Головна » 2018 » Січень » 19 » «Волинські Новини» розповіли про зустріч в обласному музеї бійців 14 омб з молоддю Луцька
14:44
«Волинські Новини» розповіли про зустріч в обласному музеї бійців 14 омб з молоддю Луцька
«Волинські Новини» розповіли про зустріч в обласному музеї бійців 14 омб з молоддю Луцька

Як місцеве населення на сході ставиться до українських вояків, яким чином воюють розвідники та танкісти та з якими викликами стикаються під час війни медики дізнавалися луцькі школярі, спілкуючись з представниками 14-ї ОМБ. Зустріч із вояками 14-ї окремої механізованої бригади в рамках проекту «Наші Захисники» відбулася 18 січня у Волинському краєзнавчому музеї. З волинськими військовими зустрілися учні луцьких шкіл. Про це повідомили «Волинські Новини».

Для того, щоб розповісти про жертовність та героїзм волинян, їхній внесок в оборону держави, започаткували проект «Наші захисники». Для першої зустрічі обрали найбільший військовий підрозділ на території Волині, у складі якого вогняними дорогами війни пройшло найбільше волинян. 14 ОМБ була створена на базі 51-ї бригади 10 грудня 2014 року. Саме 51 ОМБ серед перших вирушила захищати східні рубежі країни у травні 2014 року. Тоді ж загинули 17 офіцерів та солдатів разом з командиром батальйону Леонідом Полінкевичем. Це були перші втрати української армії за період незалежності. Попереду були запеклі бої та нові втрати. Пам'ять загиблих бійців учасники зустрічі вшанували хвилиною мовчання.

Згадали і перемоги бригади – бойові дії липня 2014 року, коли підрозділи бригади звільняли Сєвєродонецьк, Лисичанськ, Попасну та десятки інших населених пунктів, у серпні військові відзначилися при звільненні Мар’їнки та боях під Савур-Могилою, всю країну облетіла новина про успішний танковий бій під Оленівкою 24 серпня, коли знищили російську вантажівку з боєприпасами, вивели з ладу два танки Т-72, того ж дня бійці 51-ї ОМБ взяли в полон десятьох російських десантників поблизу села Дзеркальне Донецької області. Завдяки цій події Україна довела всьому світу, що на сході проти неї воює російський агресор, а не добровольці.

Першим спілкувався зі школярами Луцька заступник командира 2-го батальйону майор Валерій Настин. Він розповів, що був невійськовою людиною, працював директором школи, був головою сільради. Спілкуючись із молоддю раніше, він зрозумів, що сучасне молоде покоління українців, попри усі сумніви, свідоме. Так, він спілкувався з 19-річними хлопцями, які добровільно йшли до лав армії, говорячи «хто, як не я?». Дивлячись на таку молодь, можна стверджувати, що держава має майбутнє. Валерій Настин зауважив, що не хоче говорити про війну, адже держава повинна відбудовуватися. Він наголосив, що попри те, що на Україну століттями зазіхали сусідні держави, ніхто її остаточно не підкорив. Він розповів, що на Донбасі немає такої землі, якою бійці бригади не пройшли б пішки.

Школярі запитували, якою бачить офіцер армію України у майбутньому – професійною чи призовною. Він розповів, що армія, звісно, повинна бути професійною, але замінити її швидко неможливо. Повинні минути 5-7 років. Запитували також, як часто військовий бачить рідних та яка втома переважала у зоні АТО – фізична чи моральна. Заступник командира батальйону розповів, що рідних бачить нечасто, адже він родом не з Волині, а з Кам’янця-Подільського, що на Хмельниччині. Щодо втоми, він запевнив, що під час війни фізична втома перебуває на другому плані. Морально та психологічно відновлюватися значно складніше, ніж відновити сили після фізичної втоми.

Оскільки танкісти бригади тричі поспіль ставали найкращими танкістами ЗСУ, з молоддю спілкувався головний сержант першої танкової роти Михайло Голіней. Торік танкісти брали участь у міжнародних змаганнях у Німеччині. Тепер вони готуються до нових змагань та вивчали англійську, аби розуміти команди та швидше орієнтуватися. У війську він перебуває з 1999 року, коли підписав контракт. Попри те, що він був військовим музикантом, під час війни він став танкістом і вже два роки служить на посаді командира танку. Танку присвоїли позивний «Тюльпан» - завдяки позивним вдається краще налагоджувати зв'язок.

Не оминули цікавістю школярі і питання про кількість та якість українських танків. Михайло Голіней розповів, що застарілі танки поступово замінюють новими, які наразі проходять перевірки на полігонах. Протягом останнього року танки практично не використовували в АТО. Щодо важливості танкових військ, він зауважив, що танки все ж є ефективною зброєю, до того ж, піхота має вищі шанси вижити, якщо йде в атаку разом із танками.

