| Головна » Статті » Камінь-Каширський народний краєзнавчий музей |
РОБОТА З ШКІЛЬНОЮ МОЛОДДЮ ЯК ОСНОВНИМ СЕГМЕНТОМ ЦІЛЬОВОЇ АУДИТОРІЇ ГРОМАДСЬКИХ МУЗЕЇВ
|
Наталія Пась,
директор Камінь-Каширського краєзнавчого музею, м.Камінь-Каширський
РОБОТА З ШКІЛЬНОЮ МОЛОДДЮ ЯК ОСНОВНИМ СЕГМЕНТОМ ЦІЛЬОВОЇ АУДИТОРІЇ ГРОМАДСЬКИХ МУЗЕЇВ
Знати рідний край означає мати національну гідність та ментальність, бути патріотом своєї землі, впевненим і переконаним у її винятковості і в тому, що вона – найкраща.
Нині стають відомими ряд історичних періодів, подій, фактів, які були незаслужено забуті або свідомо викреслені з літопису краю чи держави. Зважаючи, що саме в музеях зберігаються різноманітні предмети, які мають історичну, мистецьку та культурну цінності, – закономірним і зрозумілим є прагнення учнівської молоді відвідувати музеї, щоб детально вивчати і самостійно, подекуди принципово без коментарів з підручників, робити власні висновки і формувати власну точку зору щодо перебігу тієї чи іншої події або факту. Тому та частина учнівської молоді, яка має непересічний інтерес до історії та історичного краєзнавства і прагне визначитись із профільною орієнтацією, без вагань відвідують музеї у позашкільний час. Виховну та просвітницьку функцію здійснюють не лише колекції та зібрання експозиційних розділів музею, але й безпосереднє інтергування школярів у музейну діяльність.
На базі Камінь-Каширського краєзнавчого музею вже декілька років поспіль діє гурток «Юні музеєзнавці». Гурток працює згідно програми і річного плану й переслідує ряд цілей, з-поміж яких:
– оволодіння системою знань про рідний край, пам’ятки історії та культури;
– ознайомлення з особливостями діяльності музеїв як осередків збереження історичної пам’яті і культурної спадщини українського народу і рідного краю;
– ознайомлення з формами і методами музейної діяльності та засвоєння основ музейної термінології та напрямів діяльності музеїв і розвиток умінь практичного застосування знань;
– здобуття навичок загальноосвітньої культурологічної профільної підготовки.
Досвід роботи з школярами показує, що їм подобається навчання в музеї, виражене через пошуково-дослідницьку, виставкову, пам’ятко охоронну, екскурсійну діяльність. Освітня діяльність в музеї не є одностороннім процесом: саме гуртківці (в даному випадку) є активними і безпосередніми учасниками дослідження історії і сьогодення краю, міста під керівництвом працівника музею. Живий контакт із музейними предметами викликає в дітей особливі відчуття власної причетності до цієї справи, формує досвід та основи краєзнавчих знань.
Здійснюючи пошуково-дослідницьку діяльність, керівник гуртка планує екскурсії, зустрічі, експедиції (в межах найближчої території), тобто вивчення і збір «усної історії» на так званому «мікрорівні», тобто в площині життя окремих людей, щоб на цих фактах розпізнати і вивчити близьку для нас історію. Згодом гуртківці обговорюють, порівнюють, аналізують набуту інформацію, зафіксовану на паперових, фото та фоно носіях, і формують власне бачення щодо тієї чи іншої події. Правильно поставлений процес пошуково-дослідницької роботи зацікавлює дітей настільки, що вони залучають до цієї справи членів своєї родини, близьких, знайомих, змагаються у зборі матеріалів для експозицій, виставок, намагаються самостійно визначити їх музейну цінність. Вживлення в загальне історичне тло власних досліджень і напрацювань виховує в гуртківців почуття власної гідності і причетності до збереження історичної правди та віру в свої сили.
Значну частину навчального процесу в музеї приділяється й роботі з музейними предметами, як правило, з тими, які були знайдені гуртківцями під час експедицій чи індивідуально. Вивчення передбачає:
– атрибуцію експонату, тобто визначення фізичних властивостей, історію походження, існування, його опис з використанням спеціальних видань та визначників;
– класифікацію експонату, тобто встановлюється приналежність його до відповідної групи музейних предметів за спільними характеристиками;
– інтерпретація експонату, тобто встановлення його оригінальності, репрезентативності, достовірності, що означає його музейну цінність загалом.
Такі заняття є досить пізнавальними і виховними, бо змушують гуртківців вишуковувати інформацію про даний експонат у відповідній літературі, каталогах, енциклопедіях, в Інтернеті, згодом – ідентифікувати та приймати власне рішення. Експонат, знайдений кимось із гуртківців окремо або в експедиції і виставлений на музейній виставці чи в експозиційному розділі, – предмет особливої гордості колективу членів гуртка.
Гуртківці виявляють великий інтерес й до вивчення історії пам’яток культурної спадщини краю та їх збереження. Екскурсії до пам’яток історії, архітектури і містобудування, археології сприяють пізнанню історії «на дотик» і викликають масу позитивних емоцій, формують візуальний досвід гуртківців та спричиняють появу нових цікавих ідей, які трансформуються в різноманітні проекти. Скажімо, хороший результат мала робота гуртківців і керівника гуртка над проектом «Виховання історією». Кінцевим музейним продуктом цього проекту був пішохідний путівник «Камінь-Каширський. Подорож по місту». Для досягнення цієї мети гуртківці досконало вивчали історію міста і тих місць, які включені до екскурсійного маршруту, здійснювали їх фото фіксацію, систематизували зібрані матеріали, виготовили макет путівника. Згодом створений путівник пішохідної екскурсії став вдалим доповненням до так званого «портфеля екскурсовода» і слугував додатком для демонстрації втрачених об’єктів, схем, фотографій, про які йде мова під час пішохідної екскурсії, яку проводять самі ж гуртківці. Практичне застосування виготовленого продукту – путівника – стало результативним, пізнавальним, дієвим допоміжним наочним посібником для проведення пішохідної екскурсії по місту та можливість його реалізації з подальшим застосуванням коштів для потреб музею, як от: придбання експонатів, призів чи інших заохочувальних предметів, літератури.
Реалізація згаданого проекту засвідчила виховну і просвітницьку функції музею і ефективність вдалої співпраці із музейною аудиторією, в даному випадку – колективом гуртка «Юні музеєзнавці». Цей проект був представлений для участі в ХVІ районній виставці дидактичних і методичних досягнень «Творчі сходинки педагогів району» і нагороджений грамотою відділу освіти і науки Камінь-Каширської райдержадміністрації.
Безперечно, досить важливим аспектом музейної діяльності є створення, формування музейної аудиторії, яка в так званих «малих музеях» позиціонується переважно через учнівську молодь, і спільна діяльність, яка переслідує ряд освітніх і виховних цілей, формує систему духовних цінностей особистості, сприяє розвитку і продовженню кращих краєзнавчих традицій краю.
__________________________
Волинський музейний вісник : Наук. зб. : Вип. 5. : Музейна педагогіка. Теорія і практика. / упр-ня культури Волин. ОДА ; Волин. краєзн. музей ; каф. документознавства і музейн. справи СНУ ім. Лесі Українки ; Упоряд. А. Силюк. – Луцьк, 2013. – С. 103-105.
|
|
|
|
|
| Переглядів: 1001 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всього коментарів: 0 | |