Головна » Статті » Ківерцівський районний краєзнавчий музей
ВИКОРИСТАННЯ МАТЕРІАЛІВ МУЗЕЇВ У ПРАКТИЦІ ВИКЛАДАННЯ ІСТОРІЇ В ШКОЛІ
Інна Каленюк,
ЗОШ І-ІІІ ступенів, с.Жидичин
 
ВИКОРИСТАННЯ МАТЕРІАЛІВ МУЗЕЇВ У ПРАКТИЦІ ВИКЛАДАННЯ ІСТОРІЇ В ШКОЛІ
 
Проблема подолання духовної кризи, наближення молодого покоління до кращих традицій національної моральності, розвиток внутрішньої культури набувають актуальності та соціальної значимості.
Практичним здійсненням нашої загальної мети – виховання щирого патріота і активного громадянина є постійне включення у світоглядний процес особистості історичних знань і насамперед, про той куточок планети, де людина народилася або ж знаходиться на певному відрізку життя.
Цю думку підкреслює Геннадій Бондаренко, вважаючи , що духовне обличчя особистості, її внутрішня культура формується завжди на тлі малої батьківщини. під впливом тієї краси. яка закладена в природі, культурі. в історичній пам’яті поколінь [1,62].
Сьогодні краєзнавство слід розглядати у трьох зрізах: по-перше, як краєзнавчу роботу; по-друге, як краєзнавчі дослідження і по-третє, як краєзнавчу освіту [3,219].
Здійснюючи процес викладання історії в школі, неможливо не використовувати матеріал краєзнавчих досліджень. інакше історія постане перед нашими вихованцями дещо безликою.
Вперше визначення краєзнавства як поняття дав К. Д. Ушинський, виокремлюючи у ньому суспільно-економічний, освітньо-виховний та методичний аспекти [11,9].
Питанням краєзнавства велику увагу приділяв В. О. Сухомлинський. У багатьох його книгах, статтях глибоко розкриваються виховні функції краєзнавства. Видатний педагог вважав, що одне із найважливіших завдань вчителів полягає у тому, щоб розкрити перед учнями всі джерела, якими живиться велике почуття любові до Батьківщини [10,6].
У практиці навчально-виховної роботи з учнями важливу роль відіграє організація дослідницької роботи по вивченню історії рідного краю.
ЗОШ 1-3 ступеня села Жидичин має власні напрацювання у цьому напрямку. Краєзнавчі дослідження систематизовані у шкільному історичному музеї.
Використання матеріалів музеїв у процесі навчання та виховання учнів має свої особливості порівняно з іншими засобами впливу на школярів.
По-перше, значно пожвавлюється пізнавальна діяльність учнів на уроках. Навчальні заняття в музеї викликають певний інтерес і стимулюють допитливість учнів.
По-друге, музейні матеріали розкривають живу історію, дають необхідні знання із повсякденної діяльності людини на різних етапах суспільного розвитку.
По-третє, краєзнавчий матеріал націлює на розвиток почуттів патріотизму та національної гідності. У школярів та інших відвідувачів шкільного музею виникає бажання пишатися власною історією.
Коли учні бачать, що шкільний музей відвідують науковці, діти і дорослі з інших місцевостей, то мимоволі це посилює інтерес до рідної історії та акценту на її значимості.
Коло діяльності вчителя історії у напрямку роботи з учнями яка ґрунтується на використанні музейних експонатів та експозицій може бути дуже розмаїте.
Схема використання музейних матеріалів у практиці роботи вчителя історії за принципом характеру виховного впливу передбачає використання різних методичних форм роботи на уроках та у позаурочний час.
- навчальна робота (уроки історії України і всесвітньої історії)
- позакласна і позашкільна робота з історії (виховні заходи, екскурсії, зустрічі із цікавими людьми, участь у конкурсах учнівських робіт та заходах, які проводять інші організації).
Форми методичної діяльності педагога в процесі викладанні історії України, з використанням матеріалів музеїв, які застосовувалися у ЗОШ 1-3 ступеня с. Жидичин:
Урок – екскурсія «Наш край у роки Другої світової війни» - 11 клас.
Гра: Музейні експонати розповідають. - 7 клас.
Урок узагальнення за темою «первісні жителі України (екскурсія у Волинський обласний краєзнавчий музей. відділ давньої історії).
Заочна подорож по музеях України: Скарби минувшини».
Конкурс комп’ютерних презентацій «Як були ми козаками.» ( 8 кл).
Відвідування військового музею у місті Луцьку. Вікторина: Козацька зброя і козацька звитяга».
На уроках всесвітньої історії є свій широкий спектр використання музейних матеріалів. за допомогою сучасних інформаційних технологій можна на уроці організувати візуальну мандрівку по провідних музеях світу. особливо це ефективно при опрацюванні навчальних тем з історії світової культури.
Не менш важливе значення має знайомство учнів із матеріалами приватних колекцій. Так, на уроці за темою «Наш край у роки Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького» (8 клас) були присутні представники Козацького стрілецького братства Володимир Перчук та Олександр Сокур. Ними експонувалися предмети козацького побуту та козацької зброї. Принагідно відмічаємо, що з даною організацією ми активно співпрацюємо і уже традиційно представники цього козацького угрупування беруть участь у заходах, які проводяться у школі у рамках тижня історії.
В школярів кожна зустріч із сучасними козаками викликає пожвавлений інтерес і саме ініціатива учнів спонукала до презентаційних матеріалів, представлених на уроці з історії України «Як козаки куліш варили?».
