Головна » 2019 » Серпень » 23 » В Іваничівському музеї розпочала роботу виставка «Тріумф людини. Мешканці України, які пройшли нацистські концтабори»
19:49
В Іваничівському музеї розпочала роботу виставка «Тріумф людини. Мешканці України, які пройшли нацистські концтабори»
В Іваничівському музеї розпочала роботу виставка «Тріумф людини. Мешканці України, які пройшли нацистські концтабори»

22 серпня в Іваничівському історичному музеї відбулося відкриття виставки «Тріумф людини. Мешканці України, які пройшли нацистські концтабори», підготовленої фахівцями Українського інституту національної пам’яті, Центру досліджень визвольного руху, Меморіального комплексу Національний музей історії України у Другій світовій війні, Музею-меморіалу жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» та Галузевого державного архіву СБУ.

Експозиція розповідає про силу людського духу, яку нездатна знищити жодна система, силу волі та віри, гуманізм та людське життя як найбільшу цінність у цьому світі.

Ця виставка включає у себе декілька тематичних блоків, зокрема «Що таке концентраційний табір?», «Остарбайтери», «Військовополонені», «Жінки», «Діти», «Священики», «Євреї», «Українські націоналісти», «Визволення концтаборів» та «Перетворення на радянські». Крім того, тут присутні унікальні світлини часів Другої світової війни 1939-1945 років, які показують всю трагедію тоталітарних режимів як світового явища.

На виставці представлені тридцять історій тридцяти людських доль за дротами 11 таборів Третього Райху. Вихідці з України були і в Аушвіці, і в Бухенвальді, і в Дахау, і в Равенсбрюку, в інших концтаборах нацистської Німеччини. Вони розчинилися в морі інших національних груп: «росіян» (громадян СРСР), «поляків», «угорців», «румунів». І кожній із цих спільнот нацизм готував свою долю. Через те, що Україна не була незалежною, ми не знаємо, скільки наших співвітчизників пройшли нацистські «млини смерті». Але український вимір концтаборів ілюструють долі українських в’язнів.

Багато з них не примирилися з рабством. Вони формували мережі взаємодопомоги та підпільні організації, наважувалися на втечі, бунти й повстання, готові були пройти пішки тисячі кілометрів, аби повернутися на Батьківщину.

У матеріалах виставки є історії людей, яких «батьківщина» не приймала. Колишні в’язні нацизму в Радянському Союзі мусили пройти через доволі принизливу процедуру державної перевірки у фільтраційних таборах НКВС. За тими, хто пройшов полон, ще довго після війни зберігалися підозри.

Суть виставки в тому, аби показати людям, що навіть такій потужній тоталітарній системі, якою була нацистська Німеччина, з такими інструментами, як концтабори, не вдалося зламати конкретних людей.

Основу виставки становлять фотографії, документи з концтаборів, спогади і великий масив літератури, опублікованих історичних досліджень.

Українцям важливо знати цю замовчувану частину історії. Тих, хто був в нацистських концтаборах, після повернення нерідко визнавали ворогами народу. Частину розстріляли, інших кинули уже в радянські концтабори.

На заході були присутні представники влади, громадськості, діти в’язнів концтаборів – Ващук Галина Василівна, яка поділилася спогадами про маму Костюк Євдокію Гаврилівну, що пройшла концтабори «Освенцім», «Майданек» та «Равенсбрюк», та Мирослава Сень, мама якої народилася 1943 року в одному з нацистських концтаборів.

Жителі Іваничівського району – в’язні нацистських концтаборів:
1. Секунда Ганна Миронівна (с. Завидів, «Майданек»);
2. Федорус Ярослава Мартинівна (Іваничі, 1920 р.н. «Майданек», «Равенсбрюк»);
3. Костюк Євдокія Гаврилівна (Іваничі, «Освенцім», «Майданек», Равенсбрюк»).

Джерело: Іваничівський історичний музей

Категорія: Іваничівський народний історичний музей | Переглядів: 28 | Додав: volyn-museum | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]