| Головна » Статті » Волинський краєзнавчий музей |
МИСТЕЦЬКА ТВОРЧІСТЬ Й МУЗЕЙНІ ЕКСПОНАТИ Ю.І.КРАШЕВСЬКОГО У ВИСВІТЛЕННІ КРАЄЗНАВЧОГО ЧАСОПИСУ «ЗЄМЯ ВОЛИНСЬКА». 1930-І РОКИ.
|
Леонід ПОТАПЧУК
(Луцьк)
МИСТЕЦЬКА ТВОРЧІСТЬ
Й МУЗЕЙНІ ЕКСПОНАТИ
Ю.І.КРАШЕВСЬКОГО
У ВИСВІТЛЕННІ
КРАЄЗНАВЧОГО
ЧАСОПИСУ «ЗЄМЯ
ВОЛИНСЬКА». 1930-І РОКИ
У краєзнавчому часописі-місячнику за 1938 рік Збігнєв Ревський представляє цікаве дослідження під назвою «З реставраційних матеріалів». Крашевський, як відзначає дослідник, у молоді роки навчався малярства у Бонавентури Домбровського, а потім займався самоосвітою. 1861 року він видав у Варшаві «Альбом малюнків Крашевського», частина 1, Підляшшя. Частина малюнків прислужилася йому для ілюстрації деяких його творів, як, наприклад, «Спогадів з Волині, Полісся і Литви», Париж, 1860.
Відзначається, що альбом має безпосереднє відношення до імпонуючої статті письменника
«Пейзажі», де він наголошує, що в альбомі можна було б відобразити костели, хати, придорожні фігури, халупи, двір шляхтича, сільську садибу, сільський цвинтар, господарський будинок, корчму у лісі, млин над ставом і ту велику кількість мальовничих закутків краю – береги Вісли, Бугу, Стиру, Горині, Вілії, Дністра, Дніпра, Нарви, Двіни. Кожний інший, і все разом гарне.
Літературне захоплення від подорожей Крашевського по Волині можна знайти також у його «Волинських вечорах», виданих у Львові 1859 року. У публічних зібраннях збереглося чимало малюнків Крашевського, і навіть олійна картина. Його малюнки відтворюють своєрідний характер архітектури того чи іншого об’єкту.
Особливо чисельні тут види замку Любарта у Луцьку. Презентують вони вигляд аттик на вежах, а також випуклість сходової клітки на В’їздній вежі. Очевидно Крашевський бував досить частим гостем у Луцьку, приїжджаючи зі своєї недалекої садиби у Городку. Окрім того, є там фрагменти і загальний вигляд замків у Корці, Острозі, Дубні, Олиці, Чорторийську, міських брам в Острозі та ін.
Особливо цінними, з огляду на цікаву аттикову архітектуру не існуючої нині будівлі, є два малюнки ратуші в Олиці.
У статті Зб. Ревського йдеться також про десять малюнків відомого художника Яна Конопацького (1854-1894), що знаходяться у «Пам’ятному альбомі», подарованому містом Луцьк письменнику у день його ювілею у 1879 році, і який зберігається у Познані, а Волинське краєзнавче відділення отримало, завдяки старанням Ревського, добрі фотографії волинських акварелей Конопацького. Ці фото К. Алькевича ілюструють загальний вигляд Луцька, змальований з боку Красного, замок Любарта з боку кафедральної площі, фасад луцького кафедрального собору, руїни домініканського костела і монастиря, руїни василіанської церкви у Луцьку, міську синагогу.
Нарешті, вигляд чотирьох шляхетських дворів (трьох – з луцького повіту і одного – з сарненського), пам’ятних тим, що у них проживав Крашевський: Омельно, Городок, Губин і Городець. З цих будівель без більших змін зберігся двір у Городку (тобто на 1938 рік – Л.П.). У Городці залишилося тільки крило палацика і парк.
У другій половині 30-х років ХХ ст. на Волині проживав відомий у наукових колах археолог Ян Фіцке, який з 1936 року обіймав посаду керівника Волинського музею. Зі ступінню магістра він закінчив 1932 року Ягеллонський університет у Кракові, працював у Лодзинському етнографічному музеї, а потім в археологічному музеї ПАН (Польської Академії Наук) у Кракові. Одночасно здійснював польові дослідження від імені Державного археологічного музею у Варшаві, а також воєводського Сілезького музею у Катовицях. На запрошення волинського Товариства приятелів наук прибув на Волинь, до Луцька, і тут плідно працював до 1939 року, роблячи чисельні археологічні розкопки і тим самим поповнював експонати Волинського музею. Йому належить багато статей, що друкувалися у тогочасній волинській пресі.
