Головна » 2015 » Листопад » 27 » Концепція змін до Закону України «Про музеї та музейну справу»: Проблема, яка потребує розв'язання
20:43
Концепція змін до Закону України «Про музеї та музейну справу»: Проблема, яка потребує розв'язання
Концепція змін до Закону України «Про музеї та музейну справу»: Проблема, яка потребує розв'язання

Управління музейної справи та культурних цінностей опрацьовує зміни до Закону України  «Про музеї та музейну справу». Перед зустріччю з експертами підготовано попередній документ – концепція змін до Закону. Публікуємо текст концепції змін. Просять залишати під ним тут свої обґрунтовані коментарі та пропозиції. Якщо зауваження суттєві, їх можна буде врахувати ще на етапі концепції. Після завершення роботи над самим законопроектом він буде опублікований на офіційному сайті Міністерства для громадського обговорення.

Музеї є центрами збереження та популяризації історико-культурної спадщини, візитними картками країни. На жаль, потужний історико-культурний потенціал України не використовується повною мірою, в зв’язку з наявністю низки значних проблем в даній галузі. У фондах українських музеїв нині зберігається близько 12,5 млн. музейних предметів, але через брак експозиційних площ в основних експозиціях представлено лише 3-5% фондів.
Причинами є:

недосконалість законодавчої бази в сфері музейної справи, надмірні централізація та регуляція процесів та, відповідно, інерція адміністративного управління, що не сприяють гнучкості прийняття рішень відповідно до актуальної ситуації;

відсутність надійної системи обліку і зберігання музейних фондів;

неналежний рівень охорони музеїв;

неврегульованість питань, пов’язаних з науковою діяльністю музеїв (музейних закладів);

недостатній рівень кадрового та інформаційного забезпечення;

брак актуальних інформаційних й інтелектуальних технологій;

відсутність на державному рівні повної і достовірної інформації про зміст і якісний склад державної частини Музейного фонду України;

недостатність експозиційних площ;

недостатність відповідного фінансування галузі.

Недосконалість чинного законодавства в сьогоднішніх кризових умовах не створюють сприятливих умов для активної роботи, негативно впливають на мотивацію навіть тих колективів, які здатні адекватно реагувати на виклики та розвивати свій музей.

За цих умов зберігається критична залежність державних та комунальних музеїв від бюджетного фінансування.

Невідкладним завданням для музеїв всіх профілів також залишається комп’ютеризація і автоматизація обліку музейних експонатів, оцифрування найбільш цінних пам’яток культури і мистецтва.

Сьогодні потужним засобом представлення музейної експозиції, модернізації музеїв є Інтернет. Проте, в Інтернеті українські музеї представлені недостатньо. Однак, більшість музеїв не мають власних сайтів або не мають англомовної версії сайтів, наявність яких значно посилило би потік туристів, у тому числі іноземних, а також сприяло би розвитку прямих контактів між музеями, науковими установами, які опікуються питаннями розвитку музейної справи, обміну досвідом, експозиціями, спільних проектів тощо.

Через відсутність інформації про фактично створені в Україні музеї, а також електронної системи обліку музейних предметів та музейних колекцій державної частини Музейного фонду України кількість музеїв в країні невідома, відсутні чіткі дані щодо кількості, стану обліку і збереження Музейного фонду України.

На рівні законодавства про музеї та музейну справу відсутній принцип та механізм колегіального та фахового прийняття важливих для музейної справи рішень щодо формування та забезпечення реалізації національної музейної політики, а також вирішення проблемних питань, пов’язаних з обліком та зберіганням музейних предметів у державних та комунальних музеях.

Також актуальним залишається питання стимулювання розвитку музеїв (музейних закладів) та контролю за їх діяльністю, зокрема за станом виконання ними основних функцій щодо колекцій та суспільства. Очевидною є необхідність рецепції європейського досвіду залучення до цього процесу професійної громадськості, благодійних організацій, меценатів, що підтримують діяльність конкретного музею та, відповідно, мають брати участь у його розвитку та вирішенні проблем як поточних, так і глобальних.

Мета змін до Закону України «Про музеї та музейну справу»

Метою змін до Закону України «Про музеї та музейну справу» є визначення на законодавчому рівні шляхів удосконалення механізму правового регулювання у сфері музейної справи, приведення законодавства у відповідність із концептуальними підходами, що визначені законодавчими актами країн - членів ЄС у цій сфері.

Шляхи і способи розв’язання проблеми

Шляхом розв’язання проблеми є створення на рівні Закону України «Про музеї та музейну справу» правових механізмів забезпечення реалізації національної музейної політики.

За результатами аналізу нормативних положень та структура чинного Закону оптимальним шляхом вбачається викладення цього Закону у новій редакції, у якій, зокрема, передбачити:

1. Уточнення та введення нової термінології, яка дозволить конкретизувати поняття «музейна справа», охопити види музейної діяльності, які на сьогодні законодавством не врегульовані.

2. Уточнення функцій Мінкультури, зокрема позбавлення Міністерства невластивих йому повноважень, якими Закон України «Про музеї та музейну справу» доповнено внаслідок внесення змін 2012 року у зв’язку з реформуванням системи центральних органів виконавчої влади.

3. Введення класифікації музеїв та музейних закладів, яка базується на класифікації ЮНЕСКО та інших міжнародних інституцій, а також з урахуванням сучасних реалій.

4. Уточнення функцій музеїв відповідно до поняття «музейна практика»;

5. Впровадження Реєстру музеїв, до якого пропонується включати музеї та музейні заклади незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, які мають значне музейне зібрання, колектив кваліфікованих працівників, приміщення, постійне джерело фінансування, які мають кращу практику виконання музеєм завдань та функцій, визначених у Законі та установчими документами. Ефект – стимулювання діяльності музеїв.

6. Уточнення питань, пов’язаних з музейною територією, матеріально-технічною базою та фінансово-господарською діяльністю музеїв, зокрема введення норми, яка сприятиме збільшенню фінансової самостійності музеїв та музейних закладів – можливість самостійно розпоряджатися надходженнями від господарської та іншої передбаченої їх установчими документами діяльності, а також коштами, що надійшли з додаткових джерел фінансування.

7. Введення в Закон України «Про музеї та музейну справу» норм щодо консультативно-дорадчих органів, які мають важливу функцію – пропонувати Міністерству погоджене і фахове вирішення питань розвитку музейної галузі, а також проблемних питань, пов’язаних з обліком та зберіганням музейних предметів Музейного фонду України у державних та комунальних музеях (музейних закладах) і, зокрема, його державної частини (Музейна рада та Експертно-фондова комісія), відбору музейних предметів та предметів музейного значення для включення до Державного реєстру національного культурного надбання.

8. Зміна підходу до особливостей здійснення права власності на музейні предмети та предмети музейного значення. Відповідно до європейської практики пропонується дозволити у виняткових випадках продаж музейних предметів державними та комунальними музеями за дозволом Мінкультури на підставі висновку Експертно-фондової комісії Міністерства. Кошти, отримані від продажу, спрямовувати виключно на поповнення музейної колекції відповідного музею (музейного закладу). Ефект – дозволить музеям якісно оновити колекції відповідно до концепції розвитку музею, та, відповідно, підвищити якість Музейного фонду України і, зокрема, його державної частини.

9. Передача функцій контролю за діяльністю музеїв та музейних закладів фаховій громадськості, зокрема шляхом створення консультативно-дорадчих органів громадськості (опікунська рада), що утворюються органами управління музеїв та музейних закладів для забезпечення нагляду за виконанням музеями своїх обов’язків щодо колекцій та суспільства, оцінки ефективності музею та його керівництва, надання консультативної допомоги керівництву музею чи музейному закладу для покращення показників роботи, пошуку додаткових джерел фінансування тощо.

10. Поширення на наукових працівників музеїв (музейних закладів) вимог Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у процесі здійснення наукової діяльності.

11. Відповідно до тенденцій світової музейної практики створення правових засад для відкриття музейних колекцій для суспільства, зокрема шляхом:

впровадження реєстру музейних предметів та музейних колекцій, що дозволить державі володіти інформацією про складі і зміст Музейного фонду України;

створення онлайн колекції фондів (електронних каталогів) музейних предметів та музейних колекцій музеїв (музейних закладів) для внутрішніх потреб музеїв (музейних закладів) та з метою надання користувачам доступу до унікальних експонатів музею, що зберігаються в сховищах, інтеграції та обміну з світовими і національними електронними музейними ресурсами, створення можливості розширення переліку платних послуг, що надає музей.

Законопроект розробляється з урахуванням європейського досвіду та часткової рецепції окремих норм законодавства Республіки Польщі, Статуту та Кодексу музейної етики ІСОМ тощо.

Очікувані результати

 Прийняття Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про музеї та музейну справу» (нова редакція) дасть можливість:

значно поліпшити умови музейної діяльності;

запровадити механізми для розв'язання актуальних потреб музейної справи, зокрема створити умови для:

прямих контактів між музейними закладами для забезпечення можливості самостійного вирішення питань з обміну досвідом, виставковими проектами, реалізації спільних проектів;

підвищення ефективності стимулювання діяльності музеїв;

акумуляції інформації про склад Музейного фонду України в Міністерстві культури України, яке відповідно до Закону України «Про музеї та музейну справу» здійснює контроль за станом обліку, зберіганням, охороною, використанням та переміщенням музейних предметів Музейного фонду України, що зберігаються в музеях незалежно від форми власності;

задоволення потреб громадян України та іноземців у доступі в необхідному обсязі до інформації про місцезнаходження та концентрацію музейних закладів, склад колекцій як об’єктів формування туристичної привабливості України та окремих населених пунктів та відповідного збільшення власних надходжень музейних закладів, доходів місцевих бюджетів тощо.

Джерело: Музейний простір України

Категорія: Волинський краєзнавчий музей | Переглядів: 330 | Додав: volyn-museum | Рейтинг: 5.0/2
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]