Оскільки в усіх війнах людства були присутні жінки як бійці та медики, старший сержант, фельдшер Надія Кононова розповіла, що на службі перебуває з 2010 року, в зоні проведення АТО – з 2104 року, нині служить військовим медиком. Службу у зоні АТО розпочала у складі медичної роти, працювала старшою медсестрою у складі Луцького госпіталю, допомагала проводити операції хірургічній бригаді. На той час дислокувалися у найбільш гарячих точках – Маріуполі, Оленівці, Березовому, оперували на першій лінії оборони. Медикам доставляли поранених під час обстрілів, з блокпостів та безпосередньо з поля бою. Оперувати доводилося як вдень, так і вночі, перебували медики на відкритій місцевості, у не окопаному авто. На щастя, на операційному столі не померла жодна людина – усіх бійців після надання допомоги перенаправлювали в госпіталі для надання більш кваліфікованої медичної допомоги. У польових умовах проводили операції від найлегших осколкових поранень до зупинки артеріальних кровотеч та ампутації кінцівок. Медикаментозне забезпечення було хорошим – у медиків був необхідний стерильний матеріал, хімічні розчини для дезінфекції інструментів тощо. Нині фельдшер має низку нагород – «Чарівна сила України», «Учасник АТО», «За взірцевість у військовій службі» та «Ветеран війни».

На запитання про розраду під час напружених днів на сході, медик відповіла, що найкращим засобом для релаксації для неї є тварини – коти та собаки, яких завжди багато живе при таборах.

Будучи громадянином Росії, захищати Україну зголосився командир розвідвзводу першого окремого батальйону «Волинь» Сергій Кріоні. Він розповів, що займався підготовкою диверсійних груп на території Дніпропетровської області. Після того як відпала необхідність диверсійної роботи на території України, він пішов в армію, ставши розвідником. Батальйон «Волинь» був створений у травні 2014 року, у 2015 році він став першим окремим мотопіхотним батальйоном. Батальйон став найкращим у 2017 році серед усіх окремих батальйонів України.

Школярів цікавили методи роботи розвідки – їм розповіли, що нині за мобільними телефонами вдається виявляти місце розташування ворожих диверсійно-розвідувальних груп, які потрібно було знищувати.

Щодо настроїв місцевого населення на сході, молоді розповіли, що на передній лінії з нашого боку нині приблизно 30% населення проти України. До приїзду українських військових таких було приблизно 70%. Тепер, мовляв, вони не бачать в українських військових «укрофашистів». Навіть на окупованих територіях люди починають розуміти, що не виживуть без України, і понад 50% тих, хто бажає жити у єдиній Україні без так званих «ДНР» та «ЛНР». Це не стосується тих, хто воює зі зброєю в руках і кому вже немає що втрачати. Перешкоджає місцевому населенню отримувати об’єктивну інформацію про ситуацію заглушення сигналу українського телебачення з боку Росії – навіть на підконтрольній Україні території, в Станиці Луганській, дивитися українське телебачення можуть лише ті, хто має супутникову антену. Звичайний радіосигнал на цій території глушиться російськими пристроями для того, щоб люди бачили лише одну точку зору.

Протягом останнього року у розвідників не було близьких зіткнень з ворогом – наприклад, коли вони перебувають на протилежному березі Сіверського Донця, відстань до ворога перевищує 50 метрів. Втім, іноді буває, що до супротивника підходять на кидок ножа.

Щодо страху розвідник зауважив, що не бояться лише дурні та божевільні, потрібно лише вміти контролювати свій страх, який дозволяє почти, наприклад, звук затвору з відстані 150 метрів. Головне, аби страх не контролював людину і не вводив її у стан ступору.

Щодо розвідки вночі учням розповіли, що тепер виготовляють спеціальний одяг, який не пропускає тепло і таким чином розвідник лишається непомітним на тепловізорі.

Прес-офіцер 14-ї ОМБ молодший лейтенант Катерина Литвинчук розповіла, що до того, як потрапити на військову службу, протягом 11 років працювала на телебаченні та в газеті. Вона закликала школярів підписуватися на сторінку бригади у фейсбуку, відзначивши, що військовим небайдужа увага кожного з них. Від цього залежить їхнє усвідомлення того, заради кого і заради чого вони воюють на сході країни. Також вона розповіла про газету «Волинський щит», яка виходить вже протягом двох років.

Насамкінець директор музею Анатолій Силюк зазначив, що ця зустріч була спрямована на пряме спілкування з захисниками нашої вітчизни. У музеї існує низка проектів з популяризації воєнної історії і цьогоріч започаткували новий проект «Наші захисники», ініціатором якого став кандидат історичних наук Богдан Зек. Першою вирішили організувати зустріч з представниками 14-ї ОМБ, яка уславила край своїми подвигами і багато артефактів діяльності цього формування на фронті передані у краєзнавчий музей. Втім, жодне спілкування з експонатами не замінить живе спілкування з людьми. Він передав представникам 14-ї ОМБ подяку від колективу музею, а також репродукцію чудотворної ікони Холмської Божої матері, оригінал якої зберігається у Луцьку.

Своєю чергою, від 14-ї ОМБ у музей передали шеврони військових, а також зброю. Квіти та подарунок військовим вручили також луцькі школярі.

Категорія: Волинський краєзнавчий музей | Переглядів: 125 | Додав: volyn-museum | Рейтинг: 4.2/5
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]