На увагу, зокрема, заслуговує його стаття у часописі «Ziemia Wołyńska» («Зємя Волинська»), № 5, за 1939 рік. Вона називається «Пам’ятки, пов’язані з Крашевським, у Волинському музеї». Цей відомий польський письменник жив і творив на Волині у 1937-1859 роках, і тут він почергово володів кількома маєтками, як Омельно, Городок, Губин біля Луцька. Через непорозуміння й прикрощі, яких він зазнав від місцевих поміщиків, з жалем залишив дорогу для нього Волинь, щоб більше ніколи до неї не повернутися. Зібрання матеріалів, пов’язаних з Крашевським, як зазначає Фіцке, до недавнього часу у Волинському музеї не було багате. Один єдиний лист, написаний з Житомира у 1854 році до судді Антона Перетяткевича з Пілганова після смерті пані Урбанської, тьотки дружини, з проханням, щоб зайнявся її інтересами і справами щодо Губина, – давав знати про існування матеріалів Крашевського у цьому музеї. «А нині, – пише автор, – збір пам’яток стосовно Крашевського, наштовхується на значні труднощі, бо більшість їх знаходиться у великих загальнопольських музеях і бібліотеках».
Наприкінці 1938 року керівництво Товариства приятелів наук, яке опікувалося Волинським музеєм, придбало у пана Оссовського у Луцьку мідну медаль, якою був відзначений письменник до 50-річчя літературної діяльнос- ті. На аверсі медалі зображена голова ювіляра з навколишнім написом: «Íozef-Ignacy Kraszewski”, а на реверсі напис: "MDCCCLXXIX (у п’ятдесяту Річницю літературної праці. Поляки у Дрездені”), огорнутий лавровим вінком. Крім того, закуплено три медальйони різної величини. На них видніється сива голова письменника у профільному зображенні. На медальйоні, який був вилитий із заліза, внизу позначено рік 1879.
Внучка Ю.І.Крашевського, яка на той час проживала у Луцьку, як згадує Ян Фіцке, відомий волинський археолог і керівник Волинського музею, передала для музейного зібрання кільканадцять предметів, серед них медаль, вибита на пам’ять 50-літнього ювілею 3 жовтня 1879 року містом Краків, літографію Ашенбреннера 1852 року, що представляє Крашевського у зрілому віці, літографію Фаянса, друк П. Піллера і сина у Львові 1854 року, напевне з часів перебування письменника на Волині, олійну картина, намальовану Крашевським на дошці розміром 13,2х23 см, що змальовує у гарних кольорах один із характерних куточків Сан-Ремо, невеликий альбом у шкіряній обкладинці, оздоблений тисненими стилізованими листками, подарований синові Францішкові. Цей альбом містить частину малюнків знаного літератора. На одному зображені руїни якогось, напевно, волинського замку, з присвятою: "19 березня 1858. Ясьові Крашевському Ю.І.Крашевський”, три пейзажі; малюнок, на якому у профіль видно чоловіка в кунтуші, і на аркуші паперу виконаний тушшю невеликий малюнок – шляхтич на коні у розмові з хлопцем, - потім наклеєний в альбом. Цінність малюнків є тим більша, що очевидно вони виконані на Волині. Також невеликий медальйон з погруддям Крашевського.
Вище названу колекцію доповнює альбом сина письменника і батька дарувальниці Францішка Крашевського, у якому кільканадцять малюнків. І нарешті за посередництвом реставратора Зб. Ревського, Товариство розвитку східних земель передало для Волинського музею невеликий портрет Крашевського.
Згадану збірку доповнюють фотографії малюнків Крашевського ряду волинських пам’яток, а особливо луцьких, які тепер знаходяться у Національній бібліотеці у Варшаві.
________________
1. Zbiqniew Rewski. Z materialow konserwatorskich // «Ziеmia Wołyńska”. – Łuck. – 1938. - № 11. - S. 149 - 150.
2. Ιan Fitzke. Pamiẹtki po Í.I.Kraszewskim w Muzeum Wołuńskim. // «Ziеmia Wołyńska” - Łuck. – 1939. - № 5. - S. 66.
3. Z Wołyńskiego Towarzystwa Przyjació
_________________________________________
Минуле і сучасне Волині та Полісся : Науковий збірник : Випуск 43 : Юзеф Ігнацій Крашевський і Волинь. Матеріали XLIII наукової історико-краєзнавчої конференції, м. Луцьк. / упоряд. А. Силюк. – Луцьк, 2012. – С. 79-80.
|
|
|
|
|
| Переглядів: 847 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всього коментарів: 0 | |