Музейні працівники Волині

щиро вітають

відомого вченого-сходознавця та музейника,

заслуженого працівника культури України

Олену Дмитрівну Огнєву

з важливим життєвим ювілеєм

та зичать міцного здоров’я, довгих років життя,

творчої наснаги і нових здобутків на ниві

музейництва Волині, дослідження та популяризації

„східних стежинок Лесі Українки”,

„райського куточка для творчості”

Ігоря Стравінського в Устилузі

та інших цікавинок з історії

волинського краю!

Довідково:

Олена Дмитрівна Огнєва народилась 24 липня 1944 року у місті Гульріпші Сухумського району Абхазької РСР у родині етнічних українців. 1953 року разом з родиною переїжджає в Україну і оселяється у м.Луцьку. Навчалась на Східному факультеті Ленінградського державного університету за спеціальністю «Тибетська філологія», який закінчила у 1967 році. З 1970 по 1975 рік Олена Дмитрівна працювала старшим науково-технічним співробітником у Тибетському фонді відділу рукописів Ленінградського відділення Інституту Сходознавства АН. У 1979 році вона закінчує аспірантуру при Інституті сходознавства АН СРСР (Москва) за спеціальністю «Історіографія та джерелознавство», а в наступному році успішно захищає кандидатську дисертацію за темою «Тибетський середньовічний трактат з теорії образотворчого мистецтва». З 1980 по 1984 роки плідно працює в Інституті сходознавства АН Таджикської РСР.

У 1984 році повертається до Луцька, де понад 16 років працює провідним науковим співробітником Волинського краєзнавчого музею (1984–2002). У 1987–1999 роках вона очолює відділ давньої історії музею. Однак, її діяльність не обмежується лише музейною роботою, з 1996 по 2002 рік завідувач кафедри Волинського інституту економіки і менеджменту. З відновленням у 1991 році Інституту ім. А.Кримського НАН України в Києві вона працює на посаді старшого наукового співробітника інституту з 1992 до 2009 року, у 2003 році отримавши вчене звання старшого наукового співробітника.

Паралельно у 1994–1995 роках Олена Дмитрівна – старший викладач кафедри археології та джерелознавства історичного факультету Волинського державного університету ім. Лесі Українки, забезпечувала читання курсу «Музеєзнавство». З 2006 року у тому ж закладі О.Огнєва – доцент кафедри археології та джерелознавства, читає курси: «Вступ до музеєзнавства», «Книгознавство та історія книги» для студентів спеціальності «Музейна справа та охорона пам’яток історії та культури». З 2008 року Олена Дмитрівна працює на посаді доцента кафедри документознавства і музейної справи історичного факультету Волинського національного університету ім. Лесі Українки.

У доробку О.Д.Огневої понад 380 друкованих праць (з них більше 285 – у царині сходознавства) у наукових виданнях, не кажучи вже про численні публікації у засобах масової інформації. У 1993 році її невтомну працю відзначено почесним званням заслуженого працівника культури України, а у 2013 році вона стала лауреатом премії ім. А.Кримського НАНУ.

Олена Огнєва – авторитетний фахівець у галузі джерелознавства, книгознавства, мистецтвознавства, етнографії Східної Азії та України. Важливі наукові результати досягнуті нею у вивченні тибетської етнографії, релігії, культури, історії сходознавства України, історії Волині, української середньовічної книги та геральдики. Особливу увагу приділяє вивченню контактів народів Центральної Азії з Україною.

Важливе значення для українського сходознавства має такий напрям діяльності дослідниці як вивчення речей східного походження, що опинились у музейних зібраннях України. На сьогодні одним з підсумків цієї багаторічної праці став збірник: «Боги снежных гор. Музеи Украины: сакральное искусство в традиции будизма» (2008). Він містить наукові статті періоду 1998–2008 років, присвячені актуальним питанням буддійського мистецтва, поширення його на території України й формування музейних і приватних колекцій.

Олена Дмитрівна стала автором піонерської для нашої держави теми «Схід у житті та творчості Лесі Українки, Ігоря Стравінського».

Особливе місце в творчому доробку Олени Дмитрівни займає тема Ігоря Стравінського. Ще у 1980-ті роки О.Д.Огнєва розпочала збір матеріалів про його життя і творчість. Зокрема, вона є автором першої і тепер вже другої експозицій та путівників по музею Ігоря Стравінського (єдиного у світі) в Устилузі, автор численних виставок присвячених композиторові «Ігор Стравінський та Далекий Схід», «Велика весна царя Ігоря», «Театр Ігоря Стравінського». Нею написано два сценарії телефільмів про Ігоря Стравінського. О.Д.Огнєва – лауреат обласної премії ім. Ігоря Стравінського (1994 р.). Вона була одним з авторів ідеї проведення на Волині музичного фестивалю «Стравінський та Україна».

Починаючи з 2000 року, О.Огнєва є головним науковим керівником науково-культурницького проекту «Цирендоржиєвські читання». Даний симпозіум та його друковані матеріали розглядають питання історії, релігії, філософії, культури та мистецтва Центральної Азії (Бурятії, Калмикії, Туви, Монголії та Тибету) в контексті взаємодії народів Євразії. Також за ініціативи та організаційної підготовки О.Огнєвої відбувся Науковий семінар «Федір Щербатськой (1866-1942) у контексті сходознавства ХХ століття (до 140-річчя від дня народження)» (Київ, Інститут сходознавства ім. А.Ю.Кримського, 20 квітня 2007 р.).

Плідну наукову діяльність Олени Дмитрівни 2001 року було підтримано стипендією від American Scientific Learning Studies.

Олена Огнєва виступає також як укладач різноманітних каталогів, рецензент, науковий консультант і науковий редактор монографій, довідників, художніх альбомів тощо. Вона була науковим консультантом таких праць як: Историко-культурный атлас Бурятии. Основной том. – М., 2001; Войтов В. Е., Тихменёва-Позднеева. Алексей Матвеевич Позднеев и его восточная колекция. Самара – 2001. О. Огнєва є автором тексту до альбому-каталогу: Живопись Тибета. Русская частная коллекция. М., 2005. Вона упорядковувала, готувала тексти та ілюстрації, коментарі, примітки до репринтного видання підручника: Леся Українка. Стародавня історія Східних народів. – Луцьк, 2008 р.

Олександр Матейчук

____________________

Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2014 рік. – Луцьк, 2013. – С. 113-115.

Фото Л.Максимова