Головна » 2014 » Грудень » 29 » День пам’яті і Перші Волинські обласні краєзнавчі читання, присвячені пам’яті Григорія Гуртового відбулися в містечку Торчин (ФОТО, ВІДЕО).
15:13
День пам’яті і Перші Волинські обласні краєзнавчі читання, присвячені пам’яті Григорія Гуртового відбулися в містечку Торчин (ФОТО, ВІДЕО).
День пам’яті і Перші Волинські обласні краєзнавчі читання, присвячені пам’яті Григорія Гуртового відбулися в містечку Торчин (ФОТО, ВІДЕО).

   26 грудня 2014 року в містечку Торчин на базі Торчинського народного історичного музею імені Г.О.Гуртового відбулися День пам’яті і Перші Волинські обласні краєзнавчі читання, присвячені пам’яті Григорія Гуртового. Хоч живемо в складний час російсько-української війни, але маємо пам’ятати і вшановувати видатних діячів нашої нації.

   Усі заходи організовані та проведені за участі Волинського краєзнавчого музею (директор Анатолій Силюк), Волинської обласної організації Національної спілки краєзнавців України (голова Геннадій Бондаренко), Луцької райдержадміністрації (заступник голови Арсен Сидорчук), відділу культури райдержадміністрації (начальник Валентина Зінчук) і музею імені Г.О.Гуртового (директор Олександр Мельник).

   Символічно, що заходи відбувалися якраз в день 90-річчя Григорія Гуртового. Вшанувати пам’ять заслуженого працівника культури України, відомого волинського історика-краєзнавця, засновника і багаторічного директора Торчинського народного історичного музею, людини різнобічних талантів Григорія Олександровича Гуртового прибуло чимало людей з Волинської, Київської, Рівненської, Житомирської областей. Серед яких дослідники історії України і Волині (власкор газети «Голос України» у Волинській області Микола Якименко, директор музею м.Бердичева, голова правління Житомирської обласної організації НСКУ Павло Скавронський, доктор історичних наук, професор Олександр Дем’янюк, кандидат історичних наук, доцент СНУ ім. Лесі Українки Григорій Охріменко, кандидат історичних наук, доцент НУ «Острозька академія» Володимир Марчук та ін.), працівники музеїв (завідувач Затурцівського меморіального музею В’ячеслава Липинського Віталій Кушнір, директор Волинського регіонального музею українського війська та військової техніки Ігор Пасюк, директор Рокинівського музею історії сільського господарства Волині-скансену Олександр Середюк, директор Ківерцівського краєзнавчого музею Степан Войчик, директор Любомльського краєзнавчого музею Олександр Остапюк), побували представники громади смт. Торчин та інші люди, які знали Г.О.Гуртового (селищний голова смт. Торчин Юрій Кревський, директор Торчинського ПТЛ Олександр Вознюк, директор Торчинської ЗОШ Ольга Ворошик, багаторічний педагог школи Антоніна Воїна, уродженець містечка Павло Кучер, аспірант СНУ ім. Лесі Українки Лілія Радчук та ін.), а також колишні учні Г.О.Гуртового (старший викладач кафедри нової і новітньої історії України СНУ ім. Лесі Українки Лариса Понєдєльнік, кандидат економічних наук, доцент СНУ ім. Лесі Українки Алла Сур’як, головний спеціаліст відділу освіти Луцької РДА Олександр Томаченко, краєзнавець Петро Заклекта).

   Спочатку пам’ять про Григорія Олександровича і його дружини Ганни Іванівни вшанували хвилиною мовчання на місцевому кладовищі, де вони поховані.

   Після цього в актовому залі Торчинської ЗОШ імені С.Гнатюка відбулися читання, які проходили в атмосфері невимушеності, щирості. Учасники ділилися своїми спогадами про музейний, науково-дослідницький, педагогічний, громадський та інші напрями діяльності видатного краянина (програма тут).

   Усі спогади, доповіді, повідомлення опубліковані окремим науковим збірником, у якому поміщені також фотографії та документи з діяльності Григорія Гуртового. Було презентовано біобібліографічний покажчик праць Г.Гуртового, підготовлені Волинською державною обласною науковою універсальною бібліотекою імені Олени Пчілки, Державним архівом Волинської області та Волинським краєзнавчим музеєм.

