Головна » 2013 » Серпень » 10 » ЯК НАМ ГІДНО УВІЧНИТИ ПАМ'ЯТЬ ГРИГОРІЯ ГУРТОВОГО?
15:09
ЯК НАМ ГІДНО УВІЧНИТИ ПАМ'ЯТЬ ГРИГОРІЯ ГУРТОВОГО?
ЯК НАМ ГІДНО УВІЧНИТИ ПАМ'ЯТЬ ГРИГОРІЯ ГУРТОВОГО?
Це прізвище відоме кожній культурній і освіченій людині Волині. Григорій Гуртовий, уродженець запорізького краю, з 1947 року як житель селища до останніх днів самовіддано займався музейною, науково–дослідною, педагогічною, журналістською діяльністю. Торік відзначалося 55-річчя Торчинського народного історичного музею, експозицію якого Григорій Олександрович створив, починаючи з першого експоната. Як журналіст не можу не висловити захоплення його ґрунтовним патріотичним дослідженням «Волинь – край козацький» та іншими краєзнавчими працями. 3 вересня 2012 року ми в редакції більше не чули тихого делікатного звернення: «Це вас турбує Гуртовий…»
Недавно депутати Луцької районної ради на сесії дружно проголосували за присвоєння Торчинському музею імені Григорія Олександровича Гуртового. Власне, так у народі його називали завжди, і це було справедливо. Дещо із здивуванням я дізнався, що тепер очолює музей 25-річний Олександр Мельник (на фото). Хоча кому, як не молодому історику, продовжувати пошукову і музейну справу видатної особистості?
– Ще коли вчився на історичному факультеті Волинського національного університету імені Лесі Українки, я був частим гостем у помешканні Григорія Олександровича, – розповідає нинішній директор Олександр Мельник. – У наставника була велика бібліотека, з якої я черпав матеріали для курсових. Григорій Олександрович був настільки щирою людиною, що листав книги разом зі мною, навіть виписував якийсь довідковий матеріал, по-батьківськи підтримував і переживав за мене. Після завершення бакалаврського курсу мені пощастило кілька років попрацювати екскурсоводом у музеї. Тепер я навчаюся в аспірантурі Острозької академії. Я бачив Григорія Олександровича за роботою. Спостерігав, як він тепло і тактовно ставиться до відвідувачів, до місцевих жителів, які приходили до нього за порадою, допомогою у вирішенні особистих справ. Ніякі книги, лекції не могли замінити спілкування з цією мудрою людиною.
– Скажіть, хоча б коротко, яка спадщина вам дісталася.
– Зараз у музеї зберігається понад 15 тисяч експонатів, є дуже багато унікальних археологічних речей в одному екземплярі. Наприклад, це козацькі гармати ХVІ–ХVІІ століття. У нас зберігаються особисті речі відомого польського письменника, публіциста, філософа Юзефа-Ігнація Крашевського, який жив на Волині. Григорій Гуртовий розробив наукову концепцію побудови експозиції – найголовніші краєзнавчі матеріали розміщені тематичними вузлами (основний фонд експонатів – більше шести тисяч). Ще за життя Григорій Олександрович передав для музею кілька сотень найцікавіших книг із домашньої бібліотеки. Після смерті його дружини Ганни Іванівни сини Олексій та Олександр мають намір поповнити експозицію музею іншими домашніми речами.
– Чи отримували від нього якісь настанови в останні роки?
– Окрім мене, в музеї працюють екскурсовод Алла Сахнюк і доглядач Ніна Фесенко. Для всіх нас було щастям з ним працювати. Поради Григорія Олександровича на перспективу стосувалися поліпшення музейної експозиції, зокрема введення системи ілюстрацій із залученням звукоапаратури. Хвилювала його проблема ремонту покрівлі. Тепер нам необхідна допомога влади.
– А що ви особисто збираєтеся робити в наступні роки?
– Григорій Олександрович у свій час обходив усі села Луцького і довколишніх районів. Його ентузіазм захоплював багатьох краєзнавців, його учнів. Тому я хочу налагодити пошуково–експедиційну роботу. Також потрібно більше давати інформації про наші знахідки в інтернет. Адже для того, щоб оглянути експозицію музею, яка так гарно і мудро побудована, приїжджають громадяни з Канади, Ізраїлю, Ірландії, Аргентини, Греції, США і багатьох інших країн (до речі, деякі з них – нащадки родин, які жили в Торчині).
– Як людина, котра захоплювалася феноменом Григорія Гуртового, не можу зрозуміти, чому обласна влада не посприяла присвоєнню звання Героя України визначному синові волинської землі. Принаймні тут повинен був побувати президент Віктор Ющенко.
– Григорій Олександрович не прагнув якихось наукових звань, нагород. Хоча він нагороджений орденами «За заслуги» ІІІ ступеня, «За мужність», лауреат обласних премій. Думаю, що до річниці смерті Григорія Гуртового – 1 вересня – потрібно було б продумати заходи щодо увічнення його пам'яті: подбати про пам'ятник (ми контактуємо з родиною з цього приводу), про перейменування вулиці і виготовлення пам'ятної дошки на будинок тощо. Нашим обов'язком є перевидання книги «Торчин – передзвін віків», яку в останні роки Григорій Олександрович доповнював новими матеріалами і редагував.
Олександр НАГОРНИЙ
Категорія: Торчинський народний історичний музей імені Григорія Гуртового | Переглядів: 590 | Додав: volyn-museum | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]