Важливою умовою фізичного і морального здоров'я козаків була кухня - проста, різноманітна, поживна і вельми смачна. Французький інженер Боплан, який довго працював в Україні, відзначав досконалість запорожців: «З природи мають добре здоров'я. Від хвороби вмирають дуже рідко, хіба в дуже великій старості».

Січова кухня й допомагала козакам зберігати здорове тіло в ті бурхливі жорстокі часи.

Кажуть, що їжа повинна підтримувати не тільки тіло, а й душу та розум. Як рослина одержує для життєдіяльності енергію Сонця, Води і Землі, так і Людина - дитя Природи - бере від неї силу через продукти харчування, їжу. В основу кулінарних традицій кожного народу закладено уявлення про фізичний стан, моральні та духовні якості нації. «Людина є те, що вона їсть», - сказав мудрець Авіценна. І це слушно. Тому що народна кухня - така ж культурна спадщина, як і мова, література, мистецтво, неоціненний здобуток, яким можна пишатися і користуватися.

Тепер все частіше наголошується на перевазі роздільного харчування, яке передбачає несумісність для організму вживання одночасно білкової та вуглеводної їжі (для цього потрібен мінімальний двогодинний розрив у часі). Раціон козаків і був побудований на природній здоровій, калорійній їжі роздільного харчування. Завдяки цьому травлення відбувається з найменшими витратами реактивів організму - гормонів, ферментів, шлунково-кишкового соку, повністю засвоюються всі компоненти.

З козацьким харчуванням нині пов'язують не лише куліш. Адже Волинь - своєрідний заповідник об'єктів старожитності, які Олександр Довженко образно назвав "архітектурною праматір'ю пристанища людського".

Музей історії сільського господарства Волині-скансен - це дивовижна експозиція минулого, своєрідна подорож із найдавніших часів і до наших днів.

Місцем розміщення стародавніх архітектурних споруд етнографічної експозиції просто неба став окультурений ландшафт дендрологічного парку.

Численні відвідувачі мають змогу познайомитися не тільки з пам'ятками давнього житлового, господарського, монументального і присадибного дерев'яного будівництва, а й поринути у цікаву подорож заповідними стежками минулих століть.

Особливістю музею є те, що він постійно діючий. Для кращого сприйняття дозволяється доторкнутися до експонату, потримати його в руках, спробувати в роботі, покататись на конях, оволодівши навиками верхової їзди, постріляти з козацького лука, отримати майстер-клас з холодної зброї, запекти на живому вогні дичину, скуштувати справжнього козацького кулішу та вареників, переспати на духмяному сіні, охолодитися в ставку чи на водоспаді швидкоплинної річки Сарни.

Це захоплює відвідувачів, переносить їх в атмосферу попередньої епохи.

Побути тут на самоті хоча б кілька годин, хоча б раз на рік потрібно кожному. Присісти на східцях вітряка й побачити, як він намотує, немов на величезне мотовило, не тільки дні й місяці, а тонке прядило твоїх власних думок, які снуються у таку саму нитку, як і думки багатьох тих, хто піднімався у його височінь з вічною думкою про хліб щоденний і виносив звідти не лише змелене борошно, а й приємне почуття виконаного обов'язку перед родиною.

Чи думав млинар тоді про космічні сили, які посилають недорід, чи з висоти цього дерев'яного велетня нахилявся вниз до землі: яка вродлива. Недарма ж її називали годувальницею, навіть матір'ю. Мабуть, розуміли діди-хлібороби, що родить зерном вкладена в неї любов. Тому й вважали найбільшою святістю - хліб. "Якщо не по правді - то хай скарає мене земля свята, - клялися вони сторіччя тому. "Сказав би тобі, та хліб святий на столі", - боялися обмовитися лайкою.

Відновити енергію можна і в цілющому місці, яке за визначенням Київських спеціалістів з біоенергетики являється Третім на Україні після Кам’яної могили і Десятинної церкви.

А хто бажає покуштувати страви української національної кухні - запрошуємо на козацький обід в "білу хату" експозицію просто неба «Козацький зимівник». Смачні страви в «Козацькому зимівнику», приготовані у печі, на «живому вогні», не дадуть гостям відійти від столу. А на ньому духмяними пахощами парують не тільки борщ, та печеня, а ще й страви з картоплі, яку виростили козаки у «козацькому зимівнику» на екологічно чистій землі. Проте, ексклюзивною стравою тут буде козацький куліш, рецепт якого є таємницею у господині.

Отже, корисне з приємним - вам гарантуємо!

Грає, співає та вітає народна музика. Козаки прокатають на конях: хоч верхи, хоч на бричці, підвезуть до каплички, де священик благословить на щасливе життя.

 

Тел для довідок:

(0332)709375, 050 3788524,

E-mail: [email protected], [email protected]

 

Олександр Середюк,

директор Музею історії сільського

господарства Волині-скансену

Джерело: VisitLutsk.com