| Головна » Статті » Волинський краєзнавчий музей |
26 квітня минає 130 років з дня смерті відомого і знаменитого художника, композитора і пініста Наполеона Орди (11.02.1807 – 26.04.1883)
|
Ілона Несторук
старший науковий співробітник
відділу фондів Волинського
краєзнавчого музею
26 квітня 2013 року минає 130 років з дня смерті відомого і знаменитого художника, композитора і пініста Наполеона Орди (11.02.1807 – 26.04.1883)
Художня спадщина Наполеона Орди являє собою більш ніж 1500 акварелей і графічних робіт. Велика колекція літографій (977) знаходиться в Національному музеї Кракова, куди вони були передані в 1886 році його родиною. Частина малюнків знаходиться в Народному музеї в Варшаві, альбом акварелей Наполеона Орди зберігається у відділі мистецтв Наукової бібліотеки НАН України ім. В. Стефаника у Львові. Велика колекція творів знаходиться за кордоном — у Національній бібліотеці Білорусі.
Збірка Волинського краєзнавчого музею є порівняно невеликою, вона налічує тридцять вісім літографій Наполеона Орди з зображенням пам’ятних місць та міст України, в т.ч. Волині, Білорусі, Литви, Польщі, степів Бесарабії. Переважна більшість цих пам’яток тепер має інший вигляд, а деякі з них, на жаль, назавжди втрачено, тому малюнки художника часто — єдине зображення об’єктів, що є свідками далеких минулих часів.
Вперше до інвентарних книг Волинського краєзнавчого музею колекція літографій Наполеона Орди була внесена 1948 року, під час першої повоєнної інвентаризації, джерело і спосіб надходження — невідомі. Можна лише припускати, що колекція, ймовірно, була привезена експедицією музею у 1939-1940 рр. із замку Радзивіллів в Олиці разом з іншими предметами — документами, графічними та живописними портретами представників роду Радзивіллів, перевезення яких не вимагало великих транспортних затрат. Перевірити цю версію неможливо за браком облікової документації 1939-1941 рр. (під час війни облік не вівся зовсім).
Його ім'я включено до Списку пам'ятних дат, затвердженого на 33 сесії Генеральної конференції UNESCO в Парижі документом 33 С/12, яким 2007 року відмічалося 200-річчя від дня народження Наполеона Орди.
Народився майбутній геній 11 лютого 1807 року в маєтку Вороцевичі Пінського повіту Мінської губернії (тепер село Вороцевичі Іванівського району Брестської обл.) в сім'ї інженера-фортифікатора Михайла Орди. Початкову загальну і музичну освіту отримав удома, далі навчався у Свіслоцькій гімназії. 1823 р. вступив на фізико-математичний факультет Віленського університету, але завершити навчання йому не судилось.
Будучи ще студентом, став членом підпільного студентського товариства. За участь у ньому 1827 р. був виключений з четвертого курсу, арештований і більш як на рік ув'язнений. 1829 року повернувся до рідної домівки у Вороцевичі. Вступив у Литовську кінну гвардію. Згодом узяв участь у Листопадовому повстанні 1830-31 рр. За мужність, проявлену в боях, нагороджений найвищим орденом Польщі, Золотим Хрестом ордена "Virtuti Militari", а Російською імперією засуджений до смертної кари. Після придушення повстання під чужим іменем змушений тікати за кордон (Польща, Австрія, Німеччина, Італія, Швейцарія...).
Наслідком цієї довголітньої подорожі були сотні ескізів, малюнків, живописних творів. В 1833 році отримавши статус емігранта у Франції, осів у Парижі, де одружився з Іреною Багле. Приятелював з Ф. Шопеном, Дж. Россіні, Ф. Лістом, Дж. Верді, Ш. Гуно, Г. Берліозом, А. Міцкевичем, А. Стендалем, О. Бальзаком, І. Тургєнєвим та П. Віардо. В цей період життя Наполеон Орда став широко відомий в колах європейської інтелігенції. Подружившись з Фредеріком Шопеном, брав у нього музичні студії, разом концертували в салонах Великої Еміграції, зокрема в будинках Плятерів та Чорторийських. Брав участь у літературних вечорах, супроводжуючи грою на фортепіано поетичні імпровізації Адама Міцкевича. З 1847 року працював директором Італійської опери в Парижі. Займався педагогічною діяльністю.
В майстерні художника-пейзажиста П'єра Жерара отримав основи мистецької освіти. Перші цикли малюнків з'явились після подорожі по Франції, Іспанії, Португалії, Алжиру.
Він мовознавець – автор "Граматики польської мови" для французів (1856 р., Париж; 1858 р., Берлін; 1874 р, Варшава); теоретик музики – про його "Граматику музики" схвально відгукнувся С. Монюшко (1873 р., Варшава); склав альбом праць польських композиторів (1838 р., Париж); композитор – автор багатьох творів для фортепіано; художник-графік, майстер рисунка й акварелі. Йому належить одна з найбільших літографічних спадщин Східної Європи ХІХ ст., яка налічує понад 1000 рисунків й акварелей (а ще майже стільки ж не збереглося). Він систематизував свої рисунки й акварелі: кожній губернії призначалася окрема папка. 1873 р. у Варшаві вийшла перша серія "Альбом історичних видів Польщі" ("Album widоkow Historycznyh Polski"). А всього було надруковано вісім альбомів, що містили 260 малюнків-літографій. Автором підписів польською і французькою мовами під ілюстраціями є сам Наполеон Орда.
Позбавлений маєтку, багатолітній вигнанець, амністований у 1856 році російським урядом, в 49-річному віці повертається на батьківщину, у Вороцевичі, залишивши сім'ю, забезпечене життя і успішну кар'єру в Парижі. Пізніше жив у Гродно, а з часом переїхав на Волинь, де працював домашнім учителем музики у генерала Адама Ржевуського.
Багато подорожує Францією, Німеччиною, Англією, Шотландією, де створює ряд робіт з видами міст і пам'ятками архітектури. Малює краєвиди Білорусі, України, Литви, Польщі. Унікальні малюнки Наполеона Орди були літографовані Алоїзом Місуровичем у літографічній майстерні Максиміліана Фаянса у Варшаві, видані власним коштом художника в останній чверті ХІХ ст. і зібрані в Альбом краєвидів Гродненської, Ковенської, Віленської, Волинської, Подільської, Київської, Вітебської і Могильовської губерній у трьох серіях. Волинська серія Н.Орди нараховує понад сотню зображень.
Переважна більшість цих пам'яток тепер має інший вигляд, а деякі з них, на жаль, назавжди втрачено, тому малюнки художника часто – єдине зображення об'єктів, що є свідками далеких минулих часів.
Помер Наполеон Орда 26 квітня 1883 року у Варшаві. Згідно заповіту його поховали в Янові (тепер Іваново Брестської області) в фамільному склепі.
Його вважають своїм Білорусь, де він народився і похований, Польща, де виходили друком його твори, де він жив і помер.
|
|
|
|
|
| Переглядів: 619 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всього коментарів: 0 | |