Володимир ГИКА (Луцьк)

ДОКУМЕНТИ ДЕРЖАРХІВУ ОБЛАСТІ ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ВОЛИНСЬКОГО КРАЄЗНАВЧОГО МУЗЕЮ У 1941-1944 РОКАХ

У попередніх тезах конференцій, які подавалися працівниками державного архіву Волинської області, частково висвітлювалась історія становлення та діяльності Волинського обласного краєзнавчого музею на підставі джерельної бази архіву. З документів відомо, що Волинський музей заснований ще у 1929 році, основним його завданням було збирання і зберігання пам’яток історико-культурної, природничої спадщини краю та популяризація музейних надбань.

Державний обласний краєзнавчий музей було створено на підставі Постанови РНК УРСР від 8 травня 1940 року „Про організацію державних музеїв і бібліотек у Західних областях України”.

У представлених широкому загалу громадськості тезах пропонуються археографічні розвідки стосовно діяльності музею в період тимчасової окупації Луцька у 1941-1944 роках.

У фондах науково-довідкової бібліотеки архіву частково на зберіганні знаходиться газета „Український голос ” за 1941-1944 роки.

У номері газети від 6 листопада 1941 року, в рубриці „Хроніка”, міститься інформація про те, що 2 листопада 1941 року після проведення реорганізації відбулось відкриття „Волинського Краєзнавчого Музею” в Луцьку по вулиці Лесі Українки (колишня вулиця Сенкевича), 31. На відкритті були присутні представники німецької влади та українського громадянства. Зазначалося, що музей володіє багатими збірками археологічного, історично-мистецького матеріалу, чималою кількістю картин, матеріалів нумізматики. Поряд з тим, у повідомленні йшлося про недостатність наявних площ у приміщенні, яке займає музей. Це, в свою чергу, не давало можливості експонувати всі зібрані матеріали для огляду відвідувачів. Тому наголошувалося на пошуку більших площ для музею. Також зазначалося, що українське громадянство повинне опікуватися музеєм, добровільно надавати посильну допомогу і поповнювати його фонди пам’ятками старовини: археологічними матеріалами, предметами церковного мистецтва, старими рукописами, пам’ятками визвольної боротьби, етнографічним матеріалом тощо [7, 6].

Опис приміщення за адресою Сенкевича, 31 в Луцьку, в якому розміщувався музей, знаходимо в документах фонду „Волинський краєзнавчий музей”. Це був одноповерховий цегляний будинок. В будинку - 10 невеликих кімнат загальною площею 209 кв. м. У 8-ми кімнатах була розміщена експозиція музею, у 2-х кімнатах - канцелярія і кабінет директора. У напівпідвальному приміщенні знаходилося ще 4 кімнати, з яких дві кімнати розміщені на північ, дуже сирі і темні, непридатні для збереження фондів. У двох інших, що розміщені на південь, знаходились бібліотека і робоча кімната [6, 3].

В газеті за 1 січня 1942 року надрукована стаття „Волинський музей в Луцьку”. У ній зазначено, що в малому, непоказному будинку по вул. Лесі Українки, 31, знаходився „Волинський Музей”. Автор публікації зазначає, що перше враження про будівлю музею змінюється, коли переступаєш поріг і споглядаєш прекрасні ентомологічні колекції і експонати археологічного та історично-мистецьких відділів. Найдавніші археологічні знахідки музею розповідали про історію Волині у 5 тисячолітті до нашої ери. Цікавими експонатами були предмети слов’янської кераміки: жорна, підставка для муки, знайдена на Гнідаві в Луцьку (IX-X століть); експонати княжої доби, а саме: вістря до стріл і до списів, бойова сокира, меч ХIII-ХIV століть, різноманітні жіночі прикраси, предмети побуту, боярська печатка ХІV ст. Окрема увага - фрагменту дна глиняної посудини Х-ХІ століть з тризубом.

Щодо експонатів ХV ст., в музеї знаходились цікаві керамічні вироби, зброя, меблі, документи, західноєвропейські стародруки (кілька - навіть з кінця XV століття), рукописні церковнослов’янські книжки, церковні і костельні образи, предмети побуту. Музей мав також велику кількість монет, картин та декілька західноєвропейських гобеленів XVI і XVIII ст.

Багатим та цікавим на експонати був відділ етнографії, в якому переважали народні волинські вишивки та великодні писанки.

У відділі рукописів музею зберігалися старі документи, акти, рукописи, а також новіші документи. Серед останніх - кілька папок з актами Української Військової Ради в Острозі за 1917-1918 роки, 2 зошити з українськими народними піснями. Один з зошитів був записаний Лесею Українкою, а другий - Лесею Українкою та її сестрою Ольгою. Зберігалися також 4 листи Лесі Українки, датовані 1901 роком [8, 4]. Вище зазначені документи потрапили до фондів музею у травні 1941 року з Меморіально-літературного музею М.Коцюбинського у Чернігові, про що є документальне підтвердження у фондах архіву, а саме - акт приймання-передавання матеріалів від 6 травня 1941 року, який підписали директор Меморіально-літературного музею М.Коцюбинського Х. Коцюбинський та директор Волинського Державного Обласного Краєзнавчого Музею в Луцьку Е. Нудельман. В акті зазначений опис переданих матеріалів. Це були: „1. Зошит у твердій політурці, в якому записано Л. Українкою і її сестрою Ольгою українські народні пісні с. Колодяжного – один, 68 сторінок, з них 8 чистих. 2. Зошит без політурки, в якому рукою Л.Українки зроблені записи нар. укр. пісень с. Колодяжне, с. Чекна і інших. Кожна пісня ілюстрована нотами - один, 50 стор., з них 3 чистих. 3. Листи, писані Л.Українкою до Віри Григорівни Тучанської, з дому Крижановських від 29/I – 1901 р. 8 стор., з. Мінська 19/II 1901 р. – 7 стор., 20/II 1901 р. – 3 стор.(остання подерта), і з Кимполунгу – 10/VI – 1901 р.- 7 стор. Разом 4 листи на 25 сторінках. 4. Фото будинку Лесі Українки в селі Колодяжному - одно. 5. Фото О.А.Косач – одно. 6. Фото – група родичів Лесі Українки – одно” [3, 10].