   Окрім цього, на приміщенні заснованого Г.О.Гуртовим музею була відкрита йому меморіальна пам’ятна дошка (автор – І.Г.Мар’юк з с.Липини), яку освятив владика Матфей, та отець Степан і матушка Стефанія служителі місцевого Свято-Стефанівського храму Київського патріархату.

   В музеї відбулось відкриття експозиційної частини, де висвітлюється життєвий і творчий шлях краєзнавця. А ще учасники і гості отримали в подарунок друге видання книги Григорія Гуртового «Торчин – передзвін віків». Ці останні заходи стали можливими завдяки підтримці Луцької райдержадміністрації.

   Усі, хто побував на Дні пам’яті погодились, що Волинські обласні краєзнавчі читання, присвячені пам’яті Григорія Гуртового повинні стати традицією, адже феномен цієї людини справді багатогранний, його потрібно вивчати.

Фото Л.Максимова

Довідково:

Григорій Олександрович Гуртовий народився 26 грудня 1924 року у селі Корніївка Запорізької області. Його рід виводив своє походження від старшин та полковників Запорізької Січі, про що розповідав у сімейному колі дід Карпо. Вже з дитинства вчився читати на творах Тараса Шевченка, адже «Кобзар» був у домашній бібліотеці. На його долю випало багато важких випробувань. Бачив, як розкуркулювали діда, силою намагалися загнати у СОЗ (Спільний обробіток землі) батька. Восени 1932 року пішов у перший клас, але навчання закінчилось через кілька місяців. Почався голодомор, жахіття якого довелося пережити і родині Гуртових. Від голоду у Корніївці померли дід Карпо, бабуся Горпина, молодша сестра Віра. Сім’я шукала порятунку на Луганщині, Донеччині, з часом переїхали у Кам’янку Дніпровську. Там Григорій почав ходити до школи, закінчив сім класів. Навчання перервала війна.

Влітку 1942 року потрапив у німецький ешелон, який доправляв остарбайтерів на німецькі заводи. 17-літній Григорій став в’язнем концтабору Флосенбург (поблизу міста Різа). Знову – голод, холод, хвороби. До цього додалася ще й важка праця. Табірний режим тривав до квітня 1945 року. Звідти виніс важку форму туберкульозу. У вересні 1945 року повернувся у Кам’янку Дніпровську. З госпіталю прийшов додому і батько. Мати, яка в голодні роки всім чим могла рятувала дітей, померла 1943-го. Становище сім’ї було скрутним. А тут знову голод.

У 1947 році приїхав у містечко Торчин на Волині, щоб купити хліба для голодуючої родини. Тут став на роботу. Думав тимчасово, а виявилось – на все подальше життя. Саме в Торчині на повну силу розкрився талант Григорія Гуртового, як чудового педагога, журналіста, відданого історика-краєзнавця, майстра музейної справи.

Працюючи у редакції Торчинської районної газети (1947–1962 рр.), зустрічався зі свідками різних подій, записував інтерв’ю, віднаходив цікаві старовинні речі. Почав їх збирати. З часом назбиралася чимала колекція. 23 березня 1957 року проводив першу екскурсію. Ця дата дала відлік існуванню Торчинського музею, що став першим музеєм у Волинській області на громадських засадах. Усі наступні роки, до останніх днів життя Григорій Гуртовий очолював музей, довгий час поєднуючи обов’язки директора, екскурсовода, наукового співробітника й доглядача.

У 1960 році експозиція була побудована в окремому приміщенні. З 1962-го наступні 40 років музей знаходився в будинку колишнього районного суду. Експозиція була розміщена у п’яти експозиційних залах. Звертаючись за допомогою до працівників обласного краєзнавчого музею, сам приймав безпосередню участь в оформленні експозиції. 10 травня 1967 року Торчинський історичний музей отримав почесне звання «народного». Того ж року Григорій Олександрович закінчив історичний факультет Луцького педінституту.

