Головна » Статті » Кортеліський історичний музей
КОРТЕЛІСЬКИЙ ІСТОРИЧНИЙ МУЗЕЙ

Марія ЯРОШУК (с. Кортеліси)

КОРТЕЛІСЬКИЙ ІСТОРИЧНИЙ МУЗЕЙ

Кортеліси… Село, яке протягомоднієї ,, чорної середи “ перетворилося в попіл. Село, яке постало з вогню, яке виросло на згарищах і руїнах.

Роки йшли, а попіл розвіювався і забудовувалися згарища, і сади розцвітали на місцях обгорілих дерев.

Але ніщо не забулося. І озивається трагедія 2875 розстріляних, замучених кортелісців болем, гнівом і священною пам’яттю.

І тільки пам’ять, скорботна пам’ять та могили жертвам фашизму не дадуть забути про криваві злочини німецьких окупантів. Ті, хто повернувся з фронту, хто залишився в живих з цього село, почали будуватись на попелищі, на землі, политій кров’ю їх рідних і близьких. Священним обов’язком для них стало підняття з руїн спаленого села.

За Постановою Ради Міністрів Української РСР від 10 червня 1967 року № 365 ,,Про допомогу в забудові села Кортеліси Ратнівського району Волинської області“ [1;1] почалась відбудова села і вже в 1968 році в 26 роковини Кортеліської трагедії була відкрита перша новобудова – типова школа, а в 1971 році – будинок культури. 23 вересня 1969 року під час мітингу було відкрито пам’ятний камінь, на місці якого пізніше буде споруджений Меморіальний комплекс для увічнення пам’яті загиблих кортелісців.

В 1972 році в сільському будинку культури було відкрито музей історії села Кортеліси на громадських засадах. Організатором його був учитель історії місцевої школи Микола Іванович Гаврилюк. І я, будучи ученицею Кортеліської середньої школи, була екскурсоводом у місцевому музеї, вивчала історію рідного краю.

В експозиції були представлені етнографічні речі, висвітлена історія села з найдавніших часів та розділ, присвячений Великій Вітчизняній війні.

У 1978 році була створена нова експозиція Кортеліського музею у двох кімнатах будинку культури, над якою працювали завідувач методичним відділом Волинського краєзнавчого музею Олександра Нагорна, старший науковий співробітник цього відділу Олександр Вернидубов та старший науковий співробітник відділу історії радянського суспільства Леонід Потапчук. Художнє оформлення здійснили Леонід Яртись та Богдан Гнатів.

Будівництво меморіального комплексу здійснювали за проектом скульпторів – народного художника УРСР, професора О. Олійника та М. Олійника, архітектора А. Корнєєва.

5 травня 1980 року напередодні 35-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні відбулося урочисте відкриття меморіалу та Кортеліського історичного музею – відділу Волинського краєзнавчого музею. Авторами нової експозиції були О.Нагорна, О. Вернидубов, Л. Потапчук, проектанти - І. Бобровник та У. Гаврилюк, художники - В. Калашніков, В. Требіков, Л. Яртись, Б. Гнатів.

Для участі у мітингу , присвяченого відкриттю, прибули перший секретар ЦК Компартії УРСР В. Щербицький, голова Комітету Державної безпеки УРСР В. Федорчук, колишній секретар Волинського підпільного обкому партії, командир Чернігівсько-Волинського партизанського з’єднання, двічі Герой Радянського Союзу О. Федоров, перші секретарі обкомів партії: Брестського – О. Сокол, Волинського – Л. Палажченко, Житомирського – В. Кавун, Рівненського – Т. Панасенко.

Мітинг відкрив перший секретар Волинського обкому партії Л. І. Палажченко. У напруженій тиші, під чіткі звуки метронома В. В. Щербицький запалив Вічний вогонь біля підніжжя скульптурної композиції.

На лабрадоритовому постаменті, у бронзі застигли фігури. На пагорбі братської могили спалахнув невмирущий вогонь людської пам’яті. І став цей рукотворний пагорб місцем пошани загиблим.

Після мітингу поважні гості відвідали музей, екскурсію для них провела Грицина Лідія Григорівна - науковий співробітник Волинського краєзнавчого музею.

