У другій половині XVII і у XVIII ст., коли рукописне мистецтво пішло на спад, художньо оздоблені пам’ятки з’являлися рідко і тому збереглося їх мало. У фондах Волинського краєзнавчого музею зберігається кілька художньо оформленних рукописних Ірмологіонів, серед яких є труд Іоана Дамаскіна, переписаний Іоаном Русановським (КДФ-21).
І. Ірмологіон, 1746 р., рукопис, (напівустав), походження і переписувач невідомі; інв. № КДФ-30.
Рукопис має п’ять штрихових орнаментальних заставок (деякі є незакінченими), які за своїм сюжетом повторюють одна одну – пишна виноградна лоза з густим листям, стилізованими квітами і гронами винограду. Одна заставка сюжетна (незакінчена), на якій зображено Святу Трійцю — Отця, Сина і Святого Духа.
Перед кожним розділом виконана сюжетна штрихова ілюстрація: «Оранта», «Неопалима Купина», «Різдво»(?), «Icyс - добрий пастир»(?), «Благовіщення», «Ісус Вседержитель», «Симеон Столпник». Майже всі ілюстрації незакінченні. В книзі є дев’ять ініціальних букв. Усі літери плетінчасті, плетінчасто-рослинні або геометричні. Плетінчасті ініціали побудовані зі стрічок, сплетених в овали, кільця, джгути, деякі мають сітчасте переплетення. Саме переплетення комбіноване рослинними або геометричними мотивами. Ініціал «Ц» – геометричний, прикрашений сюжетним малюнком, на якому зображений Спас Нерукотворний.
Заголовки та деякі елементи в малюнках та ініціалах прописані кіновар’ю. Заставки та ініціальні літери - сепією.
II. Ірмологіон, 1751 p., рукопис (напівустав), м. Броди, переписувач Іоан Русановський; інв. № КДФ-21.
Титульна сторінка прикрашена великою орнаментальною заставкою у вигляді літери «П» з тератологічними елементами. По центру орнаменту зверху зображене «Всевидяче Око». Під заставкою в прямокутник вписані справа і зліва літери «IS» та «XS» (криптограма «Ісус Христос»); між літерами плетінчаста орнаментальна сітка, літери прикрашені рослинним орнаментом. Оздоблення рамки виконане коричневою фарбою під колір дерева, тому нагадує різьбу по дереву. Всередину заставки вписаний текст – дані про автора , переписувача і місце написання «Ірмологіону».
Перед першим і другим розділами великі штрихові малюнки – зображення Святого Апостола Іоана і Василія Великого. Кожен наступний розділ має заставку-мініатюру; десять штрихових малюнків з зображеннями святих , а також художньо виконані ініціальні літери – «Б», «В», «П», «К», «І», «М», «Ц», «И», прикрашені рослинно-геометричним орнаментом та оформлені в квадратну рамочку. В літеру «Ц» вписано «Н» і зображення Царя небесного (своєрідна монограма) – між елементами букви «И» – зображення Архангела Михаїла.
Останній розділ має заставку – гілочку зі стилізованими дубовими листочками, – оформлену в прямокутну рамочку, фон якої заштрихований кіновар’ю.
Мініатюри та ініціали прописані сепією, заголовні та початкові літери – кіновар’ю.
III. Ірмологіон, 1785 p., рукопис (напівустав), написаний в царствування Катерини II; інв. № КДФ-43.
Перша сторінка книги прикрашена орнаментованою рамкою, яку вінчає корона. В рамку вписаний текст – дані про час написання рукопису.
Цей рукопис має лише одну заставку та ініціальну літеру. Заставка виконана тонким штрихом. По центру прямокутної композиції – «Всевидяче Око», по обидва боки якого симетрично розходяться гілки з листочками. Кожна гілка і її паростки закінчуються квітковими бутонами.
Ініціальна літера «Б» побудована з гілок з листочками, вписана в квадратну рамку, є нероздільною з орнаментом, який її обрамлює. Заставка, ініціал та заголовні літери прописані сепією.
IV. Ірмологіон, 1840 p., (напівустав), переписувач Ігнатій Трофимов Яцупек, інв. № РА-1837.
В художньому оформленні книги використано вісім орнаментальних заставок та ініціалів.
Заставка та ініціал «В» першого розділу виконані в кольорі (фон -зелений, деякі елементи замальовані кіновар’ю, прописані сепією). Плетінчаста заставка побудована зі стрічок, які мають сітчасте переплетення та доповнена рослинними мотивами. Стрічки переплетення виходять за рамки заставки і закінчуються стилізованими ліліями. Ініціал виконаний в одному стилі з заставкою і оформлений в орнаментований рослинними елементами квадрат.
Дві заставки з сюжетними малюнками на релігійні теми, поєднані зі стилізованим рослинним орнаментом.
Заголовні літери «І», «К», «Ц» декоровані геометричними мотивами – трикутниками, зигзагами, рисками і крапками, оформлені рослинними і тератологічними елементами.
Всі інші заставки та ініціали є незакінченими.
Збірка рукописів з фондів Волинського краєзнавчого музею є вартісною пам’яткою розвитку української графіки ХVІ-ХVІІІ ст.ст. Крім високих художніх якостей, вона має велике пізнавальне значення, становить частину культурної спадщини розвитку декоративно-прикладного мистецтва, зокрема, в художньому оформленні книги.
Елементи художнього оформлення рукописної книги – мініатюри, заставки, кінцівки, ініціальні літери належать до пам’яток церковного культу, тісно пов’язані з народним мистецтвом, яке було основою розвитку і джерелом збагачення рукописних прикрас.
_____________________
1. Запаско. Я. П. Орнаментальне оформлення української рукописної книги / Я. П. Запаско / – Київ, 1960 р.
2. Рукописна книга // Матеріали міжнародної науково - практичної конференції. 20-21 вересня 1996 р. " Львів, 1999 р.
3. Історія Українського мистецтва // Мистецтво XIV - першої половини XVII століття. – Том другий. " Київ, 1967 р.
4. Несторук І. Огляд документів на пергаменті з фондів Волинського краєзнавчого музею / І. Несторук // Волинський музей. Історія і сучасність. " Луцьк, 1999 р. - С. 67.
___________________________________
Волинський музейний вісник: Музеї у дослідженні та збереженні пам’яток культурної спадщини західноукраїнських етнічних земель. Наук. зб. : Вип. 4. / упр-ня культури і туризму Волин. ОДА ; Волин. краєзн. музей; каф. документознавства і музейн. cправи ВНУ ім. Лесі Українки ; / упоряд. А. Силюк, Є. Ковальчук. – Луцьк, 2012. – С. 179-182.
Категорія: Волинський краєзнавчий музей | Додав: volyn-museum (06.02.2013)
Переглядів: 2137 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]