В газеті від 10 вересня 1942 року вміщене повідомлення щодо передачі в підпорядкування Луцької Міської Управи Волинського Музею та графік його роботи, згідно з яким Музей працював увесь тиждень. В робочі дні був відкритий щодня, з 10 до 15 години, а в неділю і свята - з 12 до 15 години [9, 4].

В газеті за 12 лютого 1943 року вміщений коротенький звіт щодо діяльності музею. Так, наприклад, зазначається, що після відкриття музею за період з 1 вересня 1942 року по 31 січня 1943 року його відвідало 1830 осіб, найбільше відвідувачів було у грудні 1942 року - 480 осіб. Повідомляється про поповнення археологічного відділу скульптурами мамонта, горили, брентозавра та інших, які виконав з гіпсу сам директор музею, пан В.Чубинський [10, 4].

У фонді „Луцька міська управа” є документи, які частково інформують про функціонування музею у 1941-1943 роках. В одному з документів, а саме в протоколі від 30 липня 1943 року, є відомості, що директором музею з 15 серпня 1941 року був Володимир Чубинський. До нього директором був В.Смовж [1, 22; 2, 6]. З осені 1939 року, а потім з 1 вересня 1941 року на посаді секретаря музею працювала Хорошилова Марія [1, 22].

В протоколі від 27 липня 1943 року, складеному референтом карного підвідділу, є свідчення звільненого сторожа Краєзнавчого музею Блажея Леха стосовно подій, які мали місце в музеї у 1942 році, а саме щодо зникнення окремих цінних експонатів [1, 20-21].

В протоколі від 30 липня 1943 року є пояснення директора музею В.Чубинського з приводу зникнення деяких цінних експонатів. Зокрема він зазначає, що в музеї було „13 перстнів і колєц”, з яких одне було золоте, з маленьким рубіном, решта – бронзові і срібні. В червні 1942 року ротмістрові німецької армії Крейзельові сподобався бронзовий перстень XVI ст., з дозволу осадника Тиравського цей перстень Крейзель виміняв на бронзовий хрест XIII чи XIV ст., про що 8 червня 1942 року був складений акт, підписаний Тиравським, редактором газети „Український голос” А. Дублянським, директором музею В.Чубинським. На акті Крейзель засвідчив отримання перстня.

Як свідчить зазначений документ, у 1941 році в музеї було 23 монети, дві з них (візантійські) зникли. Також зазначається про зникнення двох бронзових перстнів, фрагменту срібного паска, срібної табакерки, бронзового хрестика (акт від 13 вересня 1942 року) [1, 34-35].

В протоколі від 27 липня 1943 року колишній сторож краєзнавчого музею Блажея Лех зазначив, що під час бомбардування м. Луцька він сховав близько 20 золотих монет, які пізніше були передані ним директору В.Чубинському [1, 20].

Після звільнення міста Луцька у Волинському обласному державному краєзнавчому музеї працювала комісія по обліку збитків, нанесених німецько-фашистськими загарбниками за період 1941-1944 років. В документах архіву є акти комісії, в яких зазначено, що в археологічному відділі музею було знищено або вивезено за межі України 1776 експонатів, в історичному відділі – 607 експонатів, в етнографічному – 806 [4, 4]. Крім того є списки відсутніх експонатів різних відділів музею, що було виявлено при звірці у 1944 році з інвентарною книгою надходжень за 1940-1941 роки [5, 1-29].

_________

1. Державний архів Волинської області (далі – ДАВО) - Ф. Р-1, оп. 2, спр.239.

2. ДАВО – Ф. Р-2083, оп.1, спр.1.

3. ДАВО – Ф. Р-2083, оп.1, спр.3.

4. ДАВО – Ф. Р-2083, оп.1, спр.4а.

5. ДАВО – Ф. Р-2083, оп.1, спр.7.

6. ДАВО – Ф. Р-2083, оп.1, спр.29.

7. Український голос. - 1941. - 6 листопада. - №8.

8. Український голос. - 1942. - 1 січня. - №1.

9. Український голос. - 1942. - 10 вересня. - №37.

10. Український голос. - 1943. - 12 лютого. - №7.

_____________________________

Волинський музей. Історія і сучасність. Науковий збірник. Випуск 5. Матеріали V Всеукраїнської наукової історико-краєзнавчої конференції, присвяченої 23-й річниці Незалежності України та 85-й річниці створення Волинського краєзнавчого музею, м. Луцьк, 16 травня 2014 року. Упоряд. А. Силюк. – Луцьк, 2014. – С. 263-265.