30 листопада 2018 року в Торчинському народному історичному музеї імені Григорія Гуртового відбудеться відкриття художньо-меморіальної виставки «Митець і місто. Відкриваємо імена: Леся Каспрук». Початок о 12.00 год. Виставка присвячена 75-річчю від дня народження української художниці і педагога Лесі Павлівни Каспрук.

Автор ідеї та проекту виставки кандидат історичних наук, заступник директора з наукової роботи Волинського краєзнавчого музею Євгенія Ковальчук.

Проект виставки реалізований за підтримки Фонду Ігоря Палиці «Тільки разом», в рамках програми «Культура і духовність». Це перша персональна виставка мисткині. В рамках проекту вона відпрацювала в серпні-вересні у Луцьку – експонувалась у Художньому музеї, а тепер подорожує по Волині.

В основу наукової концепції виставки покладена ідея розкриття місця творчої особистості в художньому житті громади, суспільства. Професіонал, талановита, розумна, інтелігентна, красива й стильна… Вона цікава, як своїм сучасникам, так і нинішнім лучанам.

Леся Павлівна Каспрук – народилася березня 27 березня 1943 року в селі Хорохорин Луцького району. Деякий час родина Каспруків жила у Торчині., згодом переїхала до Луцька. З дитинства у Лесі виявився хист до малювання. У 1960 році, закінчивши школу, вступила до Львівського училища прикладного мистецтва імені І. Труша на відділення художньої кераміки. У 1965 році Леся Каспрук, успішно закінчивши навчання в училищі та отримавши диплом (спеціальність – художня кераміка, кваліфікація – художник-майстер), повернулася до рідного міста, з яким пов’язане все подальше життя художниці і педагога. У 1966 році вона продовжила навчання у Львівському поліграфічному інституті імені Івана Федорова на факультеті графіки, де у 1972 році здобула вищу освіту з дипломом художника-графіка (спеціалізація оформлення та ілюстрація книги).

Від 1965 до 1978 року Л. Каспрук працює у Луцькій дитячій художній школі. Окрім того, у реалізації своїх творчих пошуків вона починає працювати, як театральний художник. У 1978 році Леся Павлівна перейшла на постійну роботу до Волинського обласного музично-драматичного театру імені Т. Г. Шевченка на посаду художника-постановника. Протягом десяти років (1977–1988) у її постановці вийшло більше 20 вистав, серед них: «І змовкли птахи» І. Шамякіна (1977 р.); «Наталка Полтавка» І. П. Котляревського (1978 р.); «Езоп» ГільермоФігейредо (1978 р.); «Без вини винні» О. Островського (1979 р.); «Сорочинський ярмарок» М.Старицького за М. Гоголем, муз. В. Штайгера (1979 р.); «Соловейко-сольвейг» І. Драча (1980 р.); «Постріл» Л. Никоненка (1984 р.); «Лікар не по своїй волі» Ж. Б. Мольєра (1985 р.); «Вірність» Миколи Зарудного (1985 р.); ін. Проекти оформлення сцени та ескізи театральних костюмів, створені Лесею Каспрук у техніках пастелі, акварелі, олії вражають високим професійним і художнім рівнем.

Однак, тяга до педагогічної праці, спілкування з дітьми спонукали художницю перейти на викладацьку роботу. З 1989 до 2003 року працювала у Луцькому будинку вчителя викладачем школи мистецтв та студії образотворчого мистецтва та з 1994 по 2002 рік знову викладала у Луцькій дитячій художній школі.

Займаючись роботою із обдарованими дітьми та молоддю, не полишала власної творчості. Натюрморти, пейзажі, портрети в техніці акварелі та олії, свідчать про серйозний фаховий рівень художниці.

Зрідка Леся Павлівна брала участь у колективних художніх виставках. З її творчістю були добре знайомі близькі їй люди, родичі, друзі, яким вона любила дарувати свої роботи. Вони ж були й персонажами її творів. Не один портрет вона написала зі своєї бабусі по материнській лінії Агнії Антонівни Олекси. Створила портрети своїх подруг – Олени Никорак, Світлани Ромашки та Євгенії Ромащук, колег Галини Хаджиоглової та Володимира Жижеруна, матері Віри Олександрівни, доньки Насті. Кохалася у квітах, особливо в півоніях, композиції з яких знайшли відображення в написаних нею акварелях.

У коло професійних інтересів Л. Каспрук ввійшла також її праця в царині книжкової графіки. Макети оформлення книг, ліногравюри, екслібриси, створені мисткинею, відзначаються цікавим творчим і художнім рішенням.

Леся Каспрук мала ще один талант – поетичний. Вона писала вірші. Окремі з них були опубліковані у місцевій пресі.

Виставка репрезентує малярський і графічний доробок волинської художниці, який зберігає її родина, приватні особи та Волинський краєзнавчий музей Представлено біля ста художніх творів і фотографій.

Виставка буде працювати впродовж грудня 2018 року в Торчинському народному історичному музеї імені Григорія Гуртового за адресою: смт. Торчин Луцького р-ну, вул. Незалежності, 84. Тел. (0332) 79-75-56