Радісним для засновника став 2004 рік, коли влада Луцького району подарувала під музей просторіше приміщення. Експозицію побудував окремими тематично-хронологічними вузлами, висвітливши багато подій минулого нашого краю. Урочисте відкриття відбулося 22 серпня 2006 р. На семінарах, конкурсах авторську експозицію Григорія Гуртового оцінили, як одну з кращих за формою подачі історичних фактів. 2009 року Торчинський народний історичний музей зайняв перше місце за номінацією «Історія рідного краю» у Першому всеукраїнському конкурсі на кращий громадський музей

Усі ці роки Григорій Олександрович жив за принципом «Ні дня без експоната!». Свій час, зусилля і кошти спрямовував на пошук та придбання історичних речей, серед яких чимало унікальних експонатів: особисті речі польського письменника Юзефа Крашевського, рідкісні стародруки, козацька зброя XVII–XVIII століття, бойова ракета ХІХ століття та інші.

Ще один принцип Григорія Гуртового: музейну колекцію обов’язково повинні бачити люди, тільки тоді вона матиме виховне, просвітницьке значення. Якнайкраще виконував його, працюючи вчителем історії і суспільствознавства Торчинської школи. Педагогічній роботі віддав біля 35 років. Заснував гурток юних екскурсоводів. Організовував дітей для пізнавальних походів селами Луцького і кількох сусідніх районів. Усі його учні виростали із зацікавленням до історії рідного краю, частина з них стала докторами й кандидатами наук, багато й сьогодні працюють на ниві краєзнавства Волині.

Григорій Олександрович проводив активну дослідницьку роботу. Віднайдені експонати ставили запитання. Шукаючи відповіді, заглиблювався в історичну літературу, аналізував факти. На основі цього написав сотні краєзнавчих наукових і публіцистичних статей. Найбільше його захопили дві теми: історія козацтва на Волині та минуле населених пунктів південно-західної частини регіону. Зав’язав контакти з працівниками багатьох наукових установ. Досліджував документи архівів Луцька, Житомира, Києва, Москви, Санкт-Петербурга.

Завдяки Григорію Гуртовому минувшина Волині збагатилася іменами видатних історичних діячів: родини гетьманів Ружинських, Галшки Гулевичівни, Григорія Гуляницького, Стефана Стубелевича, Мар’яна Перетятковича та інших.

За останні 12 років життя Григорія Олександровича вийшло вісім його книг. Волинському козацтву присвячені дві з них, зокрема, фундаментальна монографія «Волинь – край козацький» (видання 2000 року; перевидана – 2009 року). Тільки про Торчин написано три книги, серед яких насичені фактажем «Торчин – передзвін віків» (2003 р.) та «Євреї містечка Торчин» (2003 р.) А ще були праці про села Городок і Білосток Луцького району (2011 і 2012 рр. відповідно).

Не міг дослідник обминути теми голодомору. У 2008 році видав книгу «Голгофа голоду: Спогади про пережите». Його свідчення сповнені нестримним болем і трагізмом. У книзі даються спогади й інших людей.

За активну краєзнавчу і просвітницьку роботу Григорію Гуртовому присвоєні звання заслужений працівник культури України, почесний громадянин Волині, почесний професор Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, нагороджено орденами «За заслуги» ІІІ ступеня, «За мужність», премією імені Дмитра Яворницького Національної спілки краєзнавців України, обласними преміями «Одержимість» та імені Миколи Куделі, 2009-го визнано «Людиною року на Волині».

Земна дорога невтомного пошуковця завершилася на День знань, 1 вересня 2012 року. Навіть ця скорботна подія підкреслила, що Григорій Олександрович Гуртовий знав про наш край чи не найбільше, був відданий Волині до останніх днів. Таким він і залишається у пам’яті колег, учнів, послідовників. А його дітище, Торчинський народний історичний музей, якому в липні 2013 року присвоєно ім’я засновника, продовжує дивувати відвідувачів і з України, і з різних куточків земної кулі.

Олександр Мельник

_________________________

Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2014 рік / упр. культури Волин. ОДА ; Волин. краєзн. музей ; Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд. Є. І. Ковальчук, А. А. Понагайба. – Луцьк : Твердиня, 2013. – С. 196-

Категорія: Торчинський народний історичний музей імені Григорія Гуртового | Переглядів: 482 | Додав: volyn-museum | Рейтинг: 5.0/9
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]