Головна » 2017 » Травень » 11 » 70 років від дня народження О.Д.Остапюка – українського історика, краєзнавця, директора Любомльського краєзнавчого музею
14:50
70 років від дня народження О.Д.Остапюка – українського історика, краєзнавця, директора Любомльського краєзнавчого музею
70 років від дня народження О.Д.Остапюка – українського історика, краєзнавця, директора Любомльського краєзнавчого музею

Цими днями святкує свій 70-й день народження Олександр Дмитрович Остапюк, директор Любомльського краєзнавчого музею, волинський краєзнавець, лауреат премії імені Героя України Михайла Сікорського, обласної премії імені Миколи Куделі.

Колектив Волинського краєзнавчого музею щиро вітає Олександра Дмитровича Остапюка.

У день Вашого ювілею прийміть нашу найщирішу вдячність за багаторічну плідну співпрацю з Волинським краєзнавчим музеєм, велику науково-дослідницьку роботу по вивченню історії краю, збереження та популяризацію його історико-культурних пам’яток.

Зичимо Вам міцного здоров’я, значного добробуту і творчої наснаги для плідної праці на ниві збереження культурної спадщини українського народу, розвитку історичного краєзнавства та музейної справи Любомльщини.

Нехай ще багато років б’ється Ваше невтомне серце дослідника і хай ніколи у ньому не згасне вогонь краєзнавчого ентузіаста і музейного подвижника.

Довідково:

Олександр Дмитрович Остапюк – український історик, фахівець в галузі музейництва, історичного краєзнавства та пам’яткоохоронної справи, член Національної спілки краєзнавців України.

Народився 8 травня 1947 року в м. Любомль у сім’ї службовців. Батько – Дмитро Олександрович – родом з с. Висоцьк Любомльського району, відомий волинський краєзнавець, археолог, історик, педагог, засновник Любомльського краєзнавчого музею. Мати – Тетяна Олександрівна народилася в с. Минківка на Харківщині, працювала медсестрою.

Дитячі роки Олександра Дмитровича, зважаючи на часті переведення батька по роботі, проходили в м. Любомль, Львові, смт. Ратно, Олиці, с.Висоцьк Любомльського району. Ще під час навчання в початковій школі майбутній дослідник захопився колекціонуванням – збирав монети, паперові гроші, марки, нагороди тощо.

Середню освіту продовжував здобувати в Любомльській ЗОШ №1. В цей час захоплюється вивченням історії, особливу увагу відводить минувшині рідного краю. Ще у шкільні роки поруч з батьком їздив по селах району у пошуку старожитностей, разом обстежували православні церкви, збирали спогади у місцевих жителів. Особливий інтересу у молодого хлопця в цей час викликає археологія. В 60-х рр. ХХ ст. він бере участь в археологічних експедиціях Ю. Кухаренка, В. Барана, В. Цигилика, В. Ауліха на території району, опрацьовує матеріали розкопок, отримує практичні поради та рекомендації від досвідчених вчених.

У 1964 році закінчив навчання в місцевій школі. Протягом наступних двох років працював на підприємстві «Сільгосптехніка» в м. Любомль. В цей час продовжує займатися колекціонуванням, багато читає.

У 1966–1969 роках Олександр Остапюк проходить строкову службу в авіаційному полку у Свердловській області на Уралі. Після закінчення служби в армії за рекомендацією професора Ю. Кухаренка планував вступити на історичний факультет Московського університету. Однак у силу різних обставин залишився в м. Любомлі.

Згодом влаштувався працювати на місцевий завод «Маяк», де перебував на різних посадах до 1993 року. На підприємстві очолював первинну організацію Товариства по охороні пам’яток історії та культури, товариство книголюбів.

Тоді ж активно допомагав батькові в створені краєзнавчого музею в Любомлі – працював над оформленням експозицій, збирає історичний матеріал. Напередодні відкриття подарував у фонди музею власні колекції срібних монет ХVII–XX ст., збірку керамічних люльок XVII–XIX ст., історичні документи тощо. Паралельно формує власні колекції з нумізматики, боністики, філателії, фалеристики, археології, фотографії, документів. У цей час зібрав багату бібліотеку наукової історичної літератури, збірку каталогів.

З 1980 року Олександр Остапюк починає друкуватися на сторінках місцевої газети «Радянське життя». Темою його статей стають історико-краєзнавчі нариси Любомльщини. Наступного року він став лауреатом районної літературної премії імені Власа Мизинця.

У цей час часто проводить екскурсії для іноземних делегацій, жителів краю. Спостерігаючи за занепадом музею, втратою багатьох речей із його експозицій, порушує питання про необхідність його відновлення перед керівниками району. Проблему вдалось зрушити з місця лише в кінці 1980-х років. Спільно з тодішнім начальником відділу культури В. Климовичем було розпочато роботи з відродження музейництва на Любомльщині.

Маючи досвід в організації музейної діяльності, Олександр Остапюк активно включився в питання оформлення експозиції, наповнення фондосховищ, формування тематичних колекцій та збірок. Особисто передає в музей підбірки історичних документів, наукову літературу, фотографії, предмети археології, нумізматики, боністики, металопластики та ін.

У 1993 році Олександр Остапюк почав працювати директором Любомльського краєзнавчого музею. З цього часу він остаточно вирішив присвятити себе музейній та історико-краєзнавчій роботі, продовживши справу життя свого батька.

Так, О. Остапюк проводить постійні експедиції по населених пунктах Любомльського і Шацького районів з метою виявлення, фіксації та передачі в музей предметів старовини, записує спогади місцевих жителів. Як результат музейний фонд поповнився тисячами нових експонатів, серед яких – археологічні матеріали, фотографії, документи, нагороди, побутові речі, етнографічний матеріал тощо.

Одним із напрямів діяльності в цей час стає обстеження православних і католицьких храмів краю. Завдяки Олександру Дмитровичу в музеї створені колекції стародруків та іконопису, різьби по дереву, металопластики, церковних описово-статистичних документів.

З метою кращого вивчення минулого Любомльщини стараннями директора музею було організовано археологічні розкопки на теренах краю. У 1995 році розкопки на городищі Х–ХІ ст. в урочищі «Шопи» поблизу міста Любомля під керівництвом М. Кучинка; у 1996–1997, 1999 роках розкопки на місці літописного м. Угровська – столиці князя Данила Галицького (керівник експедиції Ю. Мазурик), яке було локалізовано на території Любомльського району. У 2001 році Олександр Остапюк спільно з дослідником С. Панишком проводять археологічні розкопки в м. Любомль на городищі ХІІІ–ХІV ст. Музей поповнився сотнями предметів ХІІ– ХІV ст.

Самостійно директором музею проводились і проводяться археологічні розвідки, внаслідок яких на території краю виявлено більше понад 50 курганів та десятки поселень різних періодів.

Зусиллями Олександра Дмитровича в Любомльському краєзнавчому музеї було створено персональні фонди відомих уродженців краю – акторки Наталії Ужвій, дисидента Данила Шумука, краєзнавця Дмитра Остапюка, поета Власа Мизинця, художника Миколи Букатевича, філолога Назарія Букатевича, генерала Олександра Скіпальського, письменників Володимира Лиса та Ростислава Братуня, поета Василя Гея, художниці Валентини Михальської, етнографа Архипа Данилюка. Зібрані історичні та документальні матеріали про власників Любомля – князя Володимира Васильковича, гетьманів Івана Виговського, Павла Тетерю, Дмитра Корибута Вишневецького, графів Браницьких, відомих уродженців міста – агіографа Северина Любомльчика, посла сейму Василя Мохнюка, професора М. Бохона, артиста, професора С. Пікульського та ін.

Паралельно Олександр Остапюк працює над створенням інших колекцій. Сьогодні в музеї є значні збірки фотографій та документів з історії єврейської, польської та голландської общин на теренах краю, діяльності ОУН-УПА, підібрано великий етнографічний матеріал тощо. Окремо ним зібрані значні колекції нумізматики, фалеристики, філателії, філокартії, боністики, фотографії, які він увесь час поповнює зі свого приватного зі­брання.

Ще одним із напрямів діяльності Олександра Дмитровича є науково-дослідницька робота. Він постійно бере участь в міжнародних, всеукраїнських та обласних історичних конференціях, працює в архівах та наукових бібліотеках Києва, Львова, Житомира, Луцька. Сьогодні в його творчому доробку – 120 статей в наукових збірниках (з них 24 – у співавторстві), 85 краєзнавчих публікацій в районній та обласній газетах. Окрім цього, він – автор монографії «З історії римо-католицьких парафій та польської общини Любомльщини на Волині» (Луцьк, 2012 р.), співавтор видання «Любомльщина. Історична, туристична, інвестиційно-приваблива» (Луцьк, 2011), упорядник численних буклетів та брошур, туристичних путівників. У 2001 та 2007 роках був ініціатором та організатором наукових конференцій в. Любомлі. За весь час діяльності активно співпрацює з науковими інституціями та вченими з Польщі, Білорусії, Росії, України.

Протягом часу роботи в музеї налагодив зв’язки з вихідцями краю в Канаді, США, Польщі, Німеччини, Франції, Ізраїлі. Був делегатом ІІ Всеукраїнського з’їзду краєзнавців України в 1996 році. Є головою Любомльського відділення Волинської обласної організації Національної спілки краєзнавців України. Протягом 3-х скликань обирався депутатом Любомльської міської ради, член комісії з перейменування вулиць у місті. Нагороджений відзнакою «За заслуги перед містом».

За результатами роботи в музейній галузі був нагороджений численними відзнаками. У 2002 році йому присуджене звання лауреата обласної премії імені Миколи Куделі, в 2007 році нагороджений відзнакою Міністерства культури «За досягнення в розвитку культури і мистецтва», у 2009 році – отримав звання «Почесний краєзнавець України», в 2015 році йому присуджена премія імені Героя України Михайла Сікорського Національної спілки краєзнавців України. В 2013 році отримав звання «Заслужений працівник культури Польщі».

Сьогодні Олександр Остапюк популяризує історію рідного краю в республіканських, обласних та районних виданнях, активно працює у сфері пам’яткоохоронної справи, виступає консультантом при написанні статей, продовжує наукові дослідження з історії Любомльського і Шацького районів.

Юрій Фініковський

___________________________

Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2017 рік / упр. культури Волин. ОДА ; Волин. краєзн. музей ; Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, А. А. Понагайба. – Луцьк : Терези, 2016. – С. 102-106.

Категорія: Любомльський краєзнавчий музей | Переглядів: 124 | Додав: volyn-museum | Рейтинг: 5.0/5
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]