Музей став відділом Волинського краєзнавчого музею, завідуючою – Омелянчук Галина Тарасівна – історик, випускниця місцевої школи.

У жовтні 1980 року музей очолює Корнелюк Василь Миронович, який народився 14 вересня 1956 року на х. Ягідково Кортеліської сільської ради. Після закінчення середньої школи за порівняно короткий час пройшов своєрідну школу життя: працював робітником-будівельником в Білорусії, потім на будівництві Київського метрополітену, після служби в армії – прохідником шахти в місті Нововолинську. Здобутий в цей час життєвий досвід пізніше став міцним фундаментом в подальшому рості. З відзнакою закінчивши Луцький педагогічний інститут, В. М. Корнелюк завідував Кортеліським історичним музеєм (1980-1983 рр.), працював у райкомі партії, викладав історію в рідній школі. І скрізь працював натхненно, з вогником, повністю віддаючись роботі.

Він вчив нас, як треба вести дослідницьку, пошукову роботу, сам багато працював в архівах.

Саме з музею почалась його стрімка службова кар’єра: голова сільської ради, депутат обласної ради, представник Президента у Ратнівському районі (перший місцевий керівник району з тринадцяти за післявоєнний період), народний депутат України, член Президії Верховної Ради України.

З його невсипущої ініціативи відкривали музеї у селах району (Самарах, Гірниках, Замшанах, Датині), прокладали газопровід, звели молокозавод в Ратно, спорудили пам’ятник Тарасу Шевченку в райцентрі, змонтували навіть телевізійну вежу, щоб мешканці прикордонних сіл дивилися передачі українського телебачення, було відкрито храм в селі Кортеліси.

8 жовтня 1995 року В. М. Корнелюк трагічно загинув. Життя його було коротким, як спалах зірки. Але встиг він зробити багато доброго, за що його пам’ятають люди.

Кортеліський історичний музей став центром патріотичного виховання молоді та історико-краєзнавчої роботи. Тут проходили прийоми в піонери третьокласників з усіх шкіл району. Хвилиною мовчання вшановували пам’ять тих, хто загинув від рук фашистських загарбників. Запрошували ветеранів Великої Вітчизняної війни, очевидців Кортеліської трагедії, які розповідали про страшні події вересня 1942 року. А юні екскурсоводи – члени гуртка ,,Юний екскурсовод “ – Валентина Дордюк, Світлана Шевчик, Раїса Кухар, Галина Горнік проводили екскурсії по музею.

Стало традицією проводити масові мітинги протесту проти загрози ядерної війни на Меморіальному комплексі села Кортеліси.

Сюди приїжджали учасники VI Республіканського зльоту переможців Всесоюзного походу комсомольців і молоді по місцях бойової і трудової слави, учасники Вахти пам’яті ,,Попіл спалених стукає в наші серця “, дитячої маніфестації ,,Діти вимагають миру “. Під час мітингів експонувались фотодокументальні виставки, які організовували працівники Кортеліського історичного музею. Саме в Кортелісах відбулась прем’єра книги ,,Вінок безсмертя “, тут започаткована республіканська естафета під девізом ,,Історія нагадує, історія вчить, історія застерігає “.

Книга ,,Вінок безсмертя “ – це книга пам’яті, книга-реквієм, величний вінок шани полеглим тисячам людей і сотням сіл, що стали попелищами. Автори подарували книгу музею.

Про Кортеліси написано багато: в прозі, поемах, віршах і піснях волинських письменників постає поетичний образ цього села. Не обминули цієї теми Олександр Богачук, Василь Гей, Іван Чернецький, Володимир Яворівський, Віктор Положій, Полікарп Шафета. По творах цих письменників була проведена читацька конференція ,,Щоб ніколи не повторилося “. Рядки із поеми Олександра Богачука,,Стогін землі “ з хвилюванням читає на граніті кожен, хто приїжджає в Кортеліси вклонитись пам’яті жертвам фашизму.

З 1983 року музей очолює Ярошук Марія Матвіївна.

Велика робота була проведена по збору експонатів ( зараз налічується більше як 5,5 тис.), вдалось встановити імена загиблих 72-х односельчан, уточнити списки ветеранів чотирьох дивізій, які визволяли Ратнівський район і село Кортеліси ( 160 Брестська Червонопрапорна стрілецька дивізія, 38 Лозівська стрілецька дивізія, 76 стрілецька дивізія і 1 стрілецька дивізія).

Оформлено в музеї етнографічний куточок унікального домотканого одягу, що допомагає наочно вивчити клопітку працю місцевих майстринь.

У 2002 році проведено капітальний ремонт приміщення і перебудову експозиції музею ( фірма ,,Память“, директор Олександр Яросевич, художники Олександр Сильвеструк, Георгій Воробей). Наукову концепцію розробила Ярошук М.М., методичне керівництво здійснили працівники Волинського краєзнавчого музею Олександр Вернидубов та Лариса Криштапюк.

Кортеліський історичний музей постійно поповнюється новими матеріалами. Багато різноманітних експонатів про партизанський рух на Ратнівщині: фотографії, документи, щоденники, особисті речі, нагороди.

Серед матеріалів про дивізії 70-ої армії, які визволяли наш район і село у липні 1944 року, особливе місце займає одяг командирів 160-ої і 38-ої дивізій М.С.Тимофєєва, Г. М.Соловйова, листи з фронту Лисовського С.С., годинник Аманова, нагородний лист В. П. Газіна – Героя Радянського Союзу, ордени та медалі ветеранів, фотоальбоми, спогади земляків.

Експонуються фотографії, особисті речі В. М .Корнелюка – колишнього народного депутата Верховної Ради України.

Особливе місце займає Книга Пам’яті, де поіменно записані розстріляні кортелісці, факел, яким В.В.Щербицький запалив Вічний вогонь біля меморіально-скульптурної композиції.

Тридцять чотири роки відкриває музей двері для своїх відвідувачів, які їдуть сюди, щоб вшанувати пам’ять загиблих мирних жителів.

Майже півмільйона відвідувачів побувало в музеї :з Луцька і Києва, Нововолинська і Запоріжжя, Луганська і Криму, Донецька і Чернігова, Туркменії і Латвії, Молдавії і Білорусії.

Приїжджають у музей і зарубіжні гості: з Польщі, США, Канади, Аргентини, Болгарії, Німеччини, Болівії, Австралії, Парагваю, Великобританії, Монголії, Ізраїлю, Угорщини, Палестини, Чехословаччини, Афганістану.

Пауль Коль, журналіст з Німеччини, написав книгу про звірства фашистів на окупованій території ,,Я дивуюсь, що я ще живу“ . Побував у Кортелісах і зняв фільм за цією книгою нюрнберзький журналіст – Джим Тобіас разом із знімальною групою.

Відвідав музей льотчик-космонавт Павло Попович, племінник Лесі Українки - Юрій Косач.

Френк Панько, громадянин США, який родом з Ратнівського району, побувавши в музеї, у Книзі відгуків залишив запис: ,,Із сльозами хвилювання оглянув ваші музей і меморіал. Щира вдячність вам, святі люди, що зробили свій край квітучим і бережете пам’ять про тих, хто віддав своє життя за сьогоднішнє світле життя ваше“ [2; 34].

Сьогодні Кортеліський історичний музей є ефективним засобом виховання учнівської молоді, базою для проведення науково-освітньої роботи. Вагома роль у системі патріотичного виховання належить тематичним екскурсіям, масовим заходам до ювілейних і пам’ятних дат. Музей підтримує тісні зв’язки з музеями області, краєзнавцями Волині.

____________

  1. Книга відгуків №2
  2. Постанова Ради Міністрів УРСР ,,Про допомогу в забудові села Кортеліси Ратнівського району Волинської області “. - № 365. - 10 червня 1967 р.
  3. Радянська Волинь. - № 26. - 15 березня 1988 року.

_____________________________

Волинський музей. Історія і сучасність. Науковий збірник. Випуск 5. Матеріали V Всеукраїнської наукової історико-краєзнавчої конференції, присвяченої 23-й річниці Незалежності України та 85-й річниці створення Волинського краєзнавчого музею, м. Луцьк, 16 травня 2014 року. Упоряд. А. Силюк. – Луцьк, 2014. – С. 241-244.

Категорія: Кортеліський історичний музей | Додав: volyn-museum (09.09.2014)
Переглядів: 581 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]