Головна » 2016 » Червень » 9 » Чи має право на існування музей бойової слави в одній зі шкіл Ківерців?
18:59
Чи має право на існування музей бойової слави в одній зі шкіл Ківерців?
Чи має право на існування музей бойової слави в одній зі шкіл Ківерців?

Нещодавно депутати Ківерцівської районної ради від політичної партії «Свобода» Анатолій Пушкін та Анатолій Король звинуватили Ківерцівську ЗОШ №4 в порушенні Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», – повідомляють Волинські Новини.

Річ у тім, що у школі є музей бойової слави, який працює ще з 1974 року, відколи був відкритий навчальний заклад. Депутати звинуватили директорку та колектив у тому, що цей музей – сепаратистський осередок, адже тут є радянська символіка: книжки, ілюстровані георгіївськими стрічками, які, на їхню думку, пропагують тоталітарний режим, і скульптури комуністів Леніна та Кірова.

Учителі кажуть, що засновником музею був ще перший директор школи, краєзнавець, почесний громадянин Ківерцівщини Зіновій Євницький, музейні експонати у далекому минулому в школу принесли діти та батьки. А через політичну ситуацію, яка склалася в Україні за останні кілька років та на виконання листа Міністерства освіти і науки України від 22.05.2015р. № 1/9-255 «Про перегляд підходів з організації діяльності музеїв історичного профілю» музей призупинив свою роботу у серпні 2015 року.

 «Для того, щоб його реорганізувати, нам потрібні кошти, – каже директор школи Наталія Беньковська. – Нині музей не відвідують учні, він не використовується для агітації тоталітарного режиму. Ми не дозволимо його руйнувати, трощити експонати, бо діти мають знати свою історію, знати, що таке відбувалося, аби не робити помилок у майбутньому. Хочемо захистити музей, який створювався роками учнями, вчителями та батьками. Нам дуже неприємно, що ці всі наклепи депутати висвітлили у Фейсбуку та в інтернет-виданні. Адже це неправда. Наша школа завжди була патріотично налаштована».

На думку директора, закривати і нищити музей не можна в жодному разі. Тим паче, що згідно з Законом України він має право на існування. Адже заборона не поширюється на випадки використання символіки комунiстичного і нацiонал-соцiалiстичного тоталітарного режимів: на документах державних органiв та органів місцевого самоврядування, прийнятих чи виданих до 1991 року; на документах, виданих закладами освiти та науки, пiдприємствами, установами, органiзацiями до 1991 року; в експозицiях музеїв, тематичних виставках, Музейному фондi України, а також бiблiотечних фондах на рiзних носiях інформації.

 «Наразі музей не працює, зараз там не проводиться жодних заходів і тематичних уроків,– каже заступник директора Василь Шпирук».

Зі слів Наталії Беньковської, у школі є всі установчі документи, які підтверджують, що музей зареєстрований, а у 2004 році йому було надано статус – Зразковий музей бойової слави.

 «Це підтверджує те, що музей – не осередок сепаратизму. Тому перш ніж звинувачувати директора і вчителів у сепаратизмі, хай би уважніше прочитали закон. Анатолій Король вчився у цій школі, нехай би пояснив своїм однодумцям, як музей створювався і коли. Винести щось зі школи і знищити дуже просто, а от про те, щоб допомогти створити – ніхто не думає», – каже Василь Шпирук.

У працівників школи є багато планів щодо того ж музею, але на них треба фінансовий ресурс. Наприклад, учителі розповідають, що хочуть зробити у школі куточок, що розповідатиме про воїнів АТО.

 «Депутати районної ради можуть передбачити кошти у бюджеті, адже школа є комунальною власністю. Але вони не виділили жодної гривні, а тепер звинувачують учителів, що вони неправильно виховують дітей», – каже заступник директора.

Учителька Тетяна Томчук стверджує, що депутати поширюють інформацію про те, що у бібліотеці школи немає жодного сценарію про героїв УПА й не проводиться виховна робота. Жінка запевняє, що у жовтні до річниці УПА проводили і виховну годину, де говорили про створення повстанської армії, і організовували віче-реквієм, аби вшанувати героїв Небесної сотні.

 «Ми й надалі будемо виховувати українців-патріотів і ніхто нам у цьому не завадить», – каже Тетяна Томчук.

Представник Інституту національної пам’яті на Волині Леся Бондарук розповідає, що музей бойової слави таки має право на існування.

 «Таких музеїв на Волині є понад 170, – каже пані Леся. – Так, експозиції там дещо застарілі. Але наша історія і наш народ має чудову бойову славу. Єдина проблема, що експозиції шкільних музеїв стосуються виключно Другої світової війни і там є неточності, де вказано, що Друга світова війна відбувалася у 1941-1945 роках. І виходить так, ніби у 1939 році вона не розпочиналася. Багато використано застарілої інформації, яка не відповідає історичній дійсності. Але проблема в тому, що оформлення шкільних музеїв – це добра воля директора школи та вчителя історії, які цим опікуються. На жаль, держава не виділяє коштів на оформлення цих музеїв і все те, що люди роблять – лише їхня ініціатива. І, може, вони не завжди до кінця знають, як це зробити правильно. Інститут започаткував діалог із такими школами, ми допоможемо і інформацією, і методичними порадами. Обов’язково підтримаємо вчителів і директорів, які хочуть осучаснити ці музеї й надати їм достовірного історичного вигляду, аби вони не були заполонені радянськими міфами. Нині є така проблема, але це не означає, що треба звинувачувати школу у сепаратизмі. Бо дуже легко критикувати і рубати з плеча, але перед цимтреба подумати, чим можна допомогти. Адже ці школи часто роблять усе за свій рахунок, а часом і за рахунок батьків учнів».

Лілія БОНДАР

Категорія: Ківерцівський районний краєзнавчий музей | Переглядів: 353 | Додав: volyn-museum | Рейтинг: 4.0/4
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]