Голова тимчасової комісії обласної ради з питань проведення перевірки діяльності підприємств, установ та організацій, які перебувають у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Волинської області Вячеслав Рубльов побував у Музеї сільського господарства Волині-скансен та обговорив перспективи розвитку закладу з його директором Олександром Середюком.

   Музей знаходиться в с. Рокині Луцького району. Ідея заснування такого закладу виникла понад 30 років тому у колишнього директора Рокинівської науково-дослідної станції Петра Теслюка. Всі починалося з музею історії сільського господарства Волині, а у 1989 році почала формуватися експозиція просто неба "Козацький зимівник" на території дендропарку, який закладали науковці. Весь етнографічний комплекс знаходиться на березі рокинівського ставка.

   В 90-роках минулого століття музей не фінансувався і його утримував за власний кошт нинішній директор закладу Олександр Середюк, продавши власний автомобіль. Паралельно він почав впроваджувати й іншу ідею – створити музей-скансен. "В Україні перший скансен створили саме на Волині. У такі місця люди їдуть, ховаючись від урбанізації, переодягаються у старовинні строї, для приготування традиційної національної їжі, працювати знаряддями, які використовували сотні років тому, тощо. Відмінність нашого музею від аналогічного закладу в Пирогово чи Шевченківського гаю у Львові в тому, що в нас можна не лише оглядати об’єкти, а й всього торкатися, заходити в хату й самостійно готувати вареники чи куліш у печі, покосити, на конику погарцювати," – розповідає Олександр Середюк.

   За рік волинський скансен відвідує до 10 тисяч людей. Музей, зі слів керівника, має до 100 тис. грн. власних доходів.

   Зауважимо, що з 2005 року 51% комплексу належить до обласної комунальної власності. Щороку в обласному бюджеті передбачаються кошти на захищені видатки для музею-скансена. В цьому році сума сягає понад 500 тис. грн. Директор музею стверджує, що цих коштів вистачає лише на заробітну плату 12 працівникам закладу. Директор запевняє, що кошти, які заробляються на екскурсіях та інших послугах вкладаються в експозицію просто неба, де через кожні 2-3 роки з'являється якийсь об'єкт народної архітектури, або ж реставруються існуючі. На сьогодні таких споруд є 10. Дитячий квиток для відвідин музею коштує 5 грн, дорослий – 10.

   "В жодній країні світу музей-скансен не заробляє коштів. В США вони утримуються за рахунок держави. Люблінський скансен був бідний доти, поки ЄС не вклав 1,5 млн. євро в його розвиток, за що зробили там нормальну базу", – розповідає науковий співробітник музею Марія Середюк. Вона також запевняє заклад функціонує межах Законів України "Про музейну діяльність" та "Охорону культурної спадщини", що вносить свої корективи у видатки. Комерційною частиною дяльності, зі слів панів Середюків, займаються підприємці і, згідно із договором відраховують девіденди в сумі 10%.

   У той же час, Олександр Середюк запевняє, що очолюваний ним заклад таки може бути самоокупним за умов бюджетного вливання в сумі понад 2 млн. грн, або ж залучення інвестицій в розвиток.

   Голова тимчасової комісії обласної ради з питань проведення перевірки діяльності підприємств, установ та організацій, які перебувають у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Волинської області Вячеслав Рубльов ставить перед керівництвом закладу завдання сформувати чіткий бізнес-план розвитку. "Кошти, які ви отримуєте з обласного бюджету не повинні йти на заробітну плату, а саме на розвиток. Музей з таким перспективним напрямком, як у вас, повинен заробляти, а туристичний потік сюди збільшуватися, тим більше, що знаходиться він неподалік від обласного центру", – зауважує Вячеслав Рубльов. Депутат порадив керівництву активніше працювати в напрямку залучення європейських грантів, а також продукувати більше креативних ідей для комерціалізації діяльності закладу. Стосовно співпраці з підприємцями, то, на переконання пана Рубльова, потрібно вдосконалити договори таким чином, щоб сума дивідендів збільшилася з 10 до 25%. "Як каже голова обласної ради Ігор Палиця, ми маємо стати прикладом для всієї України, як потрібно господарювати і як розвивати свій край. А для цього важливо перебудувати свою свідомість і самим заробляти кошти. Наголошую, такий музей повинен в перспективі бути прибутковим, а не дотаційним", – резюмує Вячеслав Рубльов.

   Зауважимо, що чимало питань до прибутків музею-скансена, зважаючи на півмільйонні видатки з обласної казни, виникало у депутатів як шостої, так і сьомої каденції обласної ради. Про наміри розібратися в ситуації та провести виїзне засідання на базі музею заявляли і члени постійної комісії з питань освіти, науки, інформаційного простору, культури та мови, національного і духовного розвитку, сім’ї, молоді, спорту та туризму.

Джерело: Волинська обласна рада

Відео Волинської облради: