Головна » 2012 » Липень » 13 » У Луцьку відбулися безкоштовні екскурсії до музеїв радіо і телебачення, кінематографії та фотомистецтва.
14:04
У Луцьку відбулися безкоштовні екскурсії до музеїв радіо і телебачення, кінематографії та фотомистецтва.
У Луцьку відбулися безкоштовні екскурсії до музеїв радіо і телебачення, кінематографії та фотомистецтва.
13 липня 2012 року лучани та гості обласного центру Волині мали чергову нагоду побувати на безкоштовній екскурсії із циклу „Екскурсоводи у відпустці”.
На зустріч прибуло близько двох десятків лучан та гостей міста. Цього разу учасники екскурсії побували в музеї Волинської ОДТРК та на народній аматорській кіностудії „Волинь”, де фактично теж діє музей. Музей ВОДТРК присвячений темам радіо та телебачення й їх встановленню на Волині.
Заступник генерального директора ВОДТРК Микола Главацький розповів, що цей музей відкрився минулоріч. Уперше на радіо слова „Говорить Луцьк” пролунали ще у 1940 році, щоправда, інформація тоді доходила до громадян через гучномовці, які висіли на стовпах. Звук тоді писали на кілометрові стрічки, щоправда на них вміщувалося лише 22 або 42 хвилини запису. Нині все записується уже на цифрові носії.
У музеї багато цікавих експонатів. Так, цікавим був приймач „Родина”, оскільки він йшов у комплекті із термогенератором, який виробляв електричний струм. Так що у найвіддаленіших селах могли слухати радіо. Радіо слухали і через дротові „брехунці”. Іноді ними можна було зловити і „вражі голоси”, такі як „Голос Америки” чи „ВВС”. А ось тодішнім журналістам було не солодко. Магнітофон для запису „в полі” важив 8 кілограмів і це ще без акумуляторів. Він називався „Репортер-2” і ним записували репортажі на жнивах чи на будівництві.
Щодо телебачення, то звук і відео спочатку записували окремо. Процес виробництва „картинки” був надзвичайно складним та цікавим. Найбільші телецентри існували у Києві, Львові, Запоріжжі, Криму та Донецьку. Перша телевізійна передача уже у Незалежній Україні від ВОДТРК відбулася 1 січня 1992 року. Також у цьому музеї є й телевізійне обладнання, яке працювало на Московській олімпіаді у 1980 році.
Зауважимо, що нині в області діє лише 34 тисячі радіоточок і їхня кількість із кожним днем зменшується. А за часів Радянського Союзу їх було 230 тисяч. В Україні ця сфера не розвивається і занепадає, у той час як у Росії та Білорусі, вона не лише розвивається, але й пропонує своїм користувачам різноманітні послуги. Це і інтернет, і охорона приміщень.
Додамо, що нині національна рада з питань телебачення та радіомовлення оголосила конкурс на використання вільних радіоканалів. ВОДТРК бере участь у ньому і сподівається отримати вільні радіоканали, аби вести мовлення у Горохові, Ковелі, Нововолинську та навколишніх населених пунктах. Наразі у радіостанції „Луцьк” – цілодобове мовлення у аналоговому режимі. Зазначимо, що 1 січня 2012 року ВОДРТК отримала ліцензію на цифрове мовлення. Його зараз теоретично може дивитися 86% населення Волинської області. У майбутньому мережу покриття планують збільшити. Цифрове телебачення дозволяє показувати ідеальну картинку. А ще воно або працює ідеально, або не працює взагалі. Зауважимо, що малозабезпечені родини по всій Україні були забезпечені тюнерами для прийому картинки у цифровому форматі. Загалом їх закупили на 35 мільйонів гривень.
Далі екскурсію продовжив Борис Ревенко на аматорській народній кіностудії „Волинь”. Спочатку 75-річний аматорський кінорежисер вдався у спогади і розповів про те, як проплавав 13 із „копійками” років і займався китобійним промислом. Опісля повернення на сушу він пішов до фотоклубу і уже 36 років опікується „Волинню”. Присутнім він показував фотографії кінопромислу, розповідав цікавинки про китів, тюленів та пінгвінів. Так, останні дуже допитливі і полюбляють музику. Якщо включити магнітофон, то вони будуть за тобою ходити. А ось щодо китів, то в їхній пащеці поміщається до 20 людей. Поділився він і спогадами про 160-ти кілометрові айсберги.
Від спогадів Борис Равенко плавно перейшов до фотографії. Він продемонстрував присутнім перші фотографії, які були надруковані не мало не багато, а 160 років тому. Деякі фото були датовані аж 1845 роком, а деякі – 1873. Такі фотографії виготовлялися на срібних пластинах і чудом збереглися. Зауважимо, сфотографуватися на пам’ять могли лише дуже забезпечені люди. У переводі на сучасні кошти одна така фотографія могла вартувати 20-30 американських доларів. Аби зробити нормальний чіткий знімок, доводилося сидіти нерухомо 20 хвилин, такою довго була витримка фотоапарата. Тому існували спеціальні тримачі для голови, яких на фото не було видно. У Луцьку діяла студія артистичної фотографії „Рембрант”, проте де вона розміщувалася, Борис Ревенко не зміг сказати. На цих фотографіях можна роздивитися як одягалися тоді люди і які, приміром, у них були зачіски.
Далі народний аматор закликав не викидати старовинні фотографі і радянські діафільми, а приносити йому. Наразі він мріє про великий музей і нарікає, що влада не підшукує йому більшому приміщення. Нині народна самодіяльна кіностудія „Волинь” розміщується у кількох кімнатах підвального приміщення колишньої котельні. Фонди народного музею постійно поповнюються новими експонатами, найчастіше їх приносять самі лучани або Ревенко знаходить їх на смітниках. За радянських часів це місце було опорно-експерементальною кіностудією. Закуплялося обладнання та хімікати. Був і кінозал, де крутили фільми. „Жили як королі”, – знову вдався у спогади кінорежисер. Цікаво, що ці „королі” у свій час відмовились переїхати у нинішній Будинок вчителя, де їм пропонували приміщення. Зараз тут працює 4 людини.
Пізніше учасники екскурсії змогли переглянути короткометражний фільм „Місто під лагідним небом”, який розповідає про історію та сучасність Луцька.
Додамо, що Ревенку подобається знімати фільми про історію та персоналії. Раніше і від влади надходило чимало замовлень. Побував у свій час на „Волині” Іван Миколайчук. На одному із столів навіть чечітку відбивав. Загалом ця аматорська кіностудія зняла близько 300 фільмів.
 
Джерело: сайт „Волинська правда”, 14.07.2012
Категорія: Музей історії кінематографії та фотомистецтва Волині | Переглядів: 604 | Додав: volyn-museum | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]