Головна » Статті » Нововолинський народний історичний музей
ФОРМУВАННЯ ЕТНОГРАФІЧНОЇ ЗБІРКИ НОВОВОЛИНСЬКОГО ІСТОРИЧНОГО МУЗЕЮ
Марія МЕЛЬНИЧУК
(м. Луцьк)
ФОРМУВАННЯ
ЕТНОГРАФІЧНОЇ ЗБІРКИ
НОВОВОЛИНСЬКОГО
ІСТОРИЧНОГО МУЗЕЮ
Кінець XX – початок ХХІ ст. виявив унікальну роль музеїв в інтеграційних процесах розвитку суспільства. Музеї набувають все більш активного розвиток у різних країнах і в світі, створюючи нові організаційні структури, розробляючи спектр культурно-освітніх програм для найширшої музейної аудиторії, але, перш за все, для підростаючого покоління.
Найголовніша особливість музеїв полягає в тому, що вони збирають, вивчають та експонують першоджерела або оригінали, тобто пам’ятки, які безпосередньо пов’язані з розвитком природи, життям людського суспільства. За цією особливістю музеї близькі до науково-дослідних установ, які також вивчають (у своїх аспектах) першоджерела.
Саме музейні колекції, спеціально організована комунікація сприяють актуалізації регіонального культурно-історичної спадщини, різноманітності форм і методик роботи з відвідувачами.
Серед різного профілю музейних закладів велику роль у культурному житті відіграють історичні музеї, які репрезентують минуле краю від найдавніших часів і до сьогодення, акцентують увагу на особливостях розвитку краю, які вирізняють регіон серед інших. Вони активно проводять дослідницьку роботу, сприяють збереженню культурної та історичної спадщини. Кожен із музейних закладів за роки свого функціонування накопичив відповідний досвід роботи, вивчення якого актуалізується потребою удосконалення форм діяльності, необхідністю дослідження історії музею, як важливого осередку культурного життя регіону.
На Волині серед інших музейних закладів різнопланову роботу проводить й Нововолинський народний історичний музей, який було створено рішенням Нововолинської міської ради від 26 березня 1998 р. (№ 28/1). Директором музею було призначено Надію Наумівну Войтюк [5, 28].
Одним з важливих напрямів діяльності музею з моменту його створення стало формування етнографічної збірки, пошук, вивчення і представлення відвідувачам предметів матеріальної і духовної культури місцевого населення. Копітка робота з пошуку етнографічних пам’яток була проведена директором музею Н. Н. Войтюк. Серед перших надходжень до музею, зафіксованих документацією, були й власні речі Надії Наумівни, предмети, зі брані нею у навколишніх селах, у мешканців району [2, 2]. Саме завдяки їй фонди музею поповнилися знаряддями праці, одягом над бужан, плетеними кошиками різних розмірів. До такої важливої роботи активно долучилися члени місцевого осередку Союзу українок, які дарували музею особисті речі. Завдяки спільним зусиллям етнографічна колекція музею зростала кількісно з року в рік.
Основу сучасної етнографічної збірки Нововолинського народного історичного музею було сформовано впродовж перших років його функціонування. Хоча й сьогодні музейні працівники продовжують пошуки цікавих та цінних етнографічних матеріалів.
Музеї поповнюють свої колекції різними шляхами. Експонати надходять до музеїв за вдяки проведенню наукових експедицій, об стежень земельних ділянок під будівництво, закупівлі, надходжень з митниць, судів та СБУ, пожертв меценатів та співпраці з установами та організаціями, в тому числі й закордонними, надходжень з конкурсів до народних свят.
Основним шляхом поповнення музейних фондів Нововолинського історичного музею етнографічними пам’ятками стало дарування. Музей має своїх меценатів та жертводавців. Найчастіше фонди поповнювалися завдяки небайдужим людям, які з власної ініціативи приносили свої речі, бажаючи з їхньою допомогою переповісти наступним поколінням історію свого життя, тісно пов’язану з певними оберегами.
Важливим джерелом при вивченні шляхів комплектування музейних зібрань є Книга надходжень. Автором проаналізовано надходження до музею за період з 1998 р. до 2007 р. включно. Саме з Книги надходжень дізнаємося про шляхи формування етнографічної збірки музею. Записи у Книзі свідчать, що значна кількість етнографічних матеріалів потрапила до Нововолинського історичного музею завдяки союзянкам. На це вказують численні відмітки у Книзі надходжень – «СУ» (Союз українок). Однак, на жаль, не названі їхні прізвища, зафіксовано лише місце походження пам’ятки.
Основний масив предметів етнографічної збірки музею становлять рушники, чоловічі та жіночі сорочки (задля відтворення повноцінного костюму до неї включено й сучасні елементи одягу), різноманітні обруси, настільники серветки [4, с. 5]. Зібрані музейні предмети датуються періодом кінця ХІХ – ХХ ст.
Найповніше у збірці представлені рушники, які потрапили до музею різним чином. У записах Книги надходжень лише за 1998–1999 рр. надійшла чи не основна кількість рушників: рушник перкалевий (1938 р., Тернопільська область), рушник з чашею (1928 р., Володимир-Волинський район), рушник з вишивкою хрестиком (1924 р., Іваничівський район), рушник з надписом «Ангел Хранитель. Р. 1937» , рушник з написом «Козачи Гаразд 1931 р. ПН» ( 1931р. Тернопільщина, СУ), рушник з написом «Боже Україну спаси», на якому зображений лев, що спирається на скелю та ангел охоронець (1929 р., Львівщина), рушник із зображенням могили Т. Г. Шевченка (1936 р., Володимир-Волинський район), рушник з чашею і квітами (1923 р., Іваничівський район), два рушники з ініціалами «АК» (Іваничівський район), рушник із квітковим орнаментом (1927 р., Іваничівський район), рушник з написом-вишивкою українського гімну (1920 р., принесений Шпак О.), рушник із квітковим орнаментом (1938 р., надійшов від Хільчук О.), рушник на іконостас (1850 р., Іваничівський район), рушник з вишитим роком виготовлення «1908» (Лозинський Т.) [7]. Ці етнографічні пам’ятки були передані до музею в перші роки його існування. Проте поповнення такими матеріалами не припинилося й пізніше. Судячи із записів до Книги надходжень, етнографічні матеріали надходили до музею з різних населених пунктів та областей.
Існуюча на сьогоднішній день музейна збірка включає 170 рушників, з яких 12 тканих, а решта – вишиті. Два тканих рушники були виготовлені у місті Кровельці, а решта – на Волині. Рушники мають дати, тобто рік вишивання: 1908, 1929, 1931, 1938 [1].
У музеї представлені домашні обереги, подаровані музею М. Павловською, В. Панасюк, А. Мельник, Н. Гуменюк та багатьма іншими дарувальниками [3, 8], а також українські народні костюми надбужан. На даний час спільними зусиллями вдалося зібрати 25 одиниць костюмів [4, 5]. Аналізуючи Книгу надходжень варто зазначити, що власне різні елементи костюму надійшли до музейної колекції в перші роки його існування. Серед них: сорочка жіноча (1900 р.); сорочка жіноча домоткана (1923 р).; сорочка жіноча спідня (1926 р., Володимир-Волинський район); сорочка жіноча (1924 р.); сорочка жіноча з домотканого полотна (1898 р., подарунок члена СУ); сорочка чоловіча (1930 р., Володимир-Волинський район); штани чоловічі, закріплені одним ґудзиком, без кишень (Володимир-Волинський район); фартух вишитий хрестиком (1925 р., Іваничівський район); камизелька жіноча (1925 р., Іваничівський район); фартух, на якому вишито (заховано) тризуб (1940 р.); сорочки жіноча і чоловіча, пошиті з домотканого полотна, передані музею Г. Павленко (с. Дорошничі, належала П. Собчук, початок ХХ ст.).
Цікавими музейними предметами у колекції є також: серветка з надписом «Україну Боже спаси» та «Христос воскрес» (1935 р., Тернопільщина), скатерть з квітковим орнаментом (вишито напис «Вишивала Є», а також рік «1933» (СУ)), весільна скатерть-обрус(1924 р., СУ), бандура дерев’яна (1930 р., м. Володимир-Волинський), килими, вишиті картини [7]. На одній із серветок вишита дівчина у вишиванці, обличчя якої виглядає із-за гратів (1947 р., музею передала Г. Мальдівська) [6, c. 29] та ряд інших.
Етнографічну збірку музею формують також предмети, які відображають життя та культуру місцевих жителів. Насамперед це знаряддя праці, посуд, вироби з лози чи соломи ін.
Етнографічна збірка Нововолинського історичного музею продовжує поповнюватися. Лише незначна її частина представлена в експозиції музею. У першому залі «Праісторія міста» поряд з археологічними знахідками розміщений етнографічний куточок. Тут представлені вишиті рушники кінця ХІХ – початку ХХ (іноді датовані, із патріотичними написами), старовинні обруси, скатертини, настільники, традиційний одяг (вишиті полотняні сорочки, ткані спідниці, плахти, вишиті та оздоблені бісером корсетки, фартухи, намиста, крайки, свити, хустки) та інше. Експонуються речі побуту: дерев’яні ступа, коловороток, діжа, чвертка, рублики, лопата, ціп, масниця; вироби з лози, лика та соломи: сівенька, козубці, гарнець, солом’яники; глиняні глечики різних форм [8].
Таким чином, з часу відкриття Нововолинського історичного музею у ньому активно формується етнографічна збірка, представлена предметами матеріальної і духовної культури населення не лише Волині, але й інших регіонів України кінця ХІХ ст. – початку ХХ ст. Основним шляхом комплектування збірки стало дарування. Частково етнографічні матеріали представлені в експозиції музею.
_______________
1. Альбом. Виставка старовинних рушників [Рукопис]. – Нововолинськ, 2008.
2. Бурим Т. Із чистої криниці / Т. Бурим // Наше місто. – 1999. – 4 березня. – С. 2
3. Бурим Т. Що душі наші зігріває / Т. Бурим // Наше місто. – 2004. – 30 грудня. – С. 8
4. Корнилюк М. Шануючи минуле – готуємо майбутнє / М. Корнилюк // Наше місто. – 2008. – 27 березня. – С. 5.
5. Войтюк Н. Історія створення історичного музею міста Нововолинська / Н. Войтюк // Волинський музей: історія і сучасність. Науковий збірник. – Вип. 3. – Луцьк, 2004. – С. 28-29.
6. Войтюк Н. Сторінки експозиції Нововолинського історичного музею: обереги в неволі / Н. Войтюк // Волинський музей: історія і сучасність. Науковий збірник. – Вип. 3. – Луцьк, 2004. – С. 29-36.
7. Книга надходжень Нововолинського народного історичного музею. Основний фонд. – К. 1, 2.
8. Нововолинський історичний музей [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www. muzej. zafriko.pl/kat/expo.
________________________________
Минуле і сучасне Волині та Полісся. Народна культура і музеї. Науковий збірник. Випуск 44. Матеріали Четвертої Всеукраїнської науково-етнографічної конференції, присвяченої 80-річчю від дня народження Олекси Ошуркевича, 16-17 квітня 2013 року, м. Луцьк. Упоряд. Є. І. Ковальчук, Л. А. Мірошниченко-Гусак. – Луцьк, 2013. – С. 37-39.
Категорія: Нововолинський народний історичний музей | Додав: volyn-museum (31.07.2013)
Переглядів: 1206 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]