У практиці роботи класних керівників школи використовуються активно експонати шкільного музею, особливо при проведенні традиційного для школи Уроку Вдячності Землі, який проводиться на конкретизовану для кожного класу тематику в останній навчальний день перед осінніми канікулами.
Здійснюючи виховну роботу, ми проводимо конкурси учнівських робіт «Шановані люди» «Історія школи в особах», «Історія у моєму домі».
Окрім музейних експонатів,також вводимо у практику зустрічі з народними умільцями, вироби яких ілюструють, поглиблюють і доповнюють історичні знання наших вихованців.
Частими гостями у нашій школі є члени Волинської організації УТОПІК, наприклад, Савка Ю.Е., який виступає з коментарями до своїх робіт» Вишивані штрихи до історії України», Галкіна В., яка демонструє вироби із соломки, на яких зображено культові споруди різних релігій світу.
Тривалий час так звана радянська педагогіка вводила діяльність вчителя в атеїстичне русло. Сьогодні ми вводимо у навчальну практику співробітництво з релігійними організаціями. Особливо плідно ми співпрацюємо із Жидичинським Свято-Миколаївським чоловічим монастирем. Враховуючи різновірство в учнівському середовищі, не ставиться завдання пропаганди ціннісних орієнтацій окремої конфесії, а лише роз’яснення певних християнських положень або висловлення певного погляду на окреме історичне явище, власна точка зору священика на окремі суспільні явища у визначеному історичному періоді.
Ієромонах Макарій (Дядюсь) взяв участь у проведенні відкритого уроку із філософії та виховного заходу «Волинські стежки короля Данила». До речі, змістовою наповненістю цього заходу послуговував місцевий краєзнавчий матеріал. При цьому експонувалась скульптура Данила Галицького, подарована музеєві на ювілей першої згадки про село Жидичин володимир-волинським митцем Олегом Дем’янчуком. Ці заходи були представлені 2 грудня 2010 для учасників районного семінару вчителів історії Ківерцівського району.
Таким чином, експозиції музею об’єднують різні за змістом матеріали в єдиний тематичний і наочний комплекс, який забезпечує цілісне сприйняття закладеної в них інформації [7,153].
Використання таких форм методичної діяльності вчителя посилює інтерес учнів до навчального предмету, спонукає до пошуку, розвиває навики дослідницької діяльності як у педагога, так і в його вихованців.
Краєзнавча діяльність є одною із провідних ланок роботи викладачів предметів суспільного циклу у просвітницькій діяльності нашої школи.
Як підкреслює Н. С. Мартемьянова, широке використання краєзнавчого матеріалу не тільки поглиблює знання учнів з історії України, але й розвиває їх пізнавальні можливості, збільшує творчий потенціал, сприяє становленню національної самосвідомості [8,350].
______________________
1. Бондаренко Г. Краєзнавство завжди біля витоків духовності та культури. // Духовність особистості: методологічні та методичні аспекти. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції 17-18 грудня 2003 рік. – Луцьк: Надстир’я, 2004. – 208 с.
2. Бондаренко Г. Історичне пізнання: питання теорії і практики. - Луцьк: Редакційно-видавничий відділ Волинського державного університету і мені Лесі Українки, 1998. -189 с.
3. Бондаренко Г. Маслай Г. Краєзнавство і краєзнавча освіта біля витоків національної культури і духовності. // Минуле і сучасне Волині. Волинська обласна організація Національної Спілки краєзнавців України. Матеріали до відзначення 20-річчя з часу створення. Спеціальний випуск. – Луцьк, 2009. – 292 с.
4. Бондаренко Г, Маслай Г. Краєзнавча освіта Волині у 2003-2006 рр. //Минуле і сучасне Волині. Волинська обласна організація Національної Спілки краєзнавців України. Матеріали до відзначення 20-річчя з часу створення. Спеціальний випуск. – Луцьк, 2009. – 292 с.
5. Еременко В. П. В поисках исторической истины. – Днепропетровск : Проминь, 1989. - 222 с.
6. Историческое краеведение в СССР: вопросы теории и практики.: Сб ст. / АН Украины. Институт истории Украины и др.; Редколлегия П. Т Тронько и др. – Киев : Наукова думка, 1991.
7. Краеведение. Пособие для учителя под. ред. А. В. Даринского. - М : Просвещение, 1987. – 158 с.
8. Мартемьянова Н. С. З досвіду використання краєзнавчого матеріалу в курсі історії України // Шоста Всеукраїнська наукова конференція з історичного краєзнавства. – Луцьк, 1993. – 512 с.
9. Матюшин Г. Н. Историческое краеведение. - М : Просвещение, 1987. – 207 с.
10. Прус І. Т. Краєзнавство як засіб виховання радянського патріотизму – Київ, 1983. -48 с.
11. Шрамченко О. Краєзнавство як складова змісту шкільної історичної освіти України // Історія в школі. – 2012. - № 1.
__________________________
Волинський музейний вісник : Наук. зб. : Вип. 5. : Музейна педагогіка. Теорія і практика. / упр-ня культури Волин. ОДА ; Волин. краєзн. музей ; каф. документознавства і музейн. справи СНУ ім. Лесі Українки ; Упоряд. А. Силюк. – Луцьк, 2013. – С. 47-49.
Категорія: Ківерцівський районний краєзнавчий музей | Додав: volyn-museum (20.08.2013)
Переглядів: